Справа №22ц-20768/10 Головуючий в 1 інстанції – Тимошенко Т.І.
Категорія 26 ( 3) Доповідач – Братіщева Л.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
«01» червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: - Михайлів Л.В.
суддів: - Братіщевої Л.А., Соколан Н.О.
при секретарі: – Бадалян Н.О.
За участю: позивача ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі – відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди. посилаючись на те, що працюючи на ш. «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка» у шкідливих умовах праці отримав професійне захворювання
Висновком МСЕК від 01.04.2005р. йому було первинно встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 25%.
Вважає, що професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, яку просив стягнути з відповідача у розмірі по 121 тис. грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14 грудня 2009 року позов ОСОБА_5 задоволено частково, на його користь з Відділення фонду стягнуто у відшкодування моральної шкоди 25 тис. грн.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, оскільки судом порушено норми матеріального і процесуального права.
Зокрема, розмір суми стягнутої судом першої інстанції моральної шкоди не відповідає моральним стражданням позивача і значно завищеним; не проведено медико-соціальної експертизи для встановлення факту спричинення моральної шкоди, а самостійно суд не може встановити факт спричинення позивачу моральної шкоди; також позивачем пропущено тримісячний строк, передбачений ст. 233 КЗпП України, для звернення до суду.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділення Фонду підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 працював на ш. «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», на ш. Об’єднана» РУ Першотравневе у шкідливих умовах праці.
Актом № 5 розслідування професійного захворювання від 07.02.2005 року, затвердженого головним Державним санітарним лікарем Жовтневого району м. Кривого Рогу встановлена причина професійного захворювання – робота на протязі 24 років 6 місяців в умовах підвищених рівнів, запиленість повітря робочої зони, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці» (а.с. 12-13).
Висновком МСЕК від 01.04.2005р. первинно ОСОБА_5 встановлено втрата професійної працездатності в розмірі 25 %, що сторонами не заперечується (а.с. 14).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та дійшов правильного висновку про відшкодування позивачу моральної шкоди у зв’язку з отриманим нею професійним захворюванням.
Цей висновок суду відповідає положенням ст.ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачці вперше стійкої втрати працездатності, якими передбачено, що відшкодувати заподіяну працівникові моральну шкоду, отриману внаслідок ушкодження його здоров’я за наявності факту заподіяння цієї шкоди, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Зазначений висновок суду узгоджується також із рішенням Конституційного Суду України №1-рп/2004 від 27.01.2004 року, відповідно до якого громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право
Факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв’язку з професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні. Позивач вимушений декілька разів на рік проходити курс лікування в медичних закладах, що тягне додаткові витрати, відчуває себе неповноцінною людиною, обмежилося коло його друзів, змінився спосіб його життя, погіршилася реалізація його фізичних та професійних можливостей, він не може в подальшому працевлаштуватись за фахом, тому доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди позивачеві у зв’язку з висновком МСЕК, яким позивачу не встановлено факт моральної шкоди від професійного захворювання є необґрунтованими й суперечать ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин між сторонами, так як такий висновок відповідного медичного органу є необхідним тільки для тих працівників, яким не спричинено втрати професійної працездатності.
Районним судом обґрунтовано взято до уваги рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007, №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., якими зокрема встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасувати їх з об'єктивних причин, це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Враховуючи вищенаведене, доводи Відділення Фонду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог безпідставні, оскільки право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача у квітні 2005 року.
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі.
На думку колегії суддів, розмір моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції, є завищеним.
За таких обставин, колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, й, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманих позивачем захворювань, і пов'язані з ними фізичні і моральні страждання позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 25000 грн. до 17000 грн.
Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи і висновками суду і не можуть бути підставою для скасування рішення.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14 грудня 2009 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, стягнутої на користь ОСОБА_5 з 25000 грн. до 17000грн. (сімнадцяти тисяч грн.).
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: