Справа № 2-а-279-2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2010 р. Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Кривошеєва Д.А.,
при секретарі Бородавка Н.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Слов’янську в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську, третя особа головне управління державного казначейства України в Донецькій області, про визнання дій УПФУ в місті Слов’янську Донецької області протиправними, зобов’язати УПФУ в місті Слов’янську Донецької області нарахувати на її користь і виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни, стягнути з відповідача 983,00 грн. на відшкодування завданої його бездіяльністю шкоди за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та з 1 січня по 1 квітня 2009 року, та з 09.07.2007 по 31.12.2007 р. - 735,00 що становить разом 1718,00 грн., стягнути на її користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 51,00 грн., -
В С Т А Н О В И В:
01.02.2010 року у Слов’янський міськрайонний суд Донецької області звернулась ОСОБА_1 з зазначеним позовом до УПФУ у м. Слов’янську Донецької області за участю третьої особи ГУДКУ, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона народилась 04.06.1937 року та відповідно до Закону України № 2195-1У від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 зазначеного закону йому з 01.01.2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Законом України від 19.12.2006 року № 489-V «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію цієї статті 6 було зупинено, внаслідок чого питання про стягнення недоплачених сум за 2006 рік вона не ставить, в важає, що відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав, свобод і інтересів. Її законні права було обмежено прийняттям окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законами України. Крім того про належній їй, як дитині війни виплати повідомлено не було, тому про факт порушення прав стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 року, що вважає поважною причиною, також вважає, що строк звернення до суду не пропущений з урахуванням того, що виплата підвищення до пенсії є однією часткою до складових пенсії в цілому.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.08.2008 року № 10-рп2008 р. було визнано неконституційними положення п.п.2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», отже з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції 01.01.2008 р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та Законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ,,Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що складає з 01.01.2008 р. - 470 грн.; з 01.04.2008 р. - 481 грн.; з 01.07.2008 р. - 482 грн.; з 01.10.2008р. - 498 грн., відповідно до чого відповідач повинен був йому нарахувати з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року 1072 грн. 85 коп., але за цей період виплачено тільки 388,65 грн. Недоплата складає 684,20 грн, а за перші 3 місяці 2009 року - 298,80 грн.
Просила визнати дії УПФУ в м. Слов'янську Донецької області протиправними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни, стягнути з відповідача 983,00 грн. на відшкодування завданої їй бездіяльністю шкоди за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та з 1 січня по 1 квітня 2009 року, та з 09.07.2007 по 31.12.2007 р. - 735,00 що становить разом 1718,00 грн. та стягнути з Державного бюджету України на його користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 51,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з’явилась, надала заяву, в якій на задоволені позовних вимог наполягала та просила справу розглянути за її відсутністю (а.с.3).
Представник відповідача УПФУ в м. Слов’янську Донецької області до суду не з’явився, але надав заперечення, в якому просили справу розглянути без участі їх представника та зазначили, що відповідно до ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 110 Закону України ,,Про Державний бюджет на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже відсутні підстави для їх не застування. Крім того, у 2006 році урядом впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України ,,Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”. Статтею 111 Закону України ,,Про Державний бюджет на 2007 рік” передбачено підвищення до пенсії ,,дітям війни” в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. 09 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) положення, зокрема п. 12 ст. 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Однак, оскільки ст. 7 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного Суду України вище наведене підвищення не виплачувалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно до п. 5 ст. 18 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом, а відповідно до ч. 2 ст. 72 цього Закону України кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню, а згідно до ч. 2 ст. 73 цього ж Закону України забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.
У зв’язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.
Таким чином, немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: ,,Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, п. 41 розділу ІІ Закону України ,,Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі , у зв’язку з прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” (пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”), редакція зазначеної статті до 01 січня 2008 р. втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р. втратила чинність нова редакція ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.
Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р., а ні іншим нормативно - правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01 січня 2008 р.
Для врегулювання ситуації, 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 ,,Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48, 10 грн., з 1 липня - 48, 20 грн. та з 1 жовтня – 49, 80 грн., з 1 січня 2009 року – 49,80 грн.
Таким чином, вважає, що підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.
Статтею 99 КАС України встановлено річний строк звернення до суду. Позивач зазначає, що про факт порушення прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року, тобто, ще у липні 2007 року. З позовом позивач звернулась лише у лютому 2010 року, тому для захисту порушеного права позивачем пропущено строк звернення до суду. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. УПФУ в м. Слов’янську Донецької області наполягає на пропущенні позивачем строку для звернення до суду. Враховуючи вищевикладене, положення ст. 95 Конституції України, Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-ІV, ст. 6, 7 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, УПФУ в м. Слов’янську позов ОСОБА_1 до УПФУ в м. Слов’янську про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ,,Дітям війни” не визнає в повному обсязі і просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Третя особа Головне управління Державного Казначейства України, також надало до суду заяву, в якій зазначено, що вони не порушували права або інтереси позивача, просили справу розглянути за відсутності їх представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України, тобто в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в м. Слов’янську Донецької області підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року та згідно до статті 1 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни, так, як їй на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. Відповідач не заперечує того факту, що ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.
Виходячи з того, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Статтею 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції.
Тобто положення статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком набрало чинності з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України). Таким чином, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги підлягають задоволенню.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання УПФУ в м. Слов'янську Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, щомісяця, підлягають задоволенню.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону «Про соціальний захист дітей війни»
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання УПФУ в м. Слов'янську Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» з 01.01.2009 року по 01.04.2009 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, щомісяця, підлягають задоволенню
Конституційний Суд України дійшов висновку, що Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини та громадянина.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що органи Пенсійного фонду України не повинні виплачувати зазначене підвищення, оскільки це спростовується їх функціями та повноваженнями, а також тим, що виплата підвищення здійснюється саме до пенсії позивача, а не є окремим видом виплат.
Стосовно строку звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає, що він не є пропущеним з урахуванням того, що виплата підвищення до пенсії є однією зі складових пенсії в цілому, а відповідно до ст. 87 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Розглядаючи позовні вимоги в частині нарахування сум до виплати судом та стягнення з відповідача конкретних грошових сум суд виходить з наступного:
Визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено статтею 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Суд не приймає посилання відповідача на те, що на законодавчому рівні не визначено, яким чином обчислюється розмір 30 % виплати дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком визначений Законом України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується лише при визначенні розмірів пенсії, призначених Законом, з огляду на принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України, відповідно до частини 7 якої, у разі відсутності закону, який регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.
Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування, суд зазначає, що предмет спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень, у даній справі – відповідача, і не відноситься до компетенції судових органів. У зв’язку з цим, суд вважає, що в цій частині – визначення та стягнення конкретної суми допомоги - позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,12,76,79,158,159-161,163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в місті Слов’янську Донецької області, третя особа Головне управління державного казначейства України, про визнання дій Управління пенсійного Фонду України в місті Слов’янську Донецької області протиправними, зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в місті Слов’янську Донецької області нарахувати на її користь і виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни, стягнути з відповідача 983,00 грн. на відшкодування завданої його бездіяльністю шкоди за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та з 1 січня по 1 квітня 2009 року, та з 09.07.2007 по 31.12.2007 р. - 735,00 що становить разом 1718,00 грн., стягнути з Державного бюджету України на її користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 51,00 грн. задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов’янську Донецької області щодо відмови у здійсненні нарахування та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07.2007 по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно та з 01.01.2009 року по 01.04.2009 року неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську здійснити ОСОБА_1 з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, 3 01.01.2009 року по 01.04.2009 року нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 54 грн. 40 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Звільнити Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов’янську Донецької області від сплати судового збору.
Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною першою статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя Слов’янського міськрайонного суду Д.А.Кривошеєв