ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2498/18 (911/2753/20)

за заявою ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Росава» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385)

до відповідача 1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідача 2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

відповідача 3 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 )

відповідача 4 ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 )

та відповідача 5 ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_5 )

про стягнення збитків, завданих товариству його посадовими особами

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Булгакової О.В.

За участю представників сторін:

Ліквідатор ПрАТ «Росава» арбітражний керуючий Комлик І.С.;

Відповідач 4: ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава», провадження в якій відкрите ухвалою суду від 27.11.2018.

Постановою Господарського суду Київської області від 04.12.2018 визнано банкрутом ПрАТ «Росава» та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 24.06.2020 ліквідатором ПрАТ «Росава» призначено арбітражного керуючого Комлика І.С.

На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.

21.09.2020 до суду надійшла заява ліквідатора ПрАТ «Росава» від 18.09.2020 б/№ (вх. № 2786/20) до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення збитків, завданих товариству його посадовими особами.

В заяві Позивач просить суд солідарно стягнути з Відповідачів 1-5 на користь ПрАТ «Росава» грошові кошти в сумі 324877175,13 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.10.2020 вказану заяву прийнято до розгляду у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава»; підготовче засідання призначено на 17.11.2020; встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзивів на позов, відповідей на відзиви та заперечень.

05.11.2020 до суду надійшов відзив Відповідача 4 від 03.11.2020 б/№ (вх. № 24275/20) на подану заяву.

Крім цього, 05.11.2020 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ПрАТ «Росава» про визнання незаконним та недійсним призначення 30.04.2018 ОСОБА_4 членом ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава».

Ухвалою суду від 10.11.2020 зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ПрАТ «Росава» про визнання незаконним та недійсним призначення 30.04.2018 ОСОБА_4 членом ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава» повернуто заявнику.

В судовому засіданні 17.11.2020 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 01.12.2020, про що Відповідачів 1-5 повідомлено ухвалою суду від 17.11.2020.

01.12.2020 до суду надійшла заява Відповідача 3 від 30.11.2020 б/№ (вх. № 26669/20) про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позов та відкладення підготовчого засідання.

В судовому засіданні 01.12.2020 Відповідачем 5 заявлено усне клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позов та відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 01.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 15.12.2020; продовжено Відповідачам 3, 5 строк на подачу відзиву до 14.12.2020.

15.12.2020 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшов відзив Відповідача 3 від 14.12.2020 (вх. № 422/20) на позовну заяву.

В судовому засіданні 15.12.2020 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 12.01.2021, про що Позивача та Відповідачів 1-4 повідомлено ухвалою суду від 15.12.2020.

16.12.2020 до суду надійшов відзив Відповідача 5 від 14.12.2020 б/№ (вх. № 31088/20) на заяву ліквідатора.

12.01.2021 до суду надійшло клопотання Відповідача 4 від 12.01.2021 б/№ (вх. № 380/21) про витребування доказів від Боржника та ліквідатора.

В судовому засіданні 12.01.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 02.02.2021, про що Відповідачів 1-5 повідомлено ухвалою суду від 12.01.2021.

02.02.2021 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшли додаткові письмові пояснення Відповідача 3 від 01.02.2021 б/№ (вх. № 51/21) по справі.

В судовому засіданні 02.02.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 23.02.2021, про що Позивача та Відповідачів 1, 2, 4 повідомлено ухвалою суду від 02.02.2021.

23.02.2021 до суду надійшли письмові пояснення ліквідатора Банкрута від 23.02.2021 б/№ (вх. № 4337/21) по суті справи, у т.ч. щодо клопотання Відповідача 4 про витребування доказів.

В судовому засіданні 23.02.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відмову у задоволенні клопотання Відповідача 4 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 23.02.2021 закрито підготовче провадження у справі; призначено справу до розгляду по суті на 16.03.2021.

16.03.2021 судове засідання не відбулось, у зв`язку з чим ухвалою суду від 22.03.2021 повідомлено учасників у справі про призначення справи до розгляду по суті на 13.04.2021.

В судовому засіданні 13.04.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи на 27.04.2021, про що Відповідачів 1-3 повідомлено ухвалою суду від 13.04.2021.

23.04.2021 до суду надійшли додаткові письмові пояснення Відповідача 4 від 22.04.2021 б/№ (вх. № 9729/21) по суті справи.

26.04.2021 до суду надійшли додаткові письмові пояснення Відповідача 5 від 23.04.2021 б/№ (вх. № 9795/21) по суті справи.

27.04.2021 в судове засідання з`явились ліквідатор ПрАТ «Росава» та Відповідач 4. Відповідачі 1-3, 5 в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Судом встановлено, що в ході розгляду справи Відповідачі 3-5 скористались процесуальними правами на подачу відзивів на заяву ліквідатора ПрАТ «Росава» та письмових пояснень по справі. Відповідачі 1, 2 не скористались правом на подачу відзивів на заяву.

Враховуючи викладене вище розгляд справи здійснюється судом згідно матеріалів заяви ліквідатора ПрАТ «Росава», відзивів Відповідачів 3-5, а також письмових пояснень ліквідатора ПрАТ «Росава» та Відповідачів 4, 5 по суті справи.

Ліквідатор ПрАТ «Росава» заявлені вимоги підтримав та просив суд задовольнити заяву повністю.

Узагальнені доводи Позивача є наступними.

В ході проведення ліквідаційної процедури у даній справі ліквідатору стало відомо, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2018 у справі № 826/17473/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 було відмовлено у задоволенні позову ПрАТ «Росава» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування ППР від 27.07.2017 № 0005521402 форми «С» про стягнення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в сумі 1274746101,51 грн.

Приймаючи зазначені рішення судами встановлено, що між ПрАТ «Росава» та компанією Bridgeholm Commercial LLP (Велика Британія) було укладено Контракт від 25.03.2011 № Rosava/BC 25032011/342, за умовами якого ПрАТ «Росава» купувала, а Bridgeholm Commercial LLP продавала обладнання для виробництва автомобільних шин.

Загальна вартість Контракту, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 2, становила 114077120,00 доларів США.

На виконання вимог Контракту ПрАТ «Росава» перерахувало на користь Bridgeholm Commercial LLP авансові платежі на загальну суму 59915000 доларів США. Компанією нерезидентом Bridgeholm Commercial LLP частково повернуто ПрАТ «Росава» кошти за Контрактом на загальну суму 7256300 доларів США.

Згідно з Розділом 12 Контракту спори між ПрАТ «Росава» та Bridgeholm Commercial LLP, що можуть виникати під час виконання даного контракту, розглядаються Арбітражним інститутом при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм, Швеція.

ПрАТ «Росава» звернулось до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм з клопотанням про арбітраж від 21.04.2014, у якому просило стягнути з Bridgeholm Commercial LLP заборгованість за Контрактом в сумі 52658700 доларів США.

Рішенням Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм від 10.05.2017 в арбітражному провадженні ПрАТ «Росава» відмовлено у зв`язку з несплатою реєстраційного збору.

ПрАТ «Росава» повторно звернулось з клопотанням про арбітраж від 22.05.2017 № 14/2899 до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм щодо стягнення вказаної заборгованості. Згідно повідомлення Арбітражного інституту від 31.05.2017 розпочато арбітражний розгляд по Арбітражу № V2017/085.

Відповідно до довідки в.о. заступника головного бухгалтера ПрАТ «Росава» до акту № 1/256 від 20.06.2018 Інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами, у ПрАТ «Росава» обліковувалась дебіторська заборгованість Компанії Bridgeholm Commercial LLP за матеріали, договір від 25.03.2011, в розмірі 324877175,13 грн.

Рішенням чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Росава», оформленим протоколом № 39 від 30.04.2018, вирішено затвердити рішення про добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації; припинено повноваження органів управління Боржника; призначено ліквідаційну комісію у складі: голова ліквідаційної комісії Поліщук А.А., члени комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

З матеріалів даної справи ліквідатором не встановлено документів, на підставі яких виникла вказана дебіторська заборгованість, доказів її погашення, а також не встановив, що ліквідаційна комісія вживала заходи щодо повернення вказаної суми дебіторської заборгованості на користь ПрАТ «Росава».

Поряд з цим ліквідатором з реєстру юридичних осіб Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії встановлено, що 31.07.2018 Компанію Bridgeholm Commercial LLP, реєстраційний номер OC326094 було ліквідовано як юридичну особу.

При цьому, відповідно до останнього Балансового звіту Компанії Bridgeholm Commercial LLP станом на 28.02.2017 вказана юридична особа мала активи в розмірі 74890 млн фунтів стерлінгів, в т.ч. кошти в банку чи касі в розмірі 70550 млн фунтів стерлінгів, що станом на 28.02.2017 за курсом НБУ складає 2514806200,00 грн та 2369069000,00 грн відповідно.

