КОПІЯ  

  Справа, № 1-56,  

   2010 року.  

 В И Р О К  

Іменем України  

19 травня 2010 року        Диканський районний суд       Полтавської області  

в складі:  

 головуючого    -   голови суду Новак Д.І.,      

при секретарі -                 Бурлига Н.Л.,   

з участю прокурора -            Колотія А.В.,  

захисника -    ОСОБА_2,    

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Диканька кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, маючої середню освіту, пенсіонерки, вдови, раніше не судимої ,  

у вчиненні  злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, -  

 ВСТАНОВИВ:  

 У вечірній час 22 грудня 2009 року до підсудної ОСОБА_3 у її будинок АДРЕСА_1 прийшов у стані алкогольного спяніння потерпілий ОСОБА_4, який раніше із нею співмешкав у цьому будинку.  

При цьому ОСОБА_4 став вимагати статевої близькості з підсудною ОСОБА_3  

Коли статевий акт через фізіологічний стан потерпілого ОСОБА_4 не відбувся, він, розлютившись, умисно став бити підсудну ОСОБА_3 руками та ногами в обличчя та по тулубу, заподіявши в результаті цього підсудній ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодженні у вигляді закритих переломів девятого і десятого ребер справа зі зміщенням, закритої черепно  мозкової травми, струсу головного мозку, травматичної перфорації правої барабанної перетинки, закритого перелому спинки носу зі зміщенням, гематом мяких тканин обличчя, крововиливів у шкіру шиї, обличчя, саден шкіри обох верхніх та нижньої кінцівок .  

Після нанесення підсудній цих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 сів за стіл, вжив спиртного та став висловлювати словесні погрози, що убє підсудну, її дочку і онука, хоч ніяких реальних дій для реалізації цих погроз не вчиняв, а сидів на стільці.  

Злякавшись цих погроз ОСОБА_4, який декілька хвилин тому наніс її тілесні ушкодження, підсудна ОСОБА_3 у веранді взяла сокиру та зайшла у кімнату до ОСОБА_4 Побачивши підсудну ОСОБА_3, потерпілий ОСОБА_4 заявив щоб вона підходила і він буде її вбивати. При цьому, подивившись на підсудну лютим поглядом, ОСОБА_4 став  

 підніматись зі стільця.  

Розцінивши ці дії потерпілого ОСОБА_4 як такі, що становлять загрозу її життю та вважаючи, що він її знову почне бити , щоб реалізувати раніше висловлену ним погрозу позбавлення її життя, підсудна ОСОБА_3 зі значною силою, умисно нанесла удар верхньою частиною топорища сокири (обухом) в лоб потерпілого ОСОБА_4, від якого він впав на підлогу в кімнаті та після цього став повзти на вихід із будинку, а виповзши з будинку, впав на спину в сніг на подвірї неподалік від порогу, де залишився лежати без руху.  

Вийшовши слідом за потерпілим з будинку і побачивши це, підсудна ОСОБА_3 залишила тут цього потерпілого, зайшла в будинок, замкнулася із середини та біля однієї години знаходилася в будинку, вважаючи, що потерпілий ОСОБА_4 відлежиться і піде до будинку своєї матері на сусідній вулиці.  

Коли приблизно через годину близько 00 годин 00 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_2 року підсудна ОСОБА_3 вийшла із будинку на подвіря, то побачила, що потерпілий ОСОБА_4 продовжував лежати в тому ж місці і в тому ж положенні на снігу обличчям догори. Помітивши, що цей потерпілий намагається підвестися на лікті, розуміючи, що після нанесення нею йому годину назад удару обухом сокири по голові, його стану після цього та лежання непорушно на снігу, потерпілий ОСОБА_4 не спроможній вчинити якісь протиправні дії стосовно неї, підсудна ОСОБА_3, будучи озлоблена побиттям її цим потерпілим декілька годин назад, на грунті неприязних відносин, з метою помсти та розправи над потерпілим, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого і бажаючи їх настання, умисно, з достатньо великою силою нанесла множинні удари лезом сокири та його топорищем по життєво важливому органу  голові потерпілого, розуміючи, що це призведе до загибелі потерпілого ОСОБА_4 В результаті цього, нею були заподіяні йому несумісні з життям тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення у вигляді   рубаних ран 3-х променевої на рівні лобного бугра дещо справа, в лобній області зліва на рівні лобного бугра, "Х"-подібної рани на межі скроневої і лобної області зліва, 5-ти ран лінійної форми орієнтованих горизонтально, які зливаються між собою, утворюючи єдину рану в надбрівній області зліва з розповсюдженням до центру лобної області, в правій надбрівній області, в області спинки носа дещо зліва, в проекції середньої третини тіла нижньої щелепи зліва, "Х"-подібної форми рану в області підборіддя зліва, забитих ран на межі правої підглазничної та щічної ділянок, «Г»-подібної форми рану в області носо-губного трикутника справа, «Г»-подібної форми в області спинки носа справа, ран передвір'я рота на верхній щелепі в проекції 3-го зуба справа та в проекції 3-4-го зубів зліва, на нижній щелепі в проекції 1-6-го зубів зліва, повне відділення лініями перелому альвеолярного відростку верхньої щелепи, екстракції 5-го зуба на верхній щелепі справа, переломи передніх стінок альвеолярних лунок 1-4 зубів на нижній щелепі зліва, садна невизначеної форми у виличній області зліва, багрово-синюшних синців невизначеної форми навколо правого та лівого ока з крововиливами в склери та з'єднувальні оболонки та в лобно-скроневій області справа, крововиливів в м'які покрови голови, що зливаються між собою в лобній області з розповсюдженням на скроневі з просочуванням кров'ю скроневих м'язів через всю товщу, численних різно-направлених лінійних розривів твердої мозкової оболонки в проекції лобної кістки, субдурального крововиливу, який у вигляді шолома огортаючого конвекситальні поверхні правої та лівої півкуль головного мозку; субарахноїдального крововиливу на всій конвекситальній поверхні правої та лівої півкуль головного мозку, більше виражених в області лобних полюсів, забою та руйнування головного мозку в  

 області лобних полюсів, багато-осколкових переломів клиновидної, решітчастої, лобної, скулових кісток, кісток носа та верхньої щелепи із зруйнуванням стінок орбіт та передньої черепної ямки, з утворенням численних фрагментів кісток зі зміщенням їх як назовні, так і в порожнину черепа, багрово-синюшних синців невизначеної форми на тильній поверхні основної фаланги 3-го пальця правої кисті, на тильній поверхні основної фаланги 2-го пальця лівої кисті з розповсюдженням на кисть, синця багрово-синюшного забарвлення, ближче до округлої форми на зовнішній поверхні лівого передпліччя в середній третині, смугоподібних саден в проекції середньої третини тіла нижньої щелепи зліва, на заднє-зовнішній поверхні лівого передпліччя в середній третині; в проекції підреберної дуги справа по середньо-ключичній лінії, в проекції 3-4-го ребер зліва по середньо-ключичній лінії, в проекції 10-го ребра зліва від середньо-ключичної до переднє-пахвової лінії в проекції 9-10-го ребер зліва по середнє-пахвовій лінії, в області живота між середнє-ключичною та переднє-пахвовою лініями зліва, які утворилися від не менше 19 ударів лезом сокири та трьох ударів обухом сокири, які є прижиттєвими та від яких настала смерть потерпілого ОСОБА_4 у місці спричинення цих тілесних ушкоджень. Таким чином підсудна ОСОБА_3 вчинила умисне вбивство потерпілого ОСОБА_4 на грунті неприязних відносин з метою помсти за нанесені їй у вечірній час ОСОБА_4 тілесні ушкодження та розправи через це з цим потерпілим. .   

 Будучи допитаною в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину не визнала, пояснивши, що перебувала в стані необхідної оборони. При цьому пояснила,  що 22 грудня 2009 року близько 17 години 30 хвилин до неї з горілкою прийшов її колишній співмешканець ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Заходячи у будинок, ОСОБА_4 сказав, що прийшов її убивати. Вона злякалась, але думала, що той свої погрози не приведе до здійснення. Випивши горілки, ОСОБА_4 почав примушувати її до статевого зв'язку, на що вона погодилася, так як той пообіцяв, що після цього піде геть. Спроба вступити у статевий зв'язок закінчилась невдачею. У зв'язку з цим ОСОБА_4 дуже розлютився і почав її душити рушником та вдарив рукою в обличчя, розбивши носа. Після цього ОСОБА_4 скинув її на підлогу, де почав бити кулаками, ліктями та ногами по голові, тулубу та іншим частинам тіла. Закінчивши бити, ОСОБА_4 полив її горілкою та наказав одягатись. Сам ОСОБА_4 також одягнувся, сів до столу, випив горілки та сказав, що зараз її уб'є, а пізніше уб'є її дочку та онука. Почувши ці слова, вона дуже злякалась, так як зрозуміла, що ОСОБА_4 не жартує. Тоді