Головуюча у I інстанції: Березова І.О. Справа № 22-а-581/07
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області ряд. стат. звіту № 21
Суддя-доповідач: Олендер І.Я.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів - Кушнерика М.П., Пліша М.А.
при секретарі - Федаш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2007 року у справі за його позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа Хмельницький обласний військовий комісаріат про визнання бездіяльності неправомірною, перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум, -
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницького обласного військового комісаріату про зобов'язання здійснити перерахування раніше призначеної йому пенсії військовослужбовця та стягнення безпідставно невиплаченої суми у зв'язку з її невірним нарахуванням, який у подальшому змінив. Просив суд зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як належного відповідача у справі перерахувати його пенсію, починаючи з 1996 року, та стягнути з відповідача 3206,40 грн. суми недоотриманої надбавки за роботу в особливих кліматичних умовах за період з 17.07.1996 р. до 14.03.2007 р. та 1025 грн. суми недоотриманої доплати до пенсії як учаснику бойових дій за період з 17.07.1996 р. до 01.01.2000 р., а всього 4231,40 грн.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2007 року у задоволенні вказаного позову відмовлено за безпідставністю.
У поданій апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити йому 15% надбавку до посадового окладу за службу в складних кліматичних умовах, починаючи з 1996 року і до даного часу, а також 15% надбавку до його посадового окладу як учаснику бойових дій, починаючи з липня 1996 року до січня 2000 року. При цьому покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність його висновків обставинам справи. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що наказом Міністра оборони Республіки Узбекистан № 0961 від 31.07.1995 року він був звільнений з військової служби у запас та направлений для постановлення на військовий облік у Шепетівський обласний військовий комісаріат. У липні 2006 року Хмельницьким облвійськоматом йому була призначена пенсія військовослужбовця згідно законодавства України, однак без врахування надбавок до посадового окладу за службу у складних кліматичних умовах, яку він систематично отримував під час військової служби в Узбекистані, та як учасникові бойових дій, статус якого він отримав у 1988 році. Вважає таку бездіяльність неправомірною, а тому просить задовольнити його позовні вимоги.
Під час апеляційного розгляду справи апелянт і його представник повністю підтримали вимоги за апеляційною скаргою та надали суду пояснення відповідно до її змісту.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися і суд відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України розглядає справу у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
Позивач ОСОБА_1. звільнений з військової служби на території Республіки Узбекистан, та у зв'язку із переїздом на постійне місце проживання в м. Шепетівка Хмельницької області, у 1996 році Хмельницьким обласним військовим комісаріатом постановлений на пенсійний облік. Починаючи з липня 1996 року апелянт отримує пенсію військовослужбовця згідно законодавства України.
Відповідно до ч.3 ст. 43 Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який діяв на час призначення пенсії позивачу, пенсії військовослужбовцям обчислювалися з їх грошового забезпечення, а саме з відповідних окладів за посадою і військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, надбавок за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 р. “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, правпорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстроковї служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсії військовослужбовців обчислюються з таких видів грошового забезпечення як окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове звання; процентної надбавки за всилугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Пенсії обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується військовослужбовцю на день звільнення зі служби.
З матеріалів справи вбачається, що пенсія ОСОБА_1. була призначена відповідно до чинних, на час її призначення, нормативно-правових актів України та виходячи з тих видів грошового забезпечення, що ними передбачалися.
Надбавка до посадового окладу за військову службу в складних кліматичних умовах, яку позивач просить врахувати йому при здійсненні перерахунку пенсії та виплаті недоотриманих у зв'язку з цим сум, законодавством України на час призначення йому пенсії як вид додаткового грошового забезпечення не передбачалася, не виплачувалася та не виплачується військовослужбовцям України на даний час, а тому підстав для її врахування при призначенні та перерахунку пенсії ОСОБА_1., на думку колегії суддів, немає. Висновки суду першої інстанції у цій частині оскаржуваної постанови відповідають дійсним обставинам справи та доводами апеляційної скарги не спростовуються.
Згідно ст. 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, перерахунок пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо ж при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в ній за минулий час може бути йому виплачено не більше ніж за 12 місяців.
Крім того, ст. 63 вищевказаного Закону встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям та членам їх сімей, у зв'язку із введенням в дію цього Закону, провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів, і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
З матеріалів справи (а.с. 6, 22, 23), а також матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1. (а.с.53-54, 56-63) вбачається, що статус учасника бойових дій позивачу встановлено Хмельницьким обласним військовим комісаріатом у серпні 2000 року на підставі поданих ним документів. Виплата відповідної надбавки до пенсії проводиться з 01 вересня 2000 року.
Документ про наявність права на пільги, а саме свідоцтво серії НОМЕР_1 від 11.09.1988 року, ОСОБА_1. подано до Хмельницького облвійськомату 27 лютого 2001 року, що підтверджується відповідною відміткою із вх. ФПО № 760 (а.с. 23), після чого, згідно вимог ст. 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, йому було здійснено перерахунок пенсії з виплатою різниці за період з 01 березня до 31 серпня 2000 року, що підтверджується розрахунком НОМЕР_2 та повідомленням про отримання одноразової виплати в сумі 149,58 грн. (матеріали пенсійної справи - арк. 61, 62).
Таким чином, висновки Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області про відсутність правових підстав для виплати позивачу ОСОБА_1. суми недоотриманої доплати до пенсії як учаснику бойових дій за період з 17.07.1996 р. до 01.01.2000 р. є правильними та належним чином обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2007 року у справі за його позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа Хмельницький обласний військовий комісаріат про визнання бездіяльності неправомірною, перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.Я.Олендер
Судді М.П.Кушнерик
М.А.Пліш