Справа № 932/4354/20

Провадження № 2/932/3133/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначено, що 18.04.2013 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява від 18.04.2013 р. разом із запропонованими АТ КБ «Приватбанк» Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та Банком Кредитний договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому Договором. Відповідач умови договору належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем станом на 17.03.2020 року у розмірі 25 593,07 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 032, 63 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 4 903, 11 грн., нарахована пеня у розмірі 3 962, 42 грн., штраф відповідно до п. 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф у розмірі 500 грн. (фіксована частина), штраф у розмірі 1 194, 41 грн. (процентна складова).

З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 25 593, 07 грн., а також судовий збір у розмірі 2102, 00 грн.

Справа перебувала в провадженні судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Сліщенко Ю.Г.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2020 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 07.07.2020 р. № 2049/0/15-20 суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Протоколом повторного автоматичного розподілу від 16.02.2021 р. справу передано судді Кондрашову І.А .

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2021 року справу прийнято в провадження судді Кондрашова І.А., ухвалено продовжувати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник позивача надав заяву, відповідно до якої просив провести розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, оскільки до суду не надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін та проведенням судового засідання, суд, враховуючи ціну позову, категорію та складність справи, дійшов висновку про розгляд спору за наявними у справі матеріалами (доказами), без проведення судового засідання.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.04.2013 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості (базова ставка), з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В подальшому з 01.09.2014 року процента ставка мала становити 2.9 %, тобто 34,8% річних; а з 01.04.2015 року - 43,2 %.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 17.03.2020 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 25 593,07 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 032, 63 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 4 903, 11 грн., заборгованості за пенею у розмірі 3 962, 42 грн., штрафу відповідно до п. 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу у розмірі 1 194, 41 грн. (процентна складова).

Відповідно змісту ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Поняття кредитного договору визначено у ст. 1054 ЦК України. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодовець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором, і сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Як вбачається із анкети-заяви від 18.04.2013 року, яка підписана відповідачем, остання містить лише анкетні відомості про ОСОБА_1 та розмір його щомісячного доходу. Інших істотних умов кредитування, зокрема, розмір кредитного ліміту, розмір та порядку нарахування процентів, неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором, порядок нарахування заборгованості у випадку прострочення кредиту, анкета-заява не містить. Натомість є посилання на Умови та Правила надання банківських послуг, Правила надання послуг (виконання робіт), Тарифи банку, з якими ознайомився відповідач шляхом підписання заяви-анкети. Однак в графі анкети - заяви «Пам`ятку клієнта, що містить Тарифи і основні умови обслуговування та кредитування отримав та ознайомився» не проставлена відмітка (позначка) про отримання такої пам`ятки, хоча сама анкета - заява підписана клієнтом.

В матеріалах справи також відсутні докази того, що клієнт ознайомився із умовами кредитування та витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», оскільки названі документи підписані лише позивачем.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

В анкеті - заяві від 18.04.2013 року процента ставка не зазначена. Відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Посилання в анкеті - заяві на офіційний сайт банку, який містить такі Правила, умови обслуговування і Тарифи, не можна визнати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Отже, суд констатує, що відповідач не був належним чином ознайомлений із процентною ставкою по кредиту, розміром і порядком нарахування неустойки (пені, штрафів). Банк обмежився лише посиланням на Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи, які викладені на офіційному сайті «Приватбанк», а також наданням відповідачу роздруківки вищевказаних умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів, проте встановити, яку саме редакцію цих документів було надано для ознайомлення ОСОБА_1 , суд не має можливості, оскільки позивач не доводить це належними та допустимими доказами.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає, що застосування до виниклих правовідносин правил, передбачених ч.ч. 1-2 ст. 634 ЦК України, відповідно до яких сторона в спрощеному порядку може укласти кредитний договір шляхом приєднання до умов та правил надання банківських послуг, в даному випадку є неможливим, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) могли неодноразово змінюватися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві-анкеті домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком анкета-заява від 18.04.2013 року, копія Умов та правил надання банківських послуг, Тарифи, що містяться на сайті позивача, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у Постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 382/327/18-ц, у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07. 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131 цс 19.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору від 18.04.2013 року в частині своєчасної сплати кредитних коштів, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15 032, 63 грн.

Ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач має право вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язки із повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

На підставі цього, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Приватбанк» підлягає стягненню прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15 032, 63 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 3% річних за користування кредитом у розмірі 4 903, 11 грн., суд виходить з наступного.

В силу положень ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, і право на позов про стягнення 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення, проте обмежено останніми трьома роками, які передували подачі позову.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Відсутність такого розрахунку, або його неточність/помилковість, може бути, залежно від обставин спору, підставою для визнання тієї чи іншої вимоги необґрунтованою.

Судом при дослідженні розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 17.03.2020 року, встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» при обчисленні заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України у вигляді 3% річних, використана річна процента ставка у розмірі 86,4%.

Це прямо видно у графі «Процентна ставка на прострочений кредит згідно ст. 625, річна» розрахунку заборгованості.

З огляду на помилковість такого розрахунку, суд не може взяти його до уваги при вирішенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних. Іншого розрахунку 3% річних позивачем не надано, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленої вимоги у вигляді стягнення з відповідача 3% річних за користування кредитними коштами, а отже в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом, позивачем не заявляються.

З приводу стягнення неустойки (пені) у розмірі 3 962, 42 грн., штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 1 194, 41 грн. (процентна складова), суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що анкета - заява від 18.04.2013 року не містить розміру та порядку нарахування пені, штрафів. Відповідач, підписуючи анкету - заяву не був повідомлений про розмір та порядок нарахування пені на суму простроченої заборгованості, а також штрафних санкцій, а наявні у справі Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», копія Умов та правил надання банківських послуг, які передбачають сплату пені, комісії, штрафів, не містять підпису позичальника. Тому суд вважає, що АТ «КБ «Приватбанк» не доведено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодився на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг «ПриватБанку» та ознайомився із ними.

Позивачем також не доведено, що відповідач розумів саме ці умови та погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Тому у цій справі не можна вважати Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку складовою частиною укладеного між сторонами договору

З урахуванням викладеного, вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі у розмірі 3 962, 42 грн., штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 1 194, 41 грн. (процентна складова) є безпідставними, тому суд відмовляє у їх задоволенні.

Таким чином, за результатами розгляду спору суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 032, 63 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 1 234, 65 грн.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 253-267, 526, 530, 536, 654, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 141, 258, 259, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 032, 63 (п`ятнадцять тисяч тридцять дві) гривні, 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1 234, 65 (одна тисяча двісті тридцять чотири) гривні, 65 коп.

В решті позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом 30 днів з дня отримання ними копії рішення.

Рішення набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, або через 30 днів з дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя І.А. Кондрашов