Справа №524/3363/19

Провадження №2/524/43/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., секретаря судового засідання Кулинич М.М., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 правонаступником якого є ОСОБА_5 , третя особа - Приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячий Вячеслав Михайлович про встановлення факту проживання однією сім`єю та зміну черговості одержання права на спадкування за законом, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що з 2013 року вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_6 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Організація поховання здійснена за її рахунок, оскільки його родич, ОСОБА_4 , категорично відмовився від будь-якої участі у похованні. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина. Вона подала заяву про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через те, що вона не є спадкоємцем померлого.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Наголошували на тому, що ОСОБА_1 не лише здійснювала догляд за ОСОБА_6 , як вважає відповідач. Вони проживали як сім`я: разом ходили за покупками, позивач готувала їжу, вела домашнє господарство. ОСОБА_6 давав їй кошти для придбання продуктів харчування, оплати комунальних послуг. Переважно ОСОБА_6 перебував у її квартирі, оскільки його житло було майже не придатне для проживання( завалене сміттям і непотрібними речами, які він приносив у квартиру). Також просили врахувати, що ОСОБА_6 не допускав у свою квартиру соцпрацівників, які були йому призначені.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала. Зазначила, що померлий ОСОБА_6 був двоюрідним братом батька ОСОБА_5 .. Вони постійно підтримували родинні стосунки, хоча зустрічались і не дуже часто. Відповідачу та його батьку було відомо про те, що ОСОБА_6 проживав один та сім`ї у нього не було. Вважає, що подані позивачем документи не підтверджують факт проживання ОСОБА_1 із померлим ОСОБА_6 однією сім`єю. ОСОБА_6 надавались соціальні послуги із закупівлі та доставки товарів і медикаментів, прибирання житла, допомоги у приготуванні їжі, зміні постільної білизни. Надання вказаних соціальних послуг, на переконання представника відповідача, спростовує твердження позивача про фактичне проживання позивача та померлого ОСОБА_6 однією сім`єю.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ПО СПРАВІ

18 жовтня 2019 року судом постановлено ухвалу про витребування доказів; задоволено клопотання про виклик свідків та закрито підготовче провадження.

09 січня 2020 року провадження по справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_4 .

21 вересня 2020 року провадження у справі поновлено.

16 листопада 2020 року судом задоволено клопотання про допит свідків та клопотання про долучення документів.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 виданого Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Полтавській області.

На підставі заяви ОСОБА_4 про прийняття спадщини, приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячим В.М. заведено спадкову справу №39/2018(а.с.59)

Також із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 (а.с.104)

Постановою приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Курячого В.М. від 18.04.2019 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, що належала ОСОБА_6 у зв`язку з тим, що вона не є спадкоємцем померлого ОСОБА_6

НОРМИ ПРАВА

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами першої та другої статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. (стаття 1263 ЦК України).

За змістом статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

В ч.4 ст.1266 ЦК України зазначено, що двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Положення ст.1259 ЦК України передбачають, що черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

В ст.76 -81 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОЦІНКА СУДУ

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2019 року по справі справа №461/4689/15-ц(провадження №61-43735св18) зазначено, що: «При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.»

Так, на підтвердження своїх доводів позивачем було надано суду довідку №77 від 18.09.2018 видану головою правління ОСББ №30 про те, що ОСОБА_1 з 2013 року проживала з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і вела з ним спільне господарство до дня його смерті.; акт про проживання від 18.09.2018 підписаний сусідами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно до якого вказані особи підтвердили, що з 2013 року ОСОБА_1 проживала однією сім`єю та вела спільне господарство з померлим ОСОБА_6 , квитанції на оплату ліків. Також, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Крім того, зазначені свідки вказали на те, що ОСОБА_1 здійснювала догляд за ОСОБА_6 , готувала їжу, прала одяг, займалась складанням документів.

На думку суду, в своїй сукупності зазначені докази підтверджують існування взаємних прав та обов`язків між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_6 ..

Суд враховує посилання представника відповідача на відповідь Територіального центру соціального обслуговування(надання соціальних послуг) Автозаводського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО від 06.03.2019 №235 про те, що ОСОБА_6 обслуговувався соціальним робітником відділення соціальної допомоги вдома №1 з 17.08.2017 по13.04.2018 та з 16.04.2018 по 27.07.2018.

Разом із тим, суд відзначає, що допитана судом свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_13 пояснили, що померлий ОСОБА_6 негативно відносився до соціальних працівників. Свідок ОСОБА_11 зазначила про те, що особисто бачила, що соціального працівника померлий ОСОБА_6 до квартири не впустив.

Отже, за таких обставин, наданий відповідачем доказ не свідчить про відсутність між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_6 відносин, притаманних сім`ї.

У зв`язку із викладеним, суд вважає вимоги позивача в частині встановлення факту спільного проживання однією сім`єю обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зміну черговості спадкування

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 лютого 2020 року по справі справа № 712/7830/16-ц(провадження № 61-28377св18)зазначено: « … при вирішенні питання про зміну черговості спадкування позивач повинен довести факт опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу та перебування спадкодавця в безпорадному стані, тобто стані, обумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх зазначених обставин»

Суд відзначає, що подані позивачем виписки із медичних карт ОСОБА_6 підтверджують те, що через похилий вік та стан здоров`я, зокрема через отриману травму померлий ОСОБА_6 потребував сторонньої допомоги.

Суд повторює, що допитані судом свідки підтвердили факт тривалого проживання позивача із ОСОБА_6 та піклування позивача про нього, зокрема факти приготування ОСОБА_1 їжі, прання одягу, відвідування у лікарні і придбання ліків, спілкування із ним та ін..

На думку суд, викладені обставини свідчать про наявність підстав для задоволення позову в частині зміни черговості спадкування.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 ..

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, а її позов задоволено, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1536,80 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 правонаступником якого є ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю та зміну черговості одержання права на спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_2 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2013 року до дня його смерті.

Змінити черговість спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_2 , спадкоємцем третьої черги після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.05.2021

Суддя Д.Д.Андрієць