ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.06.10Справа №2а-663/10/13/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
Головуючого судді: Ольшанській Т.С. ,
суддів Москаленко С.А.,
Циганової Г.Ю.,
при секретарі Барабановій А.І., розглянувши за участю:
позивача - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1,
від відповідача - не з'явився,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
за позовом ОСОБА_2
до Міністерства праці та соціальної політики України
про визнання незаконними дії і бездіяльність та спонукання до виконання певних дій
Обставини справи: ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Міністерства праці та соціальної політики України та просить визнання бездіяльність відповідача, яка виразилася в небажанні даного органу державної влади роз'яснити механізм застосування абзацу 3 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ № 1078 від 17.07.2009; визнати незаконними дії відповідача, яки виразилися в невірному трактуванні у своєї відповіді від 23.12.2009 ствердження наступного змісту: "Примір який наведений в Доповненні №4 Порядку проведення індексації грошових доходів передбачає порівняння суми підвищення доходу (пенсії) із сумою індексації, яке вже нараховувалась у попередніх місяцях"; зобов'язати відповідача визнати, що місяць підвищення грошового доходу (пенсії), яка підлягає індексації, не може автоматично визнаватися базовим, без застосування абзацу 3 п.5 Порядку застосування індексації грошових доходів населення; зобов'язати відповідача визнати, що при будь - якому підвищенні грошового доходу (пенсії), яка підлягає індексації, місяць в якому відбулося таке підвищення, буде визнаватися базовим тільки у тому випадку, якщо сума підвищення грошового доходу (пенсії) в даному місяці більше за суму індексації пенсії, яка нарахована в місяць підвищення пенсії; зобов'язати відповідача визнати, що правильне трактування Прикладу, який наведений в Доповнені № 4, передбачає порівняння суми підвищення грошового доходу із сумою індексації, яка нараховується в місяці збільшення грошового доходу; зобов'язати відповідача підтвердити те, який із відповідей є правильний; зобов'язати відповідача об'єктивно відповісти на те, чи застосувався у 2008 -2009 роках механізм індексації грошових доходів опереджуваним шляхом при індексації пенсії; визнати неправомірними роз'яснення відповідача від 23.12.2009 про те, що "Якщо пенсія підвищувалась щоквартально за рахунок виплат, які визначаються в залежності від прожиткового рівню у відповідності з п. 5 Порядку то паво індексації відбулося".
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неодноразово звертався до Міністерства праці та соціальної політики України про роз'яснення питань, пов'язаних з проведенням індексації пенсії. Однак, обґрунтованої відповіді на усі поставлені питання не отримав, що порушує його право, передбачене ст. 40 Конституції України та Законом України "Про звернення громадян".
31.03.2010 у відкритому судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати бездіяльність Міністерства праці та соціальної політики України у ненаданні офіційного роз’яснення механізму застосування абз. 3 п. 5 Порядку застосування індексації грошових доходів населення, ствердженого Постановою КМУ № 1078 від 2003; визнати неправомірними та протиправними дії відповідача, які не відповідають основним принципам інформаційних відносин, що виразились у наданні позивачу не об’єктивної, не достовірної інформації, що при будь яком збільшенні грошового доходу (пенсії) місяць, в якому відбулося таке підвищення враховується базовим та сума індексації у цьому місяці не нараховується; визнати не правомірними дії відповідача, які виразились у наданні не точної, не достовірної інформації, а саме у тому, що фраза «передбачає порівняння суми підвищення доходу (пенсії) із сумою індексації, яка вже нараховувалась у попередньому місяці»не відповідає дійсності при проведенні індексації у відповідності з приміром, наведеному у доповненні № 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення; зобов’язати відповідача надати позивачу офіційне роз’яснення механізму застосування абз. 3 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином – судовою повісткою. Письмових заперечень на адміністративний позов не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовані в Законі України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР із змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон № 393). Вказаний Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до Закону № 393, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ст. 3 Закону № 393).
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ст.7 № 393).
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).
Відповідно до ч.4 ст.15 Закону № 393 рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 неодноразово звертався до Міністерства праці та соціальної політики України зі зверненнями, щодо роз’яснення порядку застосування абзацу четвертого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Відповідно до ст. 20 Закону №393 термін розгляду звернення становить не більше одного місяця від дня їх надходження. Від позивача надійшло перше звернення від 27.11.2009 яке отримане 23.11.2009, строк надання відповіді – до 23.12.2009, звернення від 28 .11.2009 отримане 01.12.2009, звернення від 28.11.2009 отримане 14.12.2009. Таким чином, суд робить висновок про отримання на протязі місяця трьох звернень позивача з приводу надання роз’яснення стосовно питань, які пов'язані з проведенням індексації пенсії. У зв’язку з чим суд робить висновок, що відповідачем не порушений термін розгляду звернення громадянина ОСОБА_2 та відповідь на усі питання надана одним листом від 23.12.2009, що не порушує умов розгляду звернення відповідно до законодавства.
Згідно до п.14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення роз'яснення щодо застосування цього Порядку повинно надавати Мінпраці України. Відповідачем неодноразово роз’яснювалось, що пунктом 5 Порядку передбачено, що місяць, в якому відбулося підвищення грошових доходів населення за рахунок його постійних складових, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Грошові доходи, одержані за цей місяць, не індексуються. З наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації. Отже, місяць підвищення доходу відповідно до п. 5 Порядку, вважається базовим у разі зростання виплат, визначених у пункті 2 цього Порядку, які не мають разового характеру. Одночасно позивач повідомлявся, що у разі коли сума підвищення доходу менша від суми індексації, нарахованої відповідно до цього Порядку, подальша індексація проводиться за прикладом, наведеним у додатку 4, який передбачає порівняння сум підвищення заробітної плати із сумами індексації, які вже нараховувалися. При цьому для порівняння використовується заробітна плата в розрахунку за повний відпрацьований місяць.
Офіційний документ – це документ що складається і видається службовими особами від імені органів державної влади, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності, які посвідчують конкретні факти і події, що мають юридичне значення, складений належним чином за формою і має необхідні реквізити. Дослідивши матеріали справи суд надходить висновку, що відповіді на звернення ОСОБА_2 надані у формі та в строки, що відповідають вимогам законодавства, з розкриттям усіх питань, встановлених позивачем.
Таким чином, вимоги позивача щодо визнання бездіяльності Міністерства праці та соціальної політики України, яка виразилася в небажанні даного органу державної влади надати офіційні роз'яснення механізму застосування абзацу 3 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 є безпідставними, оскільки бездіяльність це завжди пасивна поведінка, однак, як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем проводилося постійне листування та надавалися обґрунтовані відповіді на питання, які були поставлені позивачем у своїх зверненнях. Таким чином, вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання надати офіційне роз’яснення механізму застосування абзацу 3 пункту 5 Порядку №1078 задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача, що не відповідають загальним принципам інформаційних відношень, в частині надання позивачу необ’єктивної, недостовірної інформації, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. У статті 19-1 Закону України "Про інформацію" надано поняття адміністративної інформації (даних), зокрема, це офіційні документовані дані, що дають кількісну характеристику явищ і процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній інших сферах життя і збираються, використовуються, поширюються та зберігаються органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування, юридичними особами відповідно до законодавства з метою виконання адміністративних обов'язків та завдань, що належать до їх компетенції. Система адміністративної інформації (даних), повноваження органів, які займаються діяльністю, пов'язаною із збиранням та використанням адміністративних даних, їх джерела та режим встановлюється відповідно до законодавства.
Отже, для державного регулювання порядку проведення індексації грошових доходів населення в Україні Мінпраці, як центральний орган виконавчої влади, що є відповідальним за регулювання проведення індексації грошових доходів населення в Україні, має розраховувати необхідними відомостями, які пов'язані з наданням вказаних роз’яснень.
У зв’язку з вищевикладеним суд вважає, що позивачу була надана повна та об’єктивна відповідь, а тому вимоги, щодо визнання відповідей такими, що є необ’єктивними, не точними, не достовірними задоволенню не підлягають.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, оскільки відповідач діяв у межах наданої йому компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 02.06.2010.
У повному обсязі постанову складено та підписано 04.06.2010.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ольшанська Т.С.