справа № 2-23/10/0515                        

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

31 травня 2010 року Докучаєвський міський суд Донецької області в складі головуючого – судді Садовського М.К., при секретарі Садовничій О.В., з участю адвоката ОСОБА_1, представника ОСОБА_2- ОСОБА_3,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Докучаєська цивільну справу за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна,

в с т а н о в и в :

13 жовтня 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, пославшись на те, що, він перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою і  проживали однією сім’єю  в її квартирі, за адресою: АДРЕСА_1, з квітня 2006 року по серпень 2009 рік.

 В період їх спільного проживання за вказаний період ними було придбано наступне майно, машинка пральна, вартістю 1800 грн; мебельний набір в спальну кімнату-2800 грн; дві шафи для білизни-1100 грн; пилосос-1200 грн; люстра -600 грн; мобільний телефон -1000грн; котел для обігріву води -1000 грн; холодильник «LG»-2800 грн, а всього на суму 12300 грн, Ѕ частина складає 6150 грн.

Крім того в період спільного проживання у квартирі відповідачки вони виконали наступний ремонт: перетерли стіни і переклеїли шпалери на кухні, прихожій і спальній на суму -1000грн; переклейка шпалер, обладнання підвісної стелі в залі -2000 грн; установка на кухні і спальній кімнаті пластикових вікон на суму -4500 грн, заміна раковини і унітазу -700грн, заміна вікон і балконної двері на пластик, обладнання балкону із пластика на загальну суму 7800грн; придбання 4 міжкімнатних дверей на суму-800 грн. Усього на ремонт було потрачено - 16800грн, Ѕ частина складає 8400 грн. Загальна сума потрачених коштів складає 29100 грн, а  Ѕ частина складає -14550грн.

В силу ст.74 СК України він має право на суму 14550 грн.

Вважає, що відповідачка зобов’язана в повному обсязі компенсувати йому вартість ремонту її квартири, а також він бажає залишити за собою: машинку пральну -1800 грн, котел нагрівальний-1000 грн; холодильник -2800грн; меблевий набір спальна-2800грн; пилосос-1200грн, люстру-600грн, а всього на суму 10200грн, а також відповідачка зобов’язана компенсувати йому Ѕ частину вартості ремонтних робіт на суму 8400грн.

Просить суд залишити за ним: машинку пральну -1800 грн, котел водонагрівний-1000 грн; холодильник -2800грн; меблевий набір спальна-2800грн; пилосос-1200грн, люстру-600грн, а всього на суму 10200грн, залишити за відповідачкою: шафи для білизни-1100грн; телефон мобільний—1000гр.., а всього на суму 1200грн. Стягнути з нього різницю вартості 1/2спільного майна і вартості його частки в розмірі -4050грн. Стягнути з відповідачки на його користь 4350 грн- компенсації за ремонт квартири, а також понесені ним витрати за надання правової допомоги і судові витрати згідно довідок і квитанцій.

21.10.2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом, пославшись на те, що, дійсно з травня 2006 року до червня 2009 року вона спільно проживала з відповідачем, без реєстрації шлюбу, в цей період часу вони придбали: люстру -500грн; друге майно,  машинку пральну – вартістю 1725грн, мобільний телефон -930грн, пилосос-350грн. були їй подаровані відповідачем на 8 березня і її день народження.

Меблевий набір в спальну, вартістю 4240грн, котел для підігріву води, вартістю 1000грн, а також холодильник вартістю 2535грн, унітаз -500грн, були подаровані її матір’ю –ОСОБА_5 це можуть підтвердити свідки.

Установка пластикових виробів і ремонт в квартирі були проведені за її кошти. Крім того відповідач не вказав у набуте спільне майно м’яку меблі, яка складається із кутового дивана і крісла, вартістю 3840 грн, яка була придбана у 2008 році.