В той же час, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу станом на 04.07.2018 активи ПрАТ «Росава» складають 3372203000 грн, тоді як зобов`язання товариства становлять 18711869000 грн, збиток товариства складає 16876750000 грн.

Отже, враховуючи наявність станом на 20.06.2018 дебіторської заборгованості Компанії Bridgeholm Commercial LLP перед ПрАТ «Росава» згідно бухгалтерського обліку в розмірі 324877175,13 грн, ліквідацію Компанії Bridgeholm Commercial LLP як юридичної особи 31.07.2018, відсутність доказів вжиття будь-яких заходів ліквідаційною комісією ПрАТ «Росава» щодо повернення такої дебіторської заборгованості, слід дійти висновку про те, що бездіяльністю ліквідаційної комісії завдано майнової шкоди (збитки) Боржнику на загальну суму 324877175,13 грн, і така майнова шкода підлягає відшкодуванню.

Таким чином ліквідаційна комісія ПрАТ «Росава» у складі: голова ліквідаційної комісії Поліщук А.А., члени комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , діючи недобросовісно, нерозумно, всупереч інтересам юридичної особи, та кредиторів, тобто з порушенням ст. 92, 111 ЦК України, не вжила заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості з Компанії Bridgeholm Commercial LLP на загальну суму 324877175,13 грн, чим завдала майнової шкоди (збитків) товариству - Боржнику, і така майнова шкода підлягає відшкодуванню на підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

Відповідач 4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви ліквідатора.

Узагальнені доводи Відповідача 4 є наступними.

При відкритті провадження у даній справі про банкрутство судами досліджувались обставини щодо дотримання ліквідаційною комісією вимог ст. 111 ЦК України. Зокрема, ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2018, постановами Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 та Верховного Суду від 20.06.2019 встановлено дотримання ліквідаційною комісією ПрАТ «Росава» вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичною особи.

Відповідач стверджує, що Позивачем залишено поза увагою те, що відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Зокрема, Позивачем не зазначено, які дії мали бути вчинені кожним окремо відповідачем щодо стягнення дебіторської заборгованості з Компанії Bridgeholm Commercial LLP.

При цьому Відповідач 4 наголошує, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зазначено відомостей про ОСОБА_4 як керівника ПрАТ «Росава» або особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, подавати позови чи клопотання до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм. Згідно відомостей з ЄДР, у спорах з третіми особами ОСОБА_1 був єдиною особою, яка могла б подавати позов до суду від імені ПрАТ «Росава», у т.ч. щодо стягнення дебіторської заборгованості з Компанії Bridgeholm Commercial LLP.

Крім цього Відповідач 4 зазначає, що судами встановлено відсутність у Боржника можливості сплатити судовий збір за подання позовних заяв, у зв`язку з тим, що кошти на рахунках товариства арештовані, що унеможливлювало ефективне стягнення дебіторської заборгованості

Зокрема, відповідно до калькулятора вартості на сайті Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм, загальна сума авансу (без ПДВ) за розгляд спору про стягнення 45655193 Євро, сума авансу, який підлягав сплаті за розгляд позову до ПрАТ «Росава» до Компанії Bridgeholm Commercial LLP, становила 419381 Євро плюс ПДВ.

Формальна подача клопотання про арбітраж головою ліквідаційної комісії за умови перебування коштів Боржника, необхідних для сплати реєстраційного внеску, під арештом, не могла призвести до ефективного стягнення дебіторської заборгованості.

Крім того Відповідач 4 стверджує, що визначені ліквідатором спірні збитки є простроченою заборгованістю, 4-річний строк позовної давності за вимогою стягнення якої сплив у 2017 році.

Відповідач 4 зауважує, що він ніколи не був посадовою особою ПрАТ «Росава», Відповідачем 4 не подавалась до ПрАТ «Росава» заява про призначення членом ліквідкомісії; будь-якої винагороди Відповідачу 4 як члену ліквідкомісії не сплачувалось; Відповідач 4 не був присутнім на загальних зборах акціонерів ПрАТ «Росава» 30.04.2018, не знав про їх проведення, не подавав зборам жодних заяв. Отже між Відповідачем 4 та ПрАТ «Росава» не виникло будь-яких правовідносин.

