ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2007 року м.Львів Справа № 22а-1021/07
ряд. ст. зв. № 21
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого у справі судді Любашевського В.П.
суддів Нос С.П.
Яворського І.О.
секретаря судового засідання Гідей К.М.
осіб, які взяли участь у справі:
від позивача - ОСОБА_1- позивач
від відповідача - не прибув
від третьої особи на стороні відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.03.2007р. у справі № 2а-67/07
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідача 1 -Хмельницького обласного військового комісаріату
відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області,
третьої особи на стороні відповідача - фінансово-економічного управління Західного оперативного командування Міністерства оборони України
про визнання неправомірними дій, зобов'язання до перерахунку вислуги років та розміру пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - ОСОБА_1 просить суд зобов'язати відповідачів провести перерахунок вислуги років з 17.04.1973р. по 31.12.1987р. один місяць служби за сорок днів та перерахувати раніше призначену пенсію відповідно до ст.ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.03.2007р. у справі № 2а-67/07 (суддя Спірідонова Т.В.) у задоволені позову відмовлено. У постанові суду, поряд з іншими обставинами, зазначено, що згідно ст. 1 Угоди про порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей і державне страхування військовослужбовців держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав передбачено, що пенсійне забезпечення й обов'язкове державне страхування військовослужбовців Збройних Сил держав учасниць Співдружності та інших військових формувань, створених законодавчими органами цих держав, Об'єднаних Збройних Сил й інших військових формувань колишнього Союзу РСР здійснюється на умовах, за нормами і в порядку, що встановлені або будуть установлені законодавством держав-учасниць, на території яких проживають зазначені військовослужбовці.
Зазначений позивачем районний коефіцієнт відповідно до Закону Російської Федерації від 12.02.1993р. «Про пенсійне забезпечення осіб, що проходять військову службу, службу в органах внутрішніх справ, Державній протипожежній службі, органах по контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, установах і органах кримінально-виконавчої інспекції, та їх сімей» діє при нарахуванні пенсії на території Російської Федерації, а при нарахуванні пенсії на території України не враховується, оскільки не передбачений діючим законодавством, а тому у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на ряд нормативних документів, зазначає, що суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи та застосував норми права, а тому просить визнати постанову суду першої інстанції неправомірною та задовольнити його позов.
Відповідачі у справі та третя особа на стороні відповідачів позовних та апеляційних вимог не визнають і просять суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.
За даних обставин справи апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін з наступних підстав:
Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" позивач - ОСОБА_1 просить суд зарахувати період його служби на посадах по охороні виправно-трудових закладів (конвойний полк внутрішніх військ МВС СРСР) з 17.04.1973 року по 31.12.1989 року із розрахунку один місяць служби за сорок днів (тобто у пільговому обчислені). В кінці 1989 року старший прапорщик ОСОБА_1 був переведений на військову службу до Міністерства оборони СРСР.
Позивач в адміністративній скарзі посилається на "Угоду між державами-учасницями СНД про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей" (підписана 14.02.1992р.) та Протокол до зазначеної Угоди (підписаний 25.01.2000р.). Однак, абзацом 5 статті 2 Угоди передбачено, що порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців встановлюється міжурядовими угодами, а зміст Протоколу до Угоди не регламентує порядок пенсійного забезпечення колишніх військовослужбовців.
Також, в статті 2 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення (підписана 13.03.1992р.) зазначено, що Пенсійне забезпечення військовослужбовців Збройних Сил держав-учасниць Співдружності регулюються спеціальною Угодою.
Тому, в даному випадку, зазначене питання регламентується саме Угодою про порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей і державне страхування військовослужбовців держав - учасниць СНД (підписана 15.05.1992р.) де в статті 2 зазначено: "У вислугу років для призначення пенсій військовим зараховується служба (тому числі на пільгових умовах) у Збройних Силах і інших військових формуваннях, зазначених у статті 1 цієї Угоди, у порядку, встановленому законодавством держав-учасниць на території котрих військовослужбовці проходили службу».
Пунктом 140 наказу Міністра оборони України від 27 червня 1995 року N 161 "Про затвердження Інструкції по організації роботи по пенсійному забезпеченню військовослужбовців та членів їх сімей і соціальному обслуговуванню пенсіонерів у Міністерстві оборони України", зареєстрованї в Міністерстві юстиції України 4 вересня 1995р.за N 325/861, передбачено: "Підставою для призначення пенсії" військовослужбовцям, які були звільнені зі Збройних Сил інших держав Співдружності Незалежних Держав або з Об'єднаних Збройних Сил цієї Співдружності та обрали для постійного проживання Україну, є розрахунок вислуги років (трудового стажу), складений відповідним фінансовим органом зазначених Збройних Сил згідно з чинним у цих державах законодавством ".
Позивач проходив військову службу та був звільнений в 1994 році зі Збройних сил Російської Федерації. Отже, вислуга років (в тому числі і пільгова) повинна рахуватись за нормами та по законодавству, яке діє в Російській Федерації.
При підрахунку вислуги років в 1993 році, який здійснювався фінансовою службою Ленінградського військового округу, період служби позивача з 1973р. по 1989р. у внутрішніх військах у пільговому обчислені не зарахований, з чого слідує, що законодавством Росії такий порядок пільгового обчислення не передбачений.
У зв'язку з чим доводи апелянта щодо викладені у позовній та апеляційній скаргах є неодбгрунтованими і задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції у справі № 2а-67/07 правильно встановлені обставини справи і з додержанням норм матеріального та процесуального права прийнято постанову від 22.03.2007р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.03.2007р. у справі № 2а-67/07 залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Судді В.П.Любашевський
С.П.Нос
І.О.Яворський