Справа № 167/324/21

Номер провадження 2/167/188/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

        12 травня 2021 року місто Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Н.В. Шептицької,

з участю секретаря судового засідання Т.М. Форсюк,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяних внаслідок вчинення злочину,

з участю:

позивача ОСОБА_3 ,

представника позивача ОСОБА_4 ,

відповідача С.Є. Неплети,

в с т а н о в и в:

20.04.2021 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяних внаслідок вчинення злочину, мотивуючи свій позов тим, що вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 03.12.2020 року відповідача визнано винним у вчиненні щодо нього кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становило 850 гривень.

Внаслідок спричинених травм, через погане самопочуття, головокружіння, 10.10.2020 року позивач звернувся до КНП «Рожищенська центральна районна лікарня», де пройшов лікування у стаціонарі, внаслідок завданих йому ударів зі строни відповідача, з 10.10.2020 року по 21.10.2020 року. Під час лікування ним було витрачено 4 493 грн 16 копійок, що підтверджується відповідними квитанціями.

Крім того, позивач є інвалідом третьої групи, має супутні захворювання і, внаслідок протиправних дій відповідача, відчував постійний біль, дискомфорт, погане самопочуття, запаморочення, яке триває і досі. Враховуючи тяжкість отриманих травм, обставини їх отримання та тривалість лікування, він зазнав моральні і фізичні страждання, які обумовлені фізичним болем, обмеженістю рухливості ноги, необхідністю докладати певний час і додаткові зусилля для організації свого життя. Розмір моральної шкоди оцінює в 5 000 гривень.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, просить стягнути з відповідача на його користь 4 493 грн матеріальної шкоди, 5 000 грн моральної шкоди, а також судові витрати в сумі 908 грн, понесені ним при сплаті судового збору.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 20.04.2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у порядку загального позовного провадження на 12.05.2021 року.

У підготовчому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити з підстав, наведених у заяві.

У підготовчому засіданні відповідач визнав позовні вимоги повністю з підстав, наведених у заяві, і не заперечував проти задоволення позову.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи ту обставину, що станом на день проведення підготовчого засідання відповідач визнав позов повністю і дане визнання не суперечить вимогам закону, суд доходить висновку про ухвалення рішення у підготовчому засіданні.

Заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, дослідивши і об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд встановив наступне.

У відповідності з положеннями ст.16 ЦК України кожна особа має право   звернутися до суду за захистом свого особистого  немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права;  визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення;  припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;  відшкодування моральної (немайнової) шкоди;  визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те, що йому були спричинені тілесні ушкодження і, у зв`язку з отриманими травмами, він вимушений був тривалий час лікуватися та витрачав кошти на  придбання ліків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Отже, зі змісту цієї норми вбачається, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, складається з втраченого заробітку (доходу), додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Тобто будь-які витрати, які стягуються на користь потерпілого на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров`я.

Факт ушкодження здоров`я ОСОБА_3 09.10.2020 року та вина в цьому відповідача підтверджена вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 03.12.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України (ас 8).

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається зі матеріалів справи, позивачем  на підтвердження своїх  вимог до відповідача про відшкодування  матеріальної  шкоди представлено: виписку із медичної карти стаціонарного хворого, згідно якої позивач проходив курс стаціонарного лікування у КНП «Рожищенська центральна районна лікарня» з 10.10.2020 року по 21.10.2020 року з діагнозом: посттравматичний стресовий розлад, забійні ссадна лобної ділянки, гіпертонічна хвороба (ас 9-10); довідку Луцької міжрайонної МСЕК, згідно якої позивач з 06.06.2018 року є інвалідом 3-ї групи довічно (ас 11); товарні чеки на придбання ліків і медичних препаратів за період з 10.10.2020 року по 21.10.2020 року на загальну суму 4 493 гривень ( ас 12-14).

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 4 493 грн, розмір даної шкоди відповідачем не оспорюється, тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача 4 493 грн матеріальної шкоди підлягає до задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд керується тим, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У частині третій статті 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Крім того, у пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Встановлено, що внаслідок неправомірних дій відповідача, який  скоїв кримінальне правопорушення, позивач отримав ушкодження здоров`я, звертався до лікаря та проходив  лікування.

Таким чином, з урахуванням обставин справи,  суд доходить висновку, що діями відповідача позивачу була завдана моральна шкода, оскільки ситуація з його побиттям та наслідки цього стали для ОСОБА_3 психотравмуючими, завдали   негативних переживань, тобто спричинили психологічні страждання (моральну шкоду).

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить з наступного.

Внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого відповідачем, позивач зазнав моральні страждання,  спричинені фізичним болем та стражданнями, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Кримінальне правопорушення, вчинене відповідачем призвело до моральних страждань позивача, які обумовлені фізичним болем, необхідністю докладати певний час і додаткові зусилля для організації свого життя.

При цьому, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, характер винних дій відповідача, ступінь настання негативних явищ в житті позивача та тривалість строку порушення його законних прав, а також визнання позову відповідачем в частині вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 гривень.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, розмір даної шкоди у сумі 5 000 грн відповідачем не оспорюється, тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача 5 000 грн моральної шкоди підлягає до задоволення.

Враховуючи ту обставину, що суд доходить висновку про задоволення позову повністю, то з відповідача слід стягнути на користь позивача, понесені ним судові витрати у сумі 908 грн при сплаті судового збору, згідно ч 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 77, 81, 83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяних внаслідок вчинення злочину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 493 (чотири тисячі чотириста дев`яносто три) гривні матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 908 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Дата складення повного тексту рішення 14.05.2021 року.

       Головуючий                                                                               суддя Н.В. Шептицька