Справа № 298/1682/17 Провадження № 2-п/304/4/2021

У Х В А Л А

07 травня 2021 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В.О.,

за участі секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Вакули Юрія Ігоровича про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором, штрафу та пені за порушення договірного зобов`язання, -

В С Т А Н О В И В :

заочним рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 липня 2020 року у цивільній справі № 298/1682/17 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором, штрафу та пені за порушення договірного зобов`язання задоволено частково - стягнуто солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором найму-продажу від 23 грудня 2010 року у розмірі 156 080 (сто п`ятдесят шість тисяч вісімдесят) грн., з яких 78 000 (сімдесят вісім тисяч) грн. - плата за найм транспортного засобу за період з 16 червня 2011 року по 15 грудня 2013 року; 28 080 (двадцять вісім тисяч вісімдесят) грн. - штраф за період з 16 червня 2011 року по 15 грудня 2013 року та 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. - пеня за період з 15 червня 2011 року по 06 листопада 2017 року.

05 березня 2021 року адвокат Вакула Ю.І. звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 298/1682/17. Мотивує її тим, що ОСОБА_1 копію заочного рішення суду у вказаній справі 30 липня 2020 року не отримував, наявний у матеріалах справи підпис у полі «розписка про одержання*» на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за номером 8920002016215 виконаний невідомою особою (без зазначення даних про неї). За таких обставин, 27 січня 2021 року ним, як представником відповідача, Львівському НДІСЕ замовлена судова експертиза, на вирішення якої поставлено питання про те, чи зазначений підпис зроблено ОСОБА_1 . Однак, на даний час експертиза залишається невиконаною. Крім цього, 22 грудня 2020 року відповідач за рекомендацією адвоката виготовив фотокопії матеріалів справи, але через запроваджені урядом протикарантинні заходи та, як наслідок, обмеження господарської діяльності у грудні 2020 року - січні 2021 року не мав можливості їх надрукувати на папері. Крім цього, 21 січня 2021 року відповідач повідомив його, що захворів, та на час подання заяви є непрацездатним. Оскільки самостійно ініціювати перегляд заочного рішення ОСОБА_1 не мав можливості, 27 січня 2021 року дистанційно за допомогою електронних цифрових підписів на відстані був укладений договір з адвокатським бюро. 28 січня 2021 року він, ОСОБА_5 , подав до Перечинського районного суду заяву про перегляд заочного рішення, яка ухвалою судді була залишена без руху. Вказана ухвала отримана ним через систему електронний суд 16 лютого 2021 року о 21.17 год, такою надано строк на усунення недоліків 10 днів. Разом з цим, у ніч з 14 на 15 лютого у нього з`явилися симптоми респіраторного захворювання, внаслідок чого у понеділок він звернувся до сімейного лікаря, яка видала йому направлення на середу на проходження тесту на Covid-19. У четвер, 18 лютого 2021 року, він отримав повідомлення про позитивний аналіз тесту, відтак з 15 лютого по 03 березня 2021 року перебував на лікарняному. У той же час, 03 березня 2021 року через електронний суд він отримав копію ухвали судді про визнання неподаною та повернення попередньо поданої ним заяви. Враховуючи, що він був непрацездатним та ізольованим від суспільства, виконати вимоги ухвали суду та передати матеріали справи клієнту, який також був непрацездатним, у нього не було змоги. За таких обставин, у перший же день після хвороби ним було допрацьовано позовну заяву та домовлено з експертом про місце і час огляду об`єкта дослідження, 05 березня 2021 року дана заява буде подана до суду. Детальне ознайомлення з матеріалами справи та огляд експертом повідомлення про вручення, а також отримання відповіді на запит щодо стану здоров`я вимагають певного часу, тому такі дії будуть вчинені пізніше. Враховуючи наведене, просить скасувати заочне рішення Перечинського районного суду від 15 липня 2020 року у справі № 298/1682/17, поновивши (у разі, якщо суд вважатиме такий пропущеним) строк звернення до суду із цією заявою.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 10 березня 2021 року вказану заяву про перегляд заочного рішення було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали, інакше така буде вважатися неподаною та йому повернута.