Просить суд визнати  за нею право особистої власності на машинку пральну «Індозіт», меблевий набір в спальну «Дрим», пилосос «Самсунг»; мобільний телефон «Самсунг», бак для підігріву води «Термал», холодильник «LG», а також виплатити їй компенсацію за м’яку меблі у розмірі 1670 грн; із розрахунку 3840грн :2=1920грн,  мінус виплату за люстру -500грн, яку просить залишити їй, а з своєї сторони вона виплатить ОСОБА_6, компенсацію -250грн, і  стягнути з ОСОБА_6 на її користь 1670грн. Стягнути з ОСОБА_6 судові витрати в повному обсязі.

В судовому засідання позивач ОСОБА_4 та його представник підтримали вимоги викладені в позові, давши пояснення аналогічні позову. Зустрічний позов ОСОБА_2 не визнали з тих підстав, що майно вказане в позові є сумісною власністю.

Відповідачка ОСОБА_2, по первісному позову,  позов не визнала, свій позов підтримала і суду пояснила, що спірне майно,  крім люстри було придбане нею за її кошти, частина майна подарована їй ОСОБА_4, з цих підстав позов не визнає.

Вислухавши сторони,  свідків, дослідивши матеріали справи, суд  приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони з квітня-травня 2006 року по  червень-серпень2009 року, сумісно проживали в квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві особистої власності, без реєстрації шлюбу.

За цей час сторони придбали: автоматичну пральну машинку «Індезіт», залишкова вартість - 1380грн; набір меблі для спальні, -1144,80грн; шафа книжкова-528.00грн; шафа із двох конструктивних секцій-385.00грн; пилосос «Самсунг 1500В» - 491,20 грн; люстра на стелю -688.00грн; мобільний телефон «Самсунг» -350.00грн; водонагрівний бак «Термал» -1020грн, холодильник побутовий 2-х камерний -2520грн., а всього на суму -8507.00 грн.

Згідно висновку експерта №2-963/09 від 23.03.2010року, вартість ремонтних робіт, виконаних у квартирі АДРЕСА_1, складає 4868.00грн. Всього вартість ремонтних робіт виконаних в квартирі АДРЕСА_1, перерахованих в позовній заяві ОСОБА_4, складає 17210.00грн.

Відповідно до ч.1 ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що на майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності.

Допрошена в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, суду пояснила, що ОСОБА_2 є її рідною дочкою. Їй відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 2006 року по 2009 рік спільно проживали в квартирі дочки, за адресою: АДРЕСА_1.

Із слів дочки їй відомо, що ОСОБА_4 подарував ОСОБА_2 пральну машинку, а вона дала гроші дочці і та купила водонагрівний бак,  меблевий набір в спальну, а також холодильник. Їй також відомо, що дочка робила в квартирі ремонт, міняла сантехніку, ОСОБА_4 давав гроші на ремонт, але в якій кількості, їй невідомо. Крім того останній купив пилосос.

Свідок ОСОБА_7, суду показала,  що  ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з 2007 року проживали в квартирі останньої. Зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що ОСОБА_4 подарував їй пральну машинку, а також пилосос і люстру, а матір ОСОБА_2 давала останній гроші на придбання меблі в спальну кімнату і холодильник.

Аналогічні пояснення дала суду свідок  ОСОБА_8

Свідок  ОСОБА_9 суду показала, що ОСОБА_2 вона знає десь 10 років. Остання з ОСОБА_4 проживала десь-4 роки. В квітні 2007 року вона давала ОСОБА_2 гроші на установку метало пластикових вікон. Люстру покупав ОСОБА_4, а холодильник дарувала матір, крім того остання давала гроші на покупку меблі в спальну кімнату, а також водонагрівний бак. Їй також відомо від ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_4 подарував останній пральну машинку, телефон мобільний.

Відповідно до вимог ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Оскільки сторони не надали суду доказів про те, що спірне майно було придбане ними за особисті кошти, а в судовому засіданні встановлено, що вказане майно придбане за час  спільного проживання, тому суд приходить до висновку про те, що спільною сумісною власністю сторін є наступне майно: автоматична пральна машинка «Індезіт», залишковою вартістю 1380грн; набір меблі для спальні, -1144,80грн; шафа книжкова-528.00грн; шафа із двох конструктивних секцій-385.00грн; пилосос «Самсунг 1500В» - 491,20 грн; люстра на стелю -688.00грн;  водонагрівний бак «Термал» -1020грн, холодильник побутовий 2-х камерний -2520грн., а всього на суму -8187.00 грн.

Мобільний телефон «Самсунг», вартістю -350.00грн, суд вважає необхідним визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2, оскільки ця річ є індивідуального користування і це підтвердили сторони у суді.

Доводи свідка ОСОБА_5 про те, що вона подарувала  ОСОБА_2 гроші і та на них придбала, водонагрівний бак, холодильник і меблі в спальну кімнату, суд не бере до уваги, оскільки крім показань нічим не підтверджуються, а в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_2, вказаним майном користувались спільно.

Із копії договору купівлі-продажу квартири від 18.10.1997 року, нотаріально посвідченого, вбачається, що  квартиру АДРЕСА_1, належить на праві власності  ОСОБА_2

Відповідно до вимог ч.1 ст.62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого із подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Позивач ОСОБА_4 не надав суду достовірних доказів того, що він приймав участь в ремонті квартири ОСОБА_2,  понесених ним сум витрат, а також, що між ним та ОСОБА_2 була угода з цього приводу, і що вказані затрати  (кошти) є їх спільною сумісною власністю, а тому находить, що позов ОСОБА_10 в частині стягнення компенсації за ремонт квартири задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивачка ОСОБА_2, будучи попередженою  про наслідки ухилення від участі в експертизі,  відмовилась від оплати і проведення товарознавчої експертизи з приводу визначення вартості м’якої меблі,  а визначення вартості вказаної меблі має значення по справі, то її позов в частині виплати їй компенсації за м’яку меблі, задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 СК України, майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

     Згідно висновку експерта №6266/26 від 04.02.2010 року, ринкова (залишкова) вартість спірного майна, а саме:  автоматичної пральної машинки «Індезіт», залишкова вартість 1380грн; набір меблі для спальні, -1144,80грн; шафи книжкової -528.00грн; шафи із двох конструктивних секцій-385.00грн; пилосос «Самсунг 1500В» - 491,20 грн; люстри на стелю -688.00грн;  водонагрівного бака «Термал» -1020грн, холодильника побутового 2-х камерного -2520грн., а всього майна  на суму -8153.00 грн.

Згідно вказаного висновку, кожній із сторін належить по Ѕ частина спірного майно на суму  4076.50 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає, що за  ОСОБА_4 необхідно визнати право власності на наступне майно, а саме – шафу книжкову -528.00грн,    водонагрівний бак «Термал» -1020грн, холодильник побутовий 2-х камерний -2520.00 грн, а всього на суму 4068.00 грн, а за ОСОБА_2 необхідно визнати право власності на наступне майно -автоматичну пральну машинку «Індезіт», залишкова вартість 1380грн; набір меблі для спальні, -1144,80грн;  шафа із двох конструктивних секцій-385.00грн; пилосос «Самсунг 1500В» - 491,20 грн; люстра на стелю -688.00грн;  а всього на суму -4085.00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 різницю в сумі 8.50 грн

У відповідності до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторонипонесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.10,57-60,212-215,88,84 ЦПК України, ст.367-372 ЦК України, ст.70,60,71,62,74 СК України, суд

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна, задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на наступне майно, а саме:  – шафу книжкову -528.00грн,    водонагрівний бак «Термал» -1020грн, холодильник побутовий 2-х камерний -2520.00 грн, а всього на суму 4068.00 грн,

В іншій частині позову ОСОБА_4 відмовити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на наступне майно, а саме - автоматичну пральну машинку «Індезіт», залишкова вартість 1380грн; набір меблі для спальні, -1144,80грн;  шафа із двох конструктивних секцій-385.00грн; пилосос «Самсунг 1500В» - 491,20 грн; люстра на стелю -688.00грн;  а всього на суму -4085.00 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 різницю в сумі 8.50 грн

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати, 48.16 грн за оплату держмита і 40грн за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і  843,44 грн за проведення і оплату судових експертиз.

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя