ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Львів
19.05.2010 р. № 2а-788/10/370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий-суддя Коморний О.І.
секретар судового засідання Романчук Л.В.
від
позивача Меньков Є.В.
відповідача Нирка М.М.
представник прокуратури Покора К.В
третя особа не прибув
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Військова частина А 0998
до Державна екологічна інспекція у Л/о
про про визнання протиправними дій ,
в с т а н о в и в:
Позивач, військова частина А0998 звернувся з позовом до суду про визнання протиправними дій відповідача, Державної екологічної інспекції у Львівській області, та скасування винесеного ним припису.
Позовні вимоги обґрунтовані допущеними порушеннями вимог чинного законодавства відповідачем при проведенні позапланової перевірки та незаконністю у зв’язку з цим винесеного припису.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, вважає проведену перевірку та винесений припис такими, що не відповідають вимогам законодавства.
Представник відповідача подав письмове заперечення на позов, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що перевірка проведена на вимогу військової прокуратури, порушень при її проведенні не вбачає, у задоволенні позову просить відмовити.
Третя особа державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Мацьків М.М. не прибув, правову позицію щодо позовних вимог не висловив.
Представник прокуратури проти позову заперечив, вступ у справу обґрунтував необхідністю захисту інтересів держави, які порушені позивачем через спричинення шкоди навколишньому природному середовищу, просить у задоволенні позову відмовити.
Суд заслухав пояснення представників сторін та прокуратури, повно всебічно та об’єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та встановив наступне.
Військовою прокуратурою Львівського гарнізону при перевірці додержання службовими особами військової частини А0998 вимог природоохоронного законодавства скеровано начальнику державної екологічної інспекції у Львівській області Вимогу №4164 від 05.11.2009р. про виділення спеціаліста державної екологічної інспекції на 05 та 06 листопада 2009 року для проведення перевірки військової частини А0998 м. Яворів, Львівської області щодо додержання вимог природоохоронного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру»від 5 листопада 1991 року N 1789-XII (далі Закон N 1789-XII), прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів відповідно до п. 3 ч.1 ст. 19 Закону N 1789-XII є, зокрема, додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища відповідно до ст. 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25.06.1991р. № 1264-XII здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури.
При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.
Відповідно до статті 8 Закону N 1789-XII, вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на вимогу прокурора або слідчого безкоштовно.
Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Посадові особи і громадяни зобов'язані з'являтись за викликом прокурора і давати пояснення з обставин, які з'ясовуються прокурорською перевіркою. В разі ухилення від прибуття посадова особа або громадянин за постановою прокурора можуть бути доставлені примусово органами міліції.
Перевірка виконання законів, відповідно до ч.2 ст.19 Закону N 1789-XII, проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Враховуючи викладене, посилання відповідача на безпідставність проведення перевірки відповідачем не заслуговує на увагу, оскільки така проведена з власної ініціативи прокурора, в порядку прокурорського нагляду, за Вимогою прокуратури та на підставі ст.8 ст.20 Закону України «Про прокуратуру», який є спеціальним Законом і на вимоги прокуратури про проведення перевірок не поширюються положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.2007р. № 877-V, де у ч. 2 ст.2 зазначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.
Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції №562-і/п від 05.11.2009р. «Про проведення позапланової перевірки», винесеного на підставі ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.6 Закону України про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого наказом Мінприроди від 19.02.2007р. №55, державному інспектору Мацьківу М.М. наказано провести позапланову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства військовою частиною А 0998 у м. Яворів.
На підставі вимоги прокуратури та вищевказаного наказу відповідача, державному інспектору Мацьківу М.М. видано направлення №1875 для проведення у термін з 05 до 06 листопада 2009р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства військовою частиною А 0998 у м. Яворів.
За результатами проведеної 05-06 листопада 2009р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, державним інспектором Мацьківим М.М. складено акт №114/20 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, який із запереченнями підписаний командиром військової частини А0998.
Вказаним актом перевірки зафіксовано, що за межами зовнішньої загорожі військового містечка №54 в/ч А0998, на земельній ділянці переданій військовій частині А0998 на площі 534 кв.м. виявлено засмічення твердими побутовими відходами та порубними відходами, що є порушенням ст.ст.17,32,33 Закону України «Про відходи», ст. 35 Закону України «Про охорону земель»та ст. 164 Земельного Кодексу України.
З метою усунення виявлених у результаті проведеної перевірки порушень, державним інспектором Мацьківим М.М винесено припис №113/20 від 10 листопада 2009 року.
Як вбачається з викопіювання за підписом головного інженера Яворівської КЕЧ р-н., земельні ділянки №1 та №2 на яких виявлено засмічення, знаходяться на території військового містечка №54.
Відповідно до Акту передачі земельної ділянки спеціального призначення під особисту відповідальність командира військової частини від 2006р., земельна ділянка військового містечка 53 та 54 площею 209,25 га. передана під особисту відповідальність командира військової частини А0998. При цьому у матеріалах справи міститься план-схема вказаної ділянки, на якій відмічені ділянки із засміченою територією.
Складеними актами обстеження засмічених ділянок №1/20 та №2/20 від 06 листопада 2009 року встановлено їх площу –133 кв. м. та 408 кв. м. відповідно.
Статтею 162 Земельного кодексу України визначено, що охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Зміст охорони земель відповідно до п. «в»ч.1 ст. 164 Земельного кодексу України включає, зокрема, захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.
Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель»від 19.06.2003, № 962-IV зобов'язані: … дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; … своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; … забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відходи»від 05.03.1998р. № 187/98-ВР, відходи, щодо яких не встановлено власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними.
При цьому відповідно до зазначеної статті, підставами для визначення відходів безхазяйними та їх обліку можуть бути:
- повідомлення власників або користувачів земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи;
- звернення (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації;
- результати інспекційних перевірок територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, державної санітарно-епідеміологічної служби, органів місцевого самоврядування.
Звернення (повідомлення) про факти виявлення безхазяйних відходів розглядаються на засіданні комісії.
У разі отримання звернення (повідомлення) комісія зобов'язана визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вжити заходів для визначення власника відходів.
У разі потреби для визначення власника безхазяйних відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти і експерти.
За результатами своєї роботи комісія складає акт, що передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з безхазяйними відходами або про передачу відповідних матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
Як вбачається з листа комунального підприємства Яворівської міської ради «Яворів», позивач лише 16 листопада 2009 року (тобто після винесення припису) звернувся до міського голови м. Яворова про ліквідацію засмічень, проте будь-які докази визнання виявлених та території військового містечка відходів безхазяйними у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п. «а»ч.1 ст. 42 Закону України «Про відходи», особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.
Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства, відповідно до ст. 43 Закону України «Про відходи», зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Крім того, відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель», юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.
Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Згідно з ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис, відповідно до ч.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»- обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Як розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, припис відповідно до ч.9 ст.7 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
- вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;
- вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);
- відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;
- надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;
- накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.
При цьому Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»не містить переліку вимог та заходів які можуть міститися у приписі органу державного контролю для усунення виявлених порушень, відтак визначення необхідних заходів спрямованих на усунення виявлених порушень законодавства, що зазначаються у приписі, відноситься до компетенції відповідного органу державного контролю.
Щодо порушень під час проведення перевірки, слід зазначити, що ст. 6. Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачає обов’язок органу державного контролю повідомляти про проведення позапланового заходу контролю, а передбачає лише те, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.
Як вбачається з копій акту перевірки, які подані сторонами, у акті як підстава зазначена Вимога прокуратури, будь-яких доказів не ознайомлення з цією вимогою позивача у матеріалах немає, як і немає посилання на зазначену обставину у запереченнях позивача викладених на зворотній стороні акту перевірки.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст..2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
На підставі встановлених фактичних обставин справи підтверджених належними доказами, судом не встановлено порушень прав позивача при проведенні відповідачем перевірки та винесенні припису. При цьому судом, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, перевірено дії відповідача та винесений припис не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані, правомірність своїх дій відповідачем відповідно до ч. 2 ст.72 КАС України доведено, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати з сторін не стягуються.
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Щодо судових витрат то такі з сторін не стягуються.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 25.05.2010 р. о 17:00 год.
Суддя Коморний О.І.