Додатково Відповідач 4 зауважив, що Позивачем не надано доказів того, що станом на 30.04.2018 активи Компанії Bridgeholm Commercial LLP складали НОМЕР_6 фунтів стерлінгів; доказів того, що у період з 30.04.2018 по 31.07.2018 ПрАТ «Росава» мало можливість повністю оплатити вартість суми авансу, який підлягав сплаті за розгляд Арбітражним інститутом позову до Компанії Bridgeholm Commercial LLP.

Крім цього Відповідач 4 зазначив, що надана Позивачем фотокопія Контракту від 25.03.2011 № Rosava/BC 25032011/342 не є належним та допустимим доказом, оскільки не посвідчена належним чином та ставиться під сумнів Відповідачем 4. Оригіналу Контракту Позивачем не надано.

Обставини, встановлені в рішенні по справі № 826/17473/17, не є преюдиційними у даній справі, оскільки Відповідач 4 не брав участі у вказаній справі.

Надані Позивачем документи щодо ліквідації Компанії Bridgeholm Commercial LLP не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки Позивачем не дотримано вимог щодо легалізації вказаних документів на території України.

Доводи Відповідача 3, викладені у відзиві, є наступними.

Надана ліквідатором інформація щодо активів Компанії Bridgeholm Commercial LLP не відповідає дійсності, оскільки сума 74890 фунтів стерлінгів вказана без тисяч чи мільйонів, тому наведений в заяві розрахунок еквіваленту за курсом НБУ є неправильним.

Правомірність вжитих ліквідаційною комісією заходів в досудовій процедурі ліквідації ПрАТ «Росава» встановлена ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2018, а також постановами Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 та Верховного Суду від 20.06.2019.

Ліквідатором не дотримано норми КУзПБ щодо передумов подачі заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності осіб, винних у доведенні Боржника до банкрутства, зокрема не здійснено інвентаризацію, виявлення та реалізацію активів Боржника та не визначено залишок кредиторських вимог, які не погашені у зв`язку з недостатністю майна Боржника.

Отже підстави для задоволення заяви ліквідатора ПрАТ «Росава» до Відповідачів 1-5 про стягнення збитків, завданих товариству його посадовими особами відсутні.

Доводи Відповідача 5, викладені у відзиві, є наступними.

Позивачем в заяві фактично зазначено про спричинення шкоди ПрАТ «Росава» діями/бездіяльністю ліквідаційної комісії як колегіального органу, а не дії/бездіяльність Відповідача 5 особисто. Отже відсутній причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою Відповідача 5 та наслідками у вигляді збитків Позивача, що свідчить про безпідставність вимоги Позивача про стягнення коштів з Відповідача 5.

Надані Позивачем копія Контракту та інформації щодо Компанії Bridgeholm Commercial LLP з перекладом на українську мову є недостовірними, не завіреними належним чином згідно закону та такими, що не відповідають дійсності.

Відповідач 5 зазначає, що Позивачем не надано жодних первинних документів, які підтверджували б наявність та розмір дебіторської заборгованості Компанії Bridgeholm Commercial LLP перед ПрАТ «Росава»

Щодо вказаних вище доводів Відповідачів 3-5 ліквідатором Банкрута надано письмові пояснення, зокрема зазначено, що оригінал Контракту у ліквідатора відсутній, оскільки попереднім ліквідатором ПрАТ «Росава» арбітражним керуючим Дьоміною С.С. не було передано оригіналу Контракту арбітражному керуючому Комлику І.С. Ліквідатор наголошує, що належним чином засвідчена копія Контракту знаходиться в матеріалах справи № 826/17473/17, яка перебувала в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва.

Судами першої та апеляційної інстанції у справі № 826/17473/17 надано оцінку Контракту та відображено зміст Контракту, що свідчить про преюдиційність зазначеної справи.

Щодо 4-річного строку позовної давності, про який зазначив Відповідач 4, ліквідатор ПрАТ «Росава» вказав, що дана заява подана ліквідатором не до Компанії Bridgeholm Commercial LLP про стягнення заборгованості за Контрактом, а до членів ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава» про стягнення збитків, заподіяних ліквідкомісією.

Щодо тверджень Відповідача 3 про недотримання передумов подачі заяви про притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор зазначив, що дана заява подана не в порядку притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням до банкрутства, а про стягнення збитків товариства, завданих його посадовими особами.

