Справа № 2-346-2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

11 січня 2010 року                                                                                                 м.Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Дубановської І.Д.

при секретарі – Качиній В.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом.

В позовній заяві позивачі вказали, що у вересні 2001 року вони – позивачі та відповідач вирішили провести обмін належних ним на праві власності квартири АДРЕСА_1 на належний відповідачу житловий будинок АДРЕСА_2 22 вересня 2001 року у Слов*янській філії Донецької товарної Біржі вони зареєстрували вказаний договір міни за № 73 М.

Вищезазначений договір міни № 73 М надано у  БТІ на на його основі за кожним із сторін зареєстровано у реєстровій книзі № 38 по реєстру № 12309 права власності на ? частину жилого будинку АДРЕСА_2 та 24.09.2001 року їм видано Реєстраційне свідоцтво.

ОСОБА_3 передав по вказаному договору жилий будинок, а вони передали відповідачу трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. З указаного часу вони мешкають в будинку АДРЕСА_2 використовують та володіють даним будинком.

В позовній заяві вказали, що вони звернулись до ОСОБА_3 з питанням про нотаріальне посвідчення складеної між ними угоди міни. Для посвідчення угоди у нотаріуса необхідні вилучення із реєстру про належність сторонам нерухомого майна, а згідно реєстру БТІ власниками будинку АДРЕСА_2 вони вже зареєстровані, а власником раніше належній ним квартири зареєстрований відповідач. З цих підстав відповідач відмовляється звертатися до нотаріуса для нотаріального посвідчення складеною між ними угоди міни. Вважають, що оскільки вони з відповідачем повністю виконали умови угоди міни, то існують підстави визнати укладену між ними та відповідачем 22 вересня 2001 року угоду міни дійсною та визнати за ними право власності за кожним на ? частину будинку з надвірними та побутовими будівлями, розташованого у АДРЕСА_2  

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 вищезазначені позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Просять суд визнати укладену між ними та ОСОБА_3 22 вересня 2001 року угоду міни дійсною та визнати за ними право власності за кожним на ? частину будинку з надвірними та побутовими будівлями, розташованого у АДРЕСА_2 За нотаріальним засвідченням права власності на спірний будинок не зверталися.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнав у повному обсязі, не заперечує проти визнання укладеної між ним та ОСОБА_1, ОСОБА_2 22 вересня 2001 року угоди міни дійсною та визнання за ними право власності за кожним на ? частину будинку з надвірними та побутовими будівлями, розташованого у АДРЕСА_2 ОСОБА_1, ОСОБА_2 не зверталися до нього з питанням про нотаріальне засвідчення права власності на спірний будинок .

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж  Кодексу. Згідно з ч. 4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що за угодою міни № 73М від 22 вересня 2001 року на біржових торгах Слов*янської філії Донецької товарної біржі ОСОБА_1, ОСОБА_2 отримали від ОСОБА_3 будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6), одночасно ОСОБА_3 прийняв від них квартиру АДРЕСА_1 але договір не був нотаріально посвідчений та державно не зареєстрований.

З досліджених у судовому засіданні копії реєстраційного посвідчення вбачається, що Слов*янське бюро технічної інвентарізації посвідчує, що житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 зареєстрований за ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Договору міни від 22.09.2001 року та записано в реєстрову книгу № 38 за реєстровим № 12309 24.09.2001 року (а.с.5), копій зведеного акту вартості будинків, господарських будівель та споруд та форми № 1 МКХ України (а.с.7-8) вбачається, що за даними КП БТІ м.Слов*янська власником будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_1, ОСОБА_2

Суд прийшов до переконання, що зазначений договір міни сторонами виконано.

               Враховуючи викладене суд вважає, що договір міни спірного будинку від 22.09.2001 року варто визнати дійсним.

В частині визнання за ОСОБА_1, ОСОБА_2 права власності за кожним на ? частину будинку з надвірними та побутовими будівлями, розташованого у АДРЕСА_2 слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності виникає на підставі різноманітних юридичних фактів. При використанні похідних підстав право власності засновується на праві власності попереднього власника (договір).

Згідно ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна по договору виникає з моменту передання майна, якщо інше не передбачено договором або законом. Право власності на майно по договору, який підлягає нотаріальному затвердженню, виникає у набувача з моменту такого затвердження або з моменту набуття законної сили рішення суду про визнання договору, не затвердженого нотаріально, дійсним.

Згідно ст.715 ЦК України, право власності на обмінювані товари переходить сторонам одночасно після виконання обов*язків передачу майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або заеоном.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 з вересня 2001 року мешкають у спірному будинку використовують та фактично володіють ним, але не звертались за нотаріальним затвердженням права власності на вказане майно. Згідно ст. 60 ЦПК України, під предметом доказування розуміється коло юридичних фактів, від встановлення яких залежить вирішення справи по суті , а саме, факти підстав позову та заперечень проти них. В ході слухання справи судом достовірно встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_3 не заперечує проти визнання за ОСОБА_1, ОСОБА_2 права власності на будинок АДРЕСА_2, крім того згоден на його нотаріальне затвердження.

На підставі ст.328, 334 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на житловий будинок – задовольнити частково.

Визнати дійсною угоду міни № 73М від 22 вересня 2001 року, укладену між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та зареєстрований Слов*янською філією Донецької товарної біржі.

В іншій частині задоволення позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду                                                                                      І.Д.Дубановська