Справа № 2-а-804/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 травня 2010 р.                                   м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська у складі: судді Дячкова С.В., при секретареві Тур І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ по обслуговуванню м. Дніпродзержинська УДАІ ГУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Дементьєва Р.М. про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

До Заводського районного суду м. Дніпродзержинська надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення інспектора ДПС відділу ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Дніпродзержинська, в якій заявник просить суд скасувати постанову інспектора ДПС відділу ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Дніпродзержинська Дементьєва Р.М. від 18 березня 2010 року по ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно нього про накладення штрафу у сумі 425 грн., стягнення моральної шкоди.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав суду заяву, в який просить слухати справу за його відсутності, позовні підтримав у повному обсязі. Суд вважає можливим розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник суб’єкта, дії якого оскаржуються: відділу ДАІ по обслуговуванню м. Дніпродзержинська УДАІ ГУ ГУМВС України в Дніпропетровській області не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи і дозволило суду розглянути справу у його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно постанови АН № 615438 від 18 березня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення інспектора ДПС ДАІ м. Дніпродзержинська Дементьєва Р.М. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП на ОСОБА_1 накладено стягнення у розмірі 425 грн.

Згідно постанови, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 18 березня 2010 року о 15 год. 35 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Мурахтова в м. Дніпродзержинську, на регульованому перехресті з пр. Леніна, на яку він повертав праворуч, не дав дорогу пішоходу, який переходив проїзну частину пр. Леніна, чим порушив правила проїзду перехресть.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

З пояснень позивача ОСОБА_1 у матеріалах справи слідує, що при здійсненні маневрів, зазначених в оскаржуваній постанові, пішоходів на проїзній частині не було взагалі. На підставі зазначеного, вважає, що не порушив п. 16.2 ПДД.

Згідно п. 16.2 правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 р. - на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Згідно ст. 71 КАС України – кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріалами справи не встановлено наявність в діях водія ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

За таких обставин не спростовано пояснення позивача ОСОБА_1 в частині того, що, керуючи транспортним засобом, ним були створені перешкоди для руху пішоходів.

Що стосується позовних вимог стосовно стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн. на користь позивача, то суд вважає, що зазначені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не надані докази про завданню позивачу моральної шкоди.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.  

Керуючись ст. 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. 256, 288, 289 КУпАП, —

п о с т а н о в и в:

    Адміністративний позов задовольнити повністю.  

Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ по обслуговуванню м. Дніпродзержинська УДАІ ГУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Дементьєва Р.М. від 18 березня 2010 року по  ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний термін з дня оголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і представленням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 3 ст. 186 КАС України.

Суддя                                           С.В. Дячков