Щодо відсутності можливості у ліквідаційної комісії сплатити реєстраційний збір за подачу клопотання про арбітраж до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм ліквідатор зазначив, що ліквідаційна комісія не була позбавлена права вжити позасудових способів врегулювання заборгованості (направлення претензії, відступлення права вимоги боргу тощо), що не призвело б до заподіяння збитків Боржнику. Проте докази вжиття ліквідаційною комісією будь-яких заходів відсутні.

Таким чином ліквідатор просить суд задовольнити заявлені вимоги повністю.

Згідно ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

У судовому засіданні 27.04.2021, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази та заслухавши доводи учасників у справі, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів крім іншого може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Суд зазначає, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (рішення, дії чи бездіяльність) завдавача шкоди; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками (збитки мають бути наслідком саме протиправної поведінки завдавача шкоди, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого потерпілого або третіх осіб); вина правопорушника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ГК України, посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

Частиною 1 статті 111 ЦК України встановлено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Частиною 3 статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 91 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім того, порядок засвідчення копії документів визначений п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003. За вказаним нормативно-правовим актом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження заявлених вимог ліквідатор ПрАТ «Росава» посилається на фотокопії Контракту від 25.03.2011 № Rosava/BC 25032011/342, укладеного між ПрАТ «Росава» та Компанією Bridgeholm Commercial LLP; письмових документів англійською мовою (з доданим перекладом українською мовою) щодо ліквідації Компанії Bridgeholm Commercial LLP; довідки до Акту № 1/256 від 20.06.2018 інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами; довідки ПрАТ «Росава» від 04.04.2018 № 14/1282 щодо заборгованості за Контрактом.

Вказані документи не засвідчені належним чином відповідно до вказаних вище норм. Автентичність копій поставлена під сумнів Відповідачами 4, 5 в ході розгляду справи.

Ліквідатором Банкрута повідомлено про неможливість надання оригіналів вказаних документів у зв`язку з тим, що відповідні документи не були передані йому попереднім ліквідатором.

Відносно доводів ліквідатора ПрАТ «Росава» про те, що надана ним фотокопія Контракту зроблена під час ознайомлення з матеріалами справи № 826/17473/17, в яких міститься належним чином засвідчена копія Контракту, суд зазначає, що порядок повернення оригіналів письмових доказів в даному випадку регулюється ст. 95 КАС України. Надана ліквідатором фотокопія з копії Контракту, у зв`язку з відсутністю оригіналу, не може бути взята до уваги відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України.

Крім цього суд зазначає, що надані копії документів щодо ліквідації Компанії Bridgeholm Commercial LLP не відповідають вимогам ч. 8 ст. 91 ГПК України, зокрема не є легалізованими у встановленому порядку.

Щодо доводів ліквідатора ПрАТ «Росава» про преюдиційність рішення у справі № 826/17473/17, яким встановлено обставини щодо правовідносин між ПрАТ «Росава» та Компанією Bridgeholm Commercial LLP за Контрактом від 25.03.2011 № Rosava/BC 25032011/342, суд зазначає наступне.

Згідно частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).

Таким чином, у розумінні положень частини 4 статті 75 ГПК України, однією із цілей цієї норми законодавець визначив, у тому числі, уникнення можливості різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин і правовідносин, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 5 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 911/3883/16.

Із змісту рішення в адміністративній справі № 826/17473/17 вбачається, що Відповідачі 1-5 не брали участі при розгляді зазначеної справи, внаслідок чого були позбавлений можливості наводити свої доводи та надавати докази на підтвердження своєї правової позиції, а тому такі доводи та докази Відповідачів 1-5 не досліджувалися судом під час розгляду вказаної справи.

Окрім того, преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Тобто, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Із змісту рішення в адміністративній справі № 826/17473/17 вбачається, що питання щодо ліквідації Компанії Bridgeholm Commercial LLP взагалі не було предметом розгляду суду у вказаній справі.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про відхилення, як необґрунтованих, доводів ліквідатора ПрАТ «Росава» про те, що рішення в адміністративній справі № 826/17473/17 є преюдиційним у даній справі.

З огляду на все викладене вище, оскільки Заявником не надано належних та допустимих доказів (в розумінні ст. 73-79, 91 ГПК України) на підтвердження заявлених вимог, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 4204,00 грн покладаються на Заявника.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 14.05.2021.

Суддя С.Ю. Наріжний