На виконання цієї ухвали у встановлений останньою строк адвокат Вакула Ю.І. подав заяву про усунення недоліків, у якій свою позицію мотивував наступним. Так, у матеріалах цивільної справи № 298/1682/17 наявний не вручений поштовий конверт (Т. 1 а. с. 20) Великоберезнянського районного суду 8900001579363 (із супровідним листом суду від 26 грудня 2017 року (Т. 1, а. с. 18) про надіслання відповідачу ОСОБА_1 ухвали суду від 12 грудня 2017 року, копії позовної заяви з додатками із закресленою адресою та позначкою «П»). У справі відсутні докази вручення листа суду від 26 грудня 2017 року, а також копії позовної заяви позивача з додатками, тоді як 10 березня 2018 року його довіритель прибував до суду та подавав заяву про отримання судових повісток через смс-повідомлення (Т. 1, а. с. 49). З липня 2020 року судові повістки за номером телефону « НОМЕР_1 » відповідач не отримував, відтак про судове засідання на 15 липня 2020 року повідомлений не був (Т. 2, а. с. 49), що вбачається із відсутності інформації про це у довідці суду. Також не отримав виклик на 15 липня 2020 року представник ОСОБА_1 (Т. 2 а. с. 48).

При цьому, у середині березня 2021 року адвокатом ОСОБА_5 отриманий висновок експерта від 10 березня 2021 року № 9357, яким підтверджено неналежність ОСОБА_1 підпису виконаного на повідомленні про вручення поштового відправлення 8920002016215, яким останньому було надіслане заочне рішення Перечинського районного суду, що це є також свідченням неналежної роботи листоноші, на яку покладений обов`язок вручати поштові відправлення - і це додатково підтверджує необізнаність відповідача ОСОБА_1 зі змістом позовної заяви позивача. Внаслідок цих обставин, останній не зміг заявити про необхідність застосування позовної давності.

Також посилається на те, що п. 3.2 Договору найму-продажу передбачено декілька альтернативних варіантів поведінки позивача у разі порушення зобов`язань за договором, зокрема вилучення т/з не відмовляючись від договору або відмовитись (розірвати) договір, вилучити т/з та звернутися до суду. Позивачем був вилучений т/з та він (до завершення строку договору) звернувся до суду, цим самим припинивши дію договору найму-продажу (розірвавши такий). Це встановлено у рішенні Апеляційного суду Закарпатської області від 28 лютого 2012 року та зазначено у позовній заяві позивача у справі № 2-193/11 (провадження Великоберезняського районного суду). У такій також вказано про вилучення позивачем 28 лютого 2011 року автомобіля. Верховний Суд неодноразово вказував на неможливість у договірних зобов`язаннях нарахування відсотків, штрафних санкцій тощо поза межами дії договору. Зазначає, що будь-які дії позивача з посиланням на договір найму-продажу могли б мати місце, якби не положення пункту 3.2. договору, за якими звернення до суду позивачем до закінчення дії договору допускалось лише у разі волевиявлення щодо розірвання договору. Відтак, вилучивши автомобіль і звернувшись до суду у червні 2011 року, позивач своєю поведінкою вказав на застосування ним абзацу 6 пункту 3.2. договору, а саме його розірвання, адже лише розірвавши договір позивач мав би право надати такий іншій особі. Позивач, діяння якого суперечать позиції, яку він займав раніше (у справі 2-193/11), не може отримати переваги від своєї непослідовної поведінки - саме така позиція сформульована у постанові Об`єднаної Палати КЦС ВС 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, провадження 61-22315сво18. Внаслідок розірвання договору позивач не вправі вимагати обумовлені договором санкції, які могли б бути нарахованими лише в межах дії строку договору та позовної давності, що регулює правовідносини. Також, характер правовідносин допускає отримання позивачем плати саме за користування (та подальшу передачу відповідачу у власність) транспортного засобу, однак вилучення такого позивачем обумовлює припинення відносин найму-продажу.

Враховуючи наведене, адвокат Вакула Ю.І. в інтерсах відповідача ОСОБА_1 клопоче про виклик та допит: свідка ОСОБА_6 (ідентифікаційні дані якого наявні в матеріалах справи), який може підтвердити викладені стосовні нього обставини, зокрема про володіння автомобілем, що був предметом договору найму-продажу після вилучення такого позивачем; відповідача ОСОБА_1 як свідка, який може підтвердити викладені у заяві обставини; а також про витребування з Великоберезнянського районного суду Закарпатської області цивільної справи № 2-193/11 для її огляду в судовому засіданні.

Крім цього, представник відповідача вказує на необхідність проведення письмового опитування учасників справи, внаслідок чого ставить наступні питання позивачу: 1) Коли та за яких обставин (в якому місці, в який час доби та яким саме способом) Вами (іншою особою за Вашим дорученням або з Вашого дому) був вилучений від відповідачів (кого саме з них) автомобіль, який є предметом договору найму-продажу, що є підставою ОСОБА_7 позовних вимог? 2) Чи вилучали Ви (інша особа за Вашим дорученням або з Вашого дому) від відповідачів (кого саме з них) автомобіль, який є предметом договору найму-продажу, що є підставою ОСОБА_7 позовних вимог, до закінчення дії договору та чи після цього цей автомобіль передавали іншим особам? 3) Чи передавали Ви (будь-яка інша особа за Вашим дорученням або з Вашого відому) після його вилучення вказаний в питанні 1) автомобіль будь-кому з відповідачів або іншим особам (кому саме та за яких обставин і на яких правових підставах)? 4) Чи передавали Ви (будь-яка інша особа за Вашим дорученням або з Вашого відому) після його вилучення у відповідачів вказаний в питанні 1) автомобіль громадянину ОСОБА_8 (ідентифікаційні дані якого Вам відомі)?»

Позивач ОСОБА_2 подав до суду клопотання, в якому просить залишити заяву про перегляд заочного рішення без розгляду посилаючись на пропуск відповідачем строку, непідтвердженість та неістотність доводів відповідача щодо неотримання ним заочного рішення суду (зокрема можливість вручення такого як самому відповідачу, так і будь-якому повнолітньому члену його сім`ї відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року), непідтвердженість непрацездатності відповідача довідкою, невиконання умов для скасування заочного рішення. Позивач послався на практику Верховного Суду (Т. 2 а. с. 155, 156).

Представник відповідача ОСОБА_1 у своєму запереченні проти клопотання позивача послався на те, що ухвала суду першої інстанції від 02 березня 2021 року не оскаржена у апеляційному порядку, оскільки підставою для цього мали б бути порушення судом норм процесуального права - але у цьому випадку, мають місце інші обставини, які вказані у заяві про перегляд заочного рішення, а саме, що повідомлення про надходження до системи електронного суду ухвали про залишення без руху першої заяви про перегляд заочного рішення було отримане 16 лютого 2021 року, тобто коли представник відповідача вже хворів COVID-19 у інтенсивній фазі, а пізніше 03 березня 2021 року об 02 годині 23 хвилини у такий самий спосіб надійшло повідомлення про визнання неподаною та повернення цієї заяви. Однак, з 15 лютого 2021 року по 03 березня 2021 року включно він, адвокат Вакуля Ю.І., представник відповідача ОСОБА_1 , був непрацездатним у зв`язку із захворюванням на коронавірусну інфекцію Сovid-19 (відтак також був і самоізольованим). А тому, формально, судом не допущене порушення з огляду на те, що надіславши представнику відповідача ухвалу про залишення без руху заяви - розпочався перебіг визначеного судом строку. Однак, в силу своєї непрацездатності та самоізоляції, вимоги ухвали не могли бути виконаними з об`єктивних причин, при цьому суд, повертаючи заяву, не порушив норм процесуального права - це і обумовило відсутність підстави для оскарження ухвали суду від 02 березня 2021 року та наявність підстав для повторного звернення із заявою з клопотанням про поновлення процесуального строку, що і було зроблено одразу після закінчення непрацездатності представника відповідача. За цих обставин, неоскарженість ухвали від 02 березня 2021 року (з урахуванням непрацездатності представника відповідача) не впливає на можливість звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Адвокат Вакула Ю.І. також вказує на те, що голослівними є твердження позивача про те, що відповідач не приймав участі в судових засіданнях - так як це спростовується матеріалами справи. Крім цього, аналогічною є ситуація щодо виконавчого провадження, адже, як стверджує позивач, таке було відкрите 23 грудня 2020 року, тобто вже після ознайомлення відповідачем з матеріалами справи, що мало місце 22 грудня 2020 року.

В якості заперечення відносно доводів позивача щодо вручення відповідачу заочного рішення представник відповідача посилається на те, що частиною 3 статті 284 ЦПК визначено, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, однак станом на дату подання заяви про перегляд заочного рішення такий примірник рішення суду відповідачу наразі не вручений, в той час як виготовлена останнім фотокопія останнього не є примірником рішення у розуміння частини 3 статті 284 (адже така не буде прийнята касаційним судом у разі касаційного оскарження рішення суду). Вказує, що поряд з підписом у полі «розписка в одержанні*» не зазначене прізвище жодного з повнолітніх членів сім`ї відповідача, яке підлягає обов`язковому зазначенню у формі Ф.119 згідно з приміткою для відправлень з позначкою «судова повістка» - водночас наданий висновок судового експерта вказує, що підпис виконаний не ОСОБА_1 .

Представником відповідача також вказується на те, що запропонована позивачем практика ВС з порушеного питання не є релевантною до обставин дійсної справи, оскільки у справі № 626/2450/14-ц судом встановлені інші фактичні обставини, зокрема, у ній особою було отримане заочне рішення та особа вказувала різні дати відносно обізнаності з таким рішенням. У той час як по даній справі відповідач ОСОБА_1 не отримував рішення суду, підтвердив вказане висновком судового експерта та зазначає єдину дату першої обізнаності з судовим рішенням - 22 грудня 2020 року, акцентуючи увагу на неотриманні письмового примірника заочного рішення. Посилається об`єктивні обставини, які обумовили звернення до суду з цією заявою березні 2021 року, що складає 2,5 місяці з моменту фотокопіювання (а не отримання) належної письмової копії заочного рішення, відсутність якої обумовила необхідність витрачати додатковий час та додатково очікувати на послаблення карантинних заходів для виготовлення копії заочного рішення самостійно.

У свою чергу, адвокат Вакула Ю.І. посилається на також на практику Верховного Суду яким, у справі № 202/1650/19 зазначено, що частинами третьою та четвертою статті 287 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Також, ВС нагадав, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Посилаючись на висновки Верховного Суду зазначає, що на цій стадії процесу суд уповноважений приймати виключно одне з двох вищеозначених рішень - або залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами (в цьому випадку) загального провадження (Т. 2 а. с. 158-159).

У судове засідання заявник та його представник не з`явилися, останній подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, подану заяву про перегляд заочного рішення підтримав у повному обсязі.

Інші учасники, будучи повідомленими про дату місце і час розгляду заяви, в судове засідання не з`явились, про поважні причини неявки (з підтвердженням відповідними доказами) суд не повідомили, відтак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Разом з цим, суд констатує, що у нього наявні сумніви у добросовісному здійсненні заявником ОСОБА_1 своїх процесуальних прав, зокрема у частині отримання останнім або членом його сім`ї копії заочного рішення Перечинського районного суду від 15 липня 2020 року у цивільній справі № 298/1682/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що у суду наявні сумніви у добросовісному здійсненні заявником ОСОБА_1 своїх процесуальних прав та виконанні обов`язків щодо доказів, з метою всебічного, справедливого та неупередженого розгляду і вирішення цивільної справи, а також ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб-сторін у справі, суд приходить до висновку про необхідність витребування від Закарпатської дирекції ПАТ «Укрпошта» оригіналів списків рекомендованих поштових відправлень, поданих Перечинським районним судом до ВПЗ Перечин 24 липня 2020 року, адресованих ОСОБА_1 за адресою: 89014, Закарпатська область, Великоберезнянський район, с. Ставне, № 459, для їх огляду у судовому засіданні. Така інформація може підтвердити обставини, викладені у даній справі чи спростувати аргументи, наведені у ній, зокрема про вручення чи невручення члену сім`ї відповідача ОСОБА_1 копії заочного рішення Перечинського районного суду від 15 липня 2020 року у цивільній справі № 298/1682/17.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ч. 1, 2 ст. 12, ч. 3 ст. 13, ст. 81, 258-261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

витребувати від Закарпатської дирекції ПАТ «Укрпошта» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, № 4) оригінали списків рекомендованих поштових відправлень (форма № 8, п. п. 89-90 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270), поданих Перечинським районним судом до ВПЗ Перечин 24 липня 2020 року, адресованих ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Витребувані ухвалою докази надіслати до Перечинського районного суду Закарпатської області в строк до 25 травня 2021 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Чепурнов В. О.