КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
29 квітня 2010 року №2-а-2001/10/1070
приміщення суду за адресою:
м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , зал судових засідань №1003
час прийняття постанови : 15 год. 40 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лиска І.Г.
при секретарі - Пономаренко Б.В.
за участю представника позивача - Буряк М.А., Іванюк М.М.
представника відповідача Заріцького В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української аграрної академії наук»
до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області
про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення №000202301/0 від 14
липня 2009 року
ВСТАНОВИВ:
Позивач – Державне підприємство «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української аграрної академії наук» звернувся до суду з позовом до відповідача – Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення №000202301/0 від 14 липня 2009 року.
Позивач не погоджується з вказаними податковим повідомленням – рішенням та вважає його незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки на даний час ДПІ у Миронівському районі прийнято податкове повідомлення –рішення №0008401501 від 26 вересня 2008 року за період 01.01.2007 року по 30.06.2008 р. (рішенням ДПА України №1648/6/25-0115 від 25 лютого 2009 року задоволено повторну скаргу позивача на податкове повідомлення –рішення №0008401501 від 26 вересня 2008 року) , податкове повідомлення – рішення №003142301/2 від 22.05.2009 року за період з 01.04.2005 р. по 30.09.2007 р. (справа по оскарженню якого знаходиться в Київському апеляційному адміністративному суді) та податкове повідомлення – рішення №0000202301/0 від 14 липня 2009 року за період з 01.10.2007 року по 30.03.2009 року, які передбачають стягнення та штрафні санкції щодо порушень п.п. 7.8.2 п.7.8. ст.. 7 ЗУ №334/94 від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» в тому ж періоді.
В судовому засіданні представники позивача Буряк М.А., Іванюк М.М. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити, підтвердили обставини , викладені у позовній заяві.
Представник відповідача Заріцький В.В. у судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти позовних вимог, з підстав зазначених у письмових запереченнях на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову .
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача та представника відповідача, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з матеріалами справи Державне підприємство «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української аграрної академії наук» має державну форму власності та зареєстровано як юридичну особу 31.08.1998 року.
За результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки позивача, проведеної 17.09.2008 року (Акт перевірки №475/1501 від 17.09.2008 року), ДПІ у Миронівському районі Київської області 26.09.2008 року було прийняте податкове повідомлення – рішення №0008401501/1, яким позивачу донараховано до сплати суму податку на прибуток у розмірі 55580грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 111160 грн.
На підставі п.п. 5.2.2 п.п.5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.11 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями , затвердженого Наказом ДПА України від 11.12.1996 року №29 зі змінами та доповненнями , у зв’язку з недотриманням ДПА у Київській області під час розгляду повторної скарги позивача вимог зазначеного закону та Положення при направленні рішення про продовження термінів розгляду скарги, рішенням від 25.02.2009 року №3768/7/25-0115, повторна скарга позивача за вхідним №1789/10/ск від 30 жовтня 2008 року на податкове повідомлення –рішення від 26.09.2008 року №0008401501/0 була задоволена на користь Позивача - Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української аграрної академії наук» .
На підставі направлення на перевірку №187 від 24.11.2008 року старшим державним податковим ревізором – інспектором відділу відбору платників до податкового аудиту та аналізу їх діяльності управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Київській області Мончаком О. Л. та головним державним податковим ревізором – інспектором відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у Богуславському районі Київської області Кириченко Р.В. , з врахуванням вимог п. 1 ч. 1 ст. 11-1 , п. 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України « Про державну податкову службу в Україні» та у зв’язку з проведенням службового розслідування, призначеного наказом ДПІ у Миронівському районі від 06.11.2008 року № 260 , стосовно посадових осіб ДПІ у Миронівському районі, була проведена позапланова виїзна перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 11.12.2008 року №323/23-1/04687301.
За результатами перевірки ДПІ у Миронівському районі прийнято податкове повідомлення – рішення від 17.12.2008 року №0003142301 , яким позивачу донараховано суму податку на прибуток в розмірі 201410, 75 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 402821, 50 грн.
За результатами розгляду первинної скарги позивача від 25.12.2008 року №106 (вхідний №5/с від 25.12.2008 року ) ДПІ у Миронівському районі прийнято рішення від 26.12.2008 року №3100/10-015 про результати розгляду первинної скарги платника податків, яким податкове повідомлення – рішення від 17.12.2008 року №0003142301/0 залишено без змін , а скаргу без задоволення.
За результатами розгляду скарги директора позивача Кочмарського В.С. від 06.01.2009 року №1 ( вхідний №13/10 від 12.01.2009 року ) ДПА в Київській області рішенням від 10.03.2009 року №396/10/25-017/4-208 із змінами від 18.05.2009 року №1013/10/25-017/4-445 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миронівському районі Київської області від 17.12.2008 року №0003142301/0 про сплату суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в частині 107250 грн. (основний платіж – 35750 грн, штрафні санкції -71500 грн.) а в іншій частині залишено без змін, та скасовано у відповідній частині рішення ДПІ у Миронівському районі Київської області від 26.12.2008 року №3100/10/10-015 про результат розгляду первинної скарги платника податків , а скаргу задоволено частково.
При винесенні рішення про часткове задоволення скарги встановлено , що позапланова перевірка, яка проходила з 24.11.2008 року по 05.12.2008 року, з питань дотримання податкового законодавства Державним підприємством «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української аграрної академії наук» за період з 01.04.2005 року по 30.09.2007 рік , а частина прибутку за 3 квартал 2007 року фактично було нараховано та сплачено позивачем у 4 кварталі 2007 року ( 19.10.2007 року – 15, 8 тис. грн., 15.11.2007 р. – 100, 0 тис. грн..) який не входив в перевіряємий період, в зв’язку з чим несплата авансового внеску 25% з податку на прибуток в сумі 28, 95 тис. грн. та застосування відповідних штрафних (фінансових) санкцій підлягає перевірці при проведенні планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.03.2009 року та яка проводилась з 09.06.2009 року по 29.06.2009 року.
За результатами розгляду повторної скарги директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української аграрної академії наук» Кочмаровського В.С. (вхідний №2608/6 від 23.03.2009 року ) ДПА України рішенням від 20.05.2009 року №10449/7/25-0115 залишила без змін податкове повідомлення – рішення ДПІ у Миронівському районі Київської області від 17.12.2008 року №0003142301/0 з урахуванням рішення ДПА в Київській області від 10.03.2009 року №396/10/25-017/4-208, а скаргу без задоволення. 22 травня 2009 року ДПІ у Миронівському районі Київської області було винесене податкове повідомлення – рішення №0003142301/2 з урахуванням рішенням ДПА у Київській області та від 10.03.2009 року №396/10/25-017/4-208 із змінами від 18.05.2009 року №1013/10/25-017/4-445 та Рішенням ДПА України від 20.05.2009 року №10449/7/25-0115.
Відповідно до вимог ч.1 п.1 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року зі змінами та доповненнями, на підставі направлення на перевірку від 09.06.2009 року працівниками ДПІ у Миронівському районі Київської області Тимченко О.Я., Смоляр В.В. та Вєста С.І. з 09.06.2009 року по 29.06.2009 р. проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.03.2009 року за результатами якої складено Акт від 06.07.2009 року №120/23-1/04687301.
За результатами перевірки встановлено порушення п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями , в результаті чого позивачем не нараховувало та не сплачувало авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 84526 грн. в тому числі:
- за 2007 рік в сумі 40538 грн. в т. ч. (частину прибутку в сумі 115800 грн. за фінансовими результатами 3 кварталу 2007 року фактично сплачено у 4 кварталі 2007 року, із них не нараховано та не сплачено 25 % авансового внеску з податку на прибуток у сумі 28950 грн. ; та частина прибутку в сумі 46369 грн. за фінансовими результатами 4 кварталу 2007 року , з якої не нараховано та не сплачено 25% авансового внеску з податку на прибуток в сумі 11588 грн.)
За 2008 рік – в сумі 43988 грн. ( 1 квартал -21213 грн; 2 квартал – 20775 грн.)
Відповідно до п. 1.9 Закону Україну «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, дивіденди – це платіж, який здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв’язку з розподілом частини прибутку такого емітента , розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним не корпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв’язку з розподілом частини прибутку такого підприємства.
Статтею 63 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» , статтею 61 «Про державний бюджет на 2008 рік», статтею 59 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», встановлено, що господарські організації : державні , казенні підприємства та їх об’єднання і дочірні підприємства , а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб’єкти господарювання , у статутному фонді яких державі належать частки ( акції, паї) та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків. Відображення нарахування частини прибутку (доходу) , що сплачується до бюджету господарськими організаціями, заповнюється у рядку 21 Декларації з податку на прибуток підприємства.
Для заповнення рядка 21 Декларації з податку на прибуток підприємства платники податку – державні, у тому числі казенні, підприємства та їх об’єднання і дочірні підприємства повинні враховувати позитивне значення рядка 220 Звіту про фінансові результати (Форма №2) або позитивне значення рядка 190 Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (Форма 1-м) .
Поряд з цим , зазначеними підприємствами сплачується 25% авансовий внесок з податку на прибуток з подальшим його відображенням у рядку 20 декларації з податку на прибуток та в рядку 13.7 Додатку К6 до декларації.
Відповідно до п.1.11 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова декларація , розрахунок – документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки , встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та /або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що згідно із Законом України «Про систему оподаткування» , дивіденди, в тому числі частина податку на прибуток (дохід), яка прирівняна до дивідендів, належать до загальнообов’язкових податків та зборів, здійснення контролю щодо сплати частини прибутку (доходу) господарськими організаціями, державними , казенними підприємствами та їх об’єднаннями і дочірніми підприємствами, а також акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб’єктами господарювання, у статутному фонді, яких державі належать частки ( акції, паї) та їх дочірніми підприємствами проводиться на підставі декларацій з податку на прибуток, що ними подаються.
Відповідно до п.п 7.8.2 п. 7.8 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.
Обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).
Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними у першому, другому та третьому абзацах цього підпункту, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток, чи ні.
У разі заповнення рядка 21 Декларації з податку на прибуток підприємства «Дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами» , рядок 20 повинен заповнюватись обов’язково.
Таким чином, при проведенні планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.03.2009 року , що проводилась з 09.06.2009 року по 29.06.2009 року встановлено, що позивачем не нараховувались та не вносились до бюджету авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій , що перебувають у державній власності в сумі 84536 грн.
Наявність порушень, виявлених перевіркою та суть яких викладено в Акті від 06.07.2009 року №120/23-1/04687301 представником позивача у судовому засіданні не оспорювались.
За результатами перевірки ДПІ у Миронівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення – рішення від 14.07.2009 року №0000202301/0, яким позивачу визначено зобов’язання – донараховано суму податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 84526 грн. та застосовано штрафні санкції , згідно із підпунктом 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 169052 грн., яке 14.07.2009 року було вручено головному бухгалтеру позивача – Буряк М.А. під розпис.
За результатами розгляду скарг, ДПІ у Миронівському районі Київської області Рішенням від 07.08.2009 року №1333/10/23-1, рішенням ДПА у Київській області від 14.10.2009 року №2181/10/25-017/271-1051, рішенням ДПА України №11697/6/25-0115 від 13.11.2009 року , податкове повідомлення – рішення від 14.07.2009 року №0000202301/0 залишено без змін, а скарги без задоволення.
Таким чином, судом встановлено, що позивачу донараховано податок на прибуток підприємств і організацій , що перебувають у державній власності , згідно з податковими повідомленнями – рішеннями:
№00031423012/0 від 17.12.2008 р. з урахуванням рішення ДПА в Київській області від 10.03.2009 року №396/10/25-017/4-208 із змінами від 18.05.2009 року №1013/10/25-017/4-445 в сумі 172460. 75 грн. основного платежу ( в тому числі по періодах: за 2005 рік – в сумі 123700 грн., за 2006 р. – в сумі 36385 грн. , за І півріччя 2007 року – в сумі 12375) а застосовано штрафні санкції , нараховані відповідно з Актом позапланової виїзної перевірки від 11.12.2008 року №323/23-1/04687301 ;
№0000202301/0 від 14.07.2009 року про сплату суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в сумі 84526 грн. ( за ІІ півріччя 2007 року – 40538 грн., за 2008 р. – 43988 грн) та штрафних санкцій в сумі 169052 грн., прийнятого згідно з Актом планової виїзної перевірки від 06.07.2009 року №120/23-1/04687301.
Отже, періоди за які проводилось нарахування по зазначених вище податкових повідомленнях - рішеннях різні. .
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові осіб зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення є обґрунтованим і повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української аграрної академії наук» задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української аграрної академії наук» до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення №000202301/0 від 14 липня 2009 року - відмовити.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Лиска І.Г.
Повний текст постанови виготовлено 05.05.2010р.