ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2010 р. Справа № 2-а-1935/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, що діє за дорученням
відповідача : Ясінської І.В., яка діє за дорученням
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_3
до: Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції
про: визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі –Вишенський ВДВС ВМУЮ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Вишенським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції в порушення вимог ч. 1 п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» навмисно не вчиняються дії щодо закінчення виконавчого провадження про примусове виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення №099464 від 17.11.2009 року, винесеної інспектором ДПС ДАІ у м. Вінниці про стягнення з позивача штрафу в розмірі 260 грн..
Позивачем в добровільному порядку фактично в повному обсязі виконано рішення та сплачено штраф у розмірі 260 грн. згідно з виконавчим документом, що підтверджується квитанцією за №39/39 від 29.03.2010 року. На цій підставі, 29.03.2010 року позивач звернувся до Вишенського відділу державної виконавчої служби із заявою про закінчення виконавчого провадження. Однак, 13.04.2010 року останнім отримано листа про неможливість закінчення виконавчого провадження, так як сума боргу не була сплачена боржником у наданий добровільний термін, відповідно необхідно сплатити штраф у подвійному розмірі, а саме: 520 грн. З позицією відповідача не погодився позивач та просив суд визнати бездіяльність Вишенського ВДВС ВМУЮ щодо не закінчення виконавчого провадження протиправною та зобов’язати вчинити дії щодо закінчення виконавчого провадження.
З урахуванням викладеного, позивач був змушений звернутися до Вінницького окружного адміністративного суду з вищезазначеними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 12.05.2010 року провадження у справі відкрито.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, обґрунтовуючи їх обставинами та доказами, наведеними в позовній заяві, просила суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, в їх задоволенні просила відмовити в зв’язку з безпідставністю. При цьому зазначила, що згідно з вимогами ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, яка в порядку примусового виконання стягує з боржника подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розглянувши спір по суті, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд визнав заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17.11.2009 року інспектором ДПС роти ДПС ДАІ у м. Вінниці лейтенантом міліції Дацюком О.М. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення №099464, згідно якої позивача за порушення вимог ч.1 ст.122 КУпАП притягнено до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 260 грн.Примірник зазначеної постанови ОСОБА_3 отримав у день її складання, тобто 17.11.2009 року. В резолютивній частині постанови вказано, що у разі несплати ОСОБА_3 штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання органам державної виконавчої служби, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 520 грн.
З матеріалів справи вбачається, що в зв’язку з несплатою позивачем штрафу, в 10 лютого 2010 року постанову разом з направленням за підписом начальника ВДАІ м.Вінниці майором міліції А.В. Присяжнюком було направлено до Вишенського ВДВС ВМУЮ для примусового виконання рішення.
18.02.2010 року головним державним виконавцем Вишенського ВДВС ВМУЮ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, а саме постанови №099464 від 17.11.2009 року, що видана інспектором ДПС роти ДПС ДАІ у м. Вінниці лейтенантом міліції Дацюком О.М., про стягнення з боржника на користь держави 520 грн.
Відповідно до вказаної вище постанови, зокрема її п.2, п.3, боржнику надано термін для добровільної сплати штрафу до 25.02.2010 року, та попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, його буде виконано в примусовому порядку із стягненням із останнього виконавчого збору та витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій.
Згідно матеріалів адміністративної справи, а також матеріалів виконавчого провадження №365, індекс 10, по справі №099464, яке було оглянуто в судовому засіданні вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу божника м.Вінниця, проспект Космонавтів, 51/27.
У березні 2010 року, ОСОБА_3 отримав виклик – попередження про його запрошення до Вишенського ВДВС ВМУЮ на 29.03.2010 року в зв’язку з відкриттям виконавчого провадження про стягнення штрафу 520 грн., виконавчого збору у розмірі 52 грн., витрат на проведення виконавчих дій у сумі 20 грн. та надання державному виконавцю квитанції про їх сплату (а.с.7).
Судом встановлено, що згідно квитанції №39/39 від 29.03.10 р., копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.8), в оригіналі оглянута в судовому засіданні, позивач сплатив через установу банку адміністративний штраф у розмірі 260 грн. про що повідомив Вишенський ВДВС ВМУЮ та подав заяву від 29.03.2010 року про закінчення виконавчого провадження про примусове виконання постанови №099464 від 17.11.09 р. щодо стягнення з нього адміністративного штрафу в сумі 520 грн. на користь держави (а.с.9).
27.04.10 р. позивачем було отримано лист Вишенського ВДВС ВМУЮ №09-28/1726 від 13.04.10 р. про неможливість закінчення виконавчого провадження, в зв’язку з неповним погашенням боржником суми штрафу, яка у відповідності до ст.308 КУпАП повинна складати 520 грн., оскільки позивач не сплатив 260 грн. в наданий добровільний термін – 15 днів з моменту отримання постанови.
Позивач вважає, що ним добровільно і в повній мірі сплачена сума накладеного адміністративного штрафу. В зв’язку із цим, бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті заходів щодо закінчення виконавчого провадження за виконавчим документом – постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АВ №099464, винесеною інспектором ДПС роти ДПС ДАІ у м. Вінниці лейтенантом міліції Дацюком О.М. від 17.11.09 р., на думку позивача є протиправною, та просить суд зобов’язати Вишенський ВДВС ВМУЮ закінчити виконавче провадження за вказаним виконавчим документом – постановою в справі про адміністративне правопорушення.
Визначаючись щодо позовних вимог суд, виходив з наступного.
Порядок та строки провадження по виконанню постанов про накладення штрафу за скоєння адміністративного правопорушення визначені главою 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 ст.307 КУпАП передбачено строки та порядок виконання постанови про накладення штрафу, відповідно до якої штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Аналіз наведеної правової норми свідчить, що особа – правопорушник, має сплатити адміністративний штраф протягом 15 днів з моменту вручення йому постанови про накладення штрафу. В іншому випадку постанова передається до державної виконавчої служби для провадження примусового виконання рішення.
Поряд із цим, статтею 308 КУпАП встановлено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, (тобто протягом 15 днів з дня отримання правопорушником постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного проступку з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.
Таким чином, в разі несплати правопорушником адміністративного штрафу на протязі 15 днів із дня отримання постанови, розмір штрафу органами державної виконавчої служби стягується у подвійному розмірі.
Зі змісту дослідженої в судовому засіданні постанови про накладення штрафу №099464 від 17.11.09 р. вбачається, що позивачу роз’яснений порядок добровільної сплати суми штрафу в розмірі 260 грн. протягом 15 днів з дня її отримання, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_3 в графі «Примірник постанови отримав», дата отримання – 17.11.09 р., а також зазначено, що у разі несплати суми штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби на підставі частини другої статті 308 КУпАП буде стягнено з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 520 грн.
Однак, штраф протягом 15 днів з моменту отримання постанови позивач не сплатив, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності в передбаченому законом порядку не оскаржив.
Посилання позивача на не направлення на його адресу постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження спростовуються матеріалами справи та виконавчим провадженням, а тому оцінюється судом критично.
Строк добровільного виконання рішення в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» передбачає добровільне виконання рішення боржником, у встановлений постановою строк, тобто виконання рішення без застосування державною виконавчої службою заходів спрямованих на звернення стягнення на майно та грошові кошти боржника. Однак, даний етап примусового виконання рішення не стосується добровільної сплати суми штрафу, визначеної нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
До такого висновку суд прийшов з огляду на положення статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої визначення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Разом з тим, з урахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження», постанова про накладення на позивача штрафу №099464 від 17.11.09 р. є виконавчим документом.
Отже, суд вважає, що обов’язок щодо добровільної сплати, накладеного адміністративного штрафу, ОСОБА_3 в строк, визначений ч.1 ст.307 КУпАП не виконаний, що має наслідком стягнення суми штрафу в примусовому порядку з боржника у подвійному розмірі. А також правомірним є стягнення із останнього виконавчого збору та витрат, повязаних з провадженняи виконавчих дій.
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Твердження представника позивача, на які вона посилається як підставу для визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії щодо закінчення виконавчого провадження в зв’язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом, не знайшли свого підтвердження відповідними доказами в судовому засіданні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії – слід відмовити.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, яким не понесені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не присуджує їх до сплати позивачем.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у незакінченні виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою в справі про адміністративне правопорушення від 17.11.09 р. серії АВ №099464, винесеною ІДПС роти ДПС ДАІ у м. Вінниці лейтенантом міліції Дацюком О.М. та зобов"язання Вишеньський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції закінчити виконавче провадження за виконавчим документом - постановою в справі про адміністративне правопорушення від 17.11.09 р. серії АВ №099464 винесеною ІДПС роти ДПС ДАІ у м. Вінниці лейтенантом міліції Дацюком О.М. - відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 25.05.10
Суддя./підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна. Суддя: Секретар:
20.05.2010