ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2010 рокуСправа № 2а-932/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю прокурора Рибалка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А3767 про стягнення заборгованості по виплаті матеріальної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Військовий прокурор Луцького гарнізону звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А3767 про стягнення заборгованості по виплаті матеріальної допомоги.
Вказаний позов мотивовано тим, що у військову прокуратуру звернувся ОСОБА_1 з проханням вжити заходів щодо стягнення з військової частини А3767, в якій військова частина А4308 перебуває на фінансовому забезпеченні, належної йому заборгованості по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік в сумі 1193,50 грн. Вважає, що відповідач порушив право позивача на отримання матеріальної допомоги, в зв’язку з чим просить стягнути з відповідача в користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу за 2008 рік у вказаній сумі.
Прокурор Рибалко О.М. в судовому засіданні позов підтримав із підстав, у ньому викладених, та просив його задовольнити. Суду додатково пояснив, що військова частина А4308 є структурним підрозділом військової частини А3767 та перебуває на її фінансовому забезпеченні. У військовій частині А3767 в 2008 році по КПКВ 2101020 КЕКВ 1112 (грошове забезпечення військовослужбовцям, вихідна допомога при звільненні, індексація, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) були передбачені асигнування на виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Також вказана матеріальна допомога нарахована та внесена у кредиторську заборгованість. Сума невиплаченої матеріальної допомоги становить за 2008 рік 1193,50 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, подав суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному об’ємі.
Відповідач заперечень на позов не подав, в судове засідання свого представника не направив вдруге, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. За таких обставин справу розглянуто у відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що вказаний позов підлягає до задоволення із наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що військова частина А4308 є структурним підрозділом військової частини А3767 та перебуває на її фінансовому забезпеченні, що підтверджується довідкою №1486 від 28 04.2010 року.
Позивач ОСОБА_1 01.10.2008 року подавав рапорт командиру військової частини А4308 з проханням надати йому матеріальну допомогу за 2008 рік для вирішення соціально-побутових питань.
01.10.2008 року командиром військової частини А4308 було видано наказ №202, згідно якого позивачу була нарахована матеріальна допомога за 2008 рік для вирішення соціально-побутових питань, однак не була виплачена у зв’язку з обмеженим фінансуванням.
Як вбачається із статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі – Закон), ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Частинами 1, 2 статті 9 даного Закону визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ст.10-1 ч.1 Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктом 5 п.п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Як встановлено п.п.33.1, 33.2, 33.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України №260 від 11.06.2008 року особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
В судовому засіданні встановлено, що начальником фінансово-економічного управління 29.02.2008 року було затверджено кошторис на 2008 рік, до якого вносились зміни 02.10.2008 року, 09.10.2008 року, 25.12.2008 року, 12.12.2008 року та 20.12.2008 року. Вказаним кошторисом передбачені асигнування на виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових проблем військовослужбовцям на 2008 рік.
Згідно списків заборгованості по особовому складу військової частини А4308 заборгованість по виплаті матеріальної допомоги ОСОБА_1 за 2008 рік становить 1193,50 грн.
Як вбачається із листів командира військової частини А4308 №42, 45 від 08.02.2010 року та 10.02.2010 року із відповідними списками особового складу у частині існує заборгованість по виплатам з матеріальної допомоги за 2008 рік, допомоги на оздоровлення за 2009 рік та виплатам за відрядження станом на 05.02.2010 року.
Відповідно до листа №1487 від 28.04.2010 року вбачається, що у військовій частині А3767 існує заборгованість по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік військовослужбовцям військової частини А4308 в сумі 81625,94 гривень, яка по мірі надходження цільового фінансування буде погашатись.
Суд вважає, що відсутність коштів на виплату допомоги не може бути підставою для неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань по виплаті грошового утримання військовослужбовцю.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Військового прокурора Луцького гарнізону підставні та підлягають задоволенню в повному об’ємі.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути із військової частини А3767 на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік в сумі 1193 (одна тисяча сто дев’яносто три) грн. 50 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 26 травня 2010 року, а позивачем та відповідачем – з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій