АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2007 року                                                                                                        м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого  Фадєєнко А.Ф.

суддів                Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.

при секретарі Матяш Т.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок та за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням та стягнення моральної шкоди ,

встановила:

У липні 2005 року позивачка звернулась до суду з позовом про визнання права власності на жилий будинок АДРЕСА_1 у порядку ст. 344 ЦК України про набувальну давність.

19.04.2006р. відповідачі звернулись до суду з позовом, та, уточнивши, вимоги просили суд визнати позивачку такою, що втратила право користування жилим приміщенням у будинку, АДРЕСА_1, посилаючись на те, що згідно акту сусідів вона не проживає у спірному будинку без поважних причин понад строки встановлені житловим законодавством.

Справа розглянута за відсутності позивачки.

11.07.2006р. суд постановив заочне рішення, яким залишив позов ОСОБА_1 без розгляду.

Суд визнав її такою, що втратила право на користування спірним будинком.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суд скасувати, посилаючись на те, що суд, грубо порушивши право на справедливий суд, розглянув справу за її відсутності.

Суд не забезпечив виконання засад змагальності, рівності та диспозитивності цивільного судочинства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд за наступних підстав.

Відповідно до ст.6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного

Справа № 22ц-1138/07                                                                           Категорія ЦП:

Головуючий у першій інстанції Мельничук Н.І. Доповідач Фадєєнко А.Ф.

2

 строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Ці вимоги міжнародного договору, який є джерелом права в Україні, судом не виконані.

Із справи вбачається, що після скасування, 22.11.2005р., судом апеляційної інстанції ухвали суду від 12.08.2005р. про недопуск позивачки до суду (а.с.53-53 зворот) і повернення справи до суду першої інстанції (а.с.54), справа неодноразово призначалась до слухання, у тому числі на 19.04.2006р. (а.с.87-87 зворот), 19.06.2006р. (а.с.93-93 зворот) і 11.07.2006р.(а.с. 105-112) - день розгляду справи по суті.

Дані про належне повідомлення позивачки у справі відсутні.

На повідомленнях, які є у справі (а.с.92-93,97) не зазначені день і час явки до суду.

Тому у суду, який не виконав правила ст.ст. 74-76 ЦПК України відносно судових викликів та повідомлень, не було правових підстав для розгляду справи по суті за відсутністю позивачки (ст. 169 ЦПК України).

Такі порушення закону в силу ст. 311 ч.І п.3 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду, оскільки допуск до суд є невід'ємною частиною права на справедливий суд.

Законом не передбачено залишення позову без розгляду рішенням суду.

З таких питань суд постановляє окремий процесуальний документ - ухвалу (ст. 207 ЦПК України).

Суд же на це увагу не звернув і залишив позов без розгляду рішенням суду, що неприпустимо.

Не розглянувши позов позивачки по суті, суд юридичну сутність правовідносин сторін не з'ясував, норми закону які регулюють правовідносини сторін не встановив, коло учасників процесу по заявленому позову та їх правове положення не визначив.

Що стосується позову відповідачів про визнання позивачки такою, що втратила право на спірне житло, то суд не з'ясував причини, з яких відповідачка з дочкою не мешкає у спірному будинку, та її доводи відносно того, що вона, примусово, внаслідок неправомірних дій відповідачів залишила житло, про що є матеріали у районному відділу внутрішніх справ, не перевірив.

Оскільки суд першої інстанції порушив вимоги процесуального і матеріального закону, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.І п.5, 311 ч.І п.п.3,5, 313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 липня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців, з дня проголошення через Верховний Суд України.

Судді апеляційного суду Одеської області                А.Ф.Фадєєнко

.Г.Ващенко