Справа № 2-1185-10
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого – Кривошеєва Д.А.
При секретарі – Бородавка Н.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Слов’янського міськрайонного управління юстиції, третя особа Головне управління Державного казначейства в Донецькій області, про захист прав стягувача та відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У Слов'янський міськрайонний суд звернувся ОСОБА_1, з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Слов’янського міськрайонного управління юстиції, третя особа Головне управління Державного казначейства в Донецькій області, про захист прав стягувача та відшкодування шкоди, і просить стягнути з відповідача на її користь:
- у заборгованість по заробітній платі з урахуванням індексації що станом на 1 січня 2010 року становить 9279,27 гривень, а також 3% річних у сумі 1951,04 гривень;
- у рахунок відшкодування моральної шкоди 19 тисяч гривень.
Ухвалою суду від 26 квітня 2010 року до участі у розгляду справи в якості третьої особи залучено ліквідатора ВАТ «Содовий завод» м. Слов’янська.
Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що: рішенням Слов’янського міського суду Донецької області від 3 листопада 1997 року з ВАТ «Содовий завод» на його користь було стягнуто заборгованість з заробітної плати у сумі 1999,05 гривень. На підставі даного рішення суду видано виконавчий лист, який був поданий відповідачу для примусового виконання. Відповідач не виконав своїх обов’язків щодо примусового стягнення на її користь сум заборгованості заробітної плати, хоча боржник мав майно та для примусового виконання були підстави та можливості. У зв’язку з чим він і просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі з урахуванням індексації, яка на 1 січня 2010 року становить 9279,27 гривень, а також 3% річних у сумі 1951,04 гривень, а також у рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди стягнути з відповідача 19 тисяч гривень.
Необхідність відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що у зв’язку з невиконанням рішення суду він протягом 12 років не мав коштів для існування і утримання своєї сім’ї, змушений був витрачати свій час для звернення до суду та інших державних органів.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позивні вимоги і просив задольнити їх у повному обсягу.
Представник відповідача: Відділу Державної виконавчої служби Слов’янського міськрайонного управління юстиції, заявлені позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити, вказавши при цьому що під час примусового виконання зазначеного рішення суду, відповідач діяв відповідно з вимогами Законів України і порушень не допускав.
Представники третіх осіб: Головного управління Державного казначейства в Донецькій області, ліквідатор ВАТ «Содовий завод» м. Слов’янська, в судове засідання не з’явились, надіславши до суду заяву з проханням розглядати дану справу за їх відсутність.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідив матеріали справи, приходить до переконання, що: позов ОСОБА_1, до ВДВС Слов’янського міськрайонного управління юстиції, треті особи: Головне управління Державного казначейства в Донецькій області, ліквідатор ВАТ «Содовий завод» м. Слов’янська, про захист прав стягувача та відшкодування шкоди, задоволенню не підлягає.
Так у ході судового засідання достовірно було встановлено, що:
ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ВАТ «Содовий завод» м. Слов’янська.
Рішенням Слов’янського міського суду від 3 листопада 1997 року з ВАТ «Содовий завод» м. Слов’янська на користь ОСОБА_1, стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 1999,05 гривень.
ВДВС Слов’янського міськрайонного управління юстиції здійснювалось примусове виконання за вказаним рішенням суду.
Згідно довідки ВДВС Слов’янського міськрайонного управління юстиції на примусовому виконанні у даній установі перебувало зведене виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з ВАТ «Содовий завод» м. Слов’янська на загальну суму понад 3 мільйона гривень, до складу якого входили і виконавчі провадження про стягнення заборгованості яка виникла з трудових правовідносин на користь громадян.
Всі виконавчі документи, що надходили на виконання до квітня 2001 року були надіслані до Слов’янської філії АКБ «Укрсоцбанк» для подальшого виконання, згідно чинного на той час законодавства.
У квітні 2001 року всі виконавчі документи з установи банку були повернуті до відділу ДВС Слов’янського міського управління юстиції згідно ст. 19 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами.»
Після повернення виконавчих документів з установи банку, виплата заборгованості відносно заробітної плати призупинилась.
За період з 2000 до квітня 2001 р.р. державним виконавцем в рахунок погашення боргу описувалось та арештовувалось майно підприємства-боржника, яке було передано на реалізацію до спеціалізованої торгівельної організації ДФ СДП «Укрспецюст.»
З травня 2001 року, згідно Доручення Президента України, була зупинена реалізація майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить більше 25%.
З грудня 2001 року набрав чинності Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» тимчасово призупинена реалізація майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить більше 25%.
Згідно повідомлення Фонду державного майна України, ВАТ «Содовий завод» є державним підприємством, а саме має 100% державної частки статутного фонду.
Так як ВАТ «Содовий завод» – державне підприємство, реалізація майна, що не задіяне у виробничому циклі, проводилась тільки за письмовою згодою голови правління ВАТ «Содовий завод», згідно Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», який набрав чинності з 28 листопад 2001 року.
Постановою господарського суду Донецької області від 4 вересня 2003 року, ВАТ «Содовий завод» - визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру і призначено арбітражного керуючого Стьопіна Ю.В. В подальшому ухвалою господарського суду Донецької області від 7 червня 2005 року повноваження ліквідатора Стьопіна Ю.В. припинені і ліквідатором призначено Котєневу О.О.
Відповідно до вимог ст. ст. 37, 65 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем ВДВС Слов’янського міськрайонного управління юстиції винесені постанови про закінчення виконавчих проваджень. Всі виконавчі документи згідно акту передачі виконавчих документів від 21 жовтня 2003 року передані арбітражному керуючому Стьопіну Ю.В., для подальшого виконання рішень суду у встановленому законодавством порядку.
Згідно вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор юридичної особи – банкрута очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу (усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання …) Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку встановленому статтею 31 цього Закону.
Із ухвали господарського суду Донецької області від 20 квітня 2010 року слідує, що до теперішнього часу ВАТ «Содовий завод» м. Слов’янська не ліквідовано.
Згідно довідки ВДВС Слов’янського міськрайонного управління юстиції слідує, що зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ВАТ «Содовий завод» знищено, про що складено акт знищення виконавчих проваджень та інших документів органу ДВС від 4 грудня 2006 року, у відповідності до п. 3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 5 липня 1999 року № 470/7.
Згідно вимог ст. 1 ЦК України слідує, що:
« 1. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
2. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.»
Сторони виконавчого провадження (боржник і кредитор) перебувають між собою у цивільно-правових відносинах і дії Цивільного кодексу України цілком їх стосуються. В той час державний виконавець перебуває зі сторонами виконавчого провадження у адміністративних правовідносинах, а тому цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не передбачено законом.
У відповідності до ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що дії або бездіяльність державного виконавця може бути оскаржена до суду.
Разом з тим позивач не оскаржуючи дії державного виконавця, звернувся до суду з даним позовом вимагаючи стягнення з ВДВС Слов’янського міськрайонного управління юстиції заборгованості по заробітній платі, яку він повинен був отримати під час роботи на ВАТ «Содовий завод» м. Слов’янська, а також відшкодувати завдану йому моральну шкоду у зв’язку з неналежним виконанням рішення суду.
Законодавством України не передбачено, щоб до органу, який здійснює заходи примусового характеру, направлені на виконання рішення суду, переходили обов’язки боржника.
Таким чином, суд вважає що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексації, що станом на 1 січня 2010 року становить 9279,27 гривень, а також 3% річних у сумі 1951,04 гривень, не ґрунтуються на законі а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно вимог ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що:
«Стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов’язана проводити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи.
Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.»
Виходячи із зазначено слідує, що чинним законодавством передбачається захист прав стягувача у виконавчому провадженні лише у частині відшкодування збитків, заподіяних державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, в порядку, а відшкодування моральної шкоди законодавством не передбачено.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу» слідує, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Таким чином законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди при невиконанні рішення суду при здійсненні виконавчого провадження.
Виходячи із обставин справи, суд вважає, що ніяких дій або бездіяльності державного виконавця, які б могли стати наслідком спричинення матеріальної та моральної шкоди, або збитків при здійсненні виконавчого провадження про стягнення з ВАТ «Содовий завод» на користь позивача не допущено.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1, 23 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 214 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Слов’янського міськрайонного управління юстиції, третя особа Головне управління Державного казначейства в Донецькій області, ліквідатор ВАТ «Содовий завод» м. Слов’янська, про захист прав стягувача та відшкодування шкоди – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області, через Слов’янський міськрайонний суд, протягом десяти днів з дня проголошення рішення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення. Апеляційна скарга на рішення суду, подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, одночасно з подачею копії скарги до апеляційного суду Донецької області.
Рішення складене в одному екземплярі в нарадчий кімнаті.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду
Кривошеєв Д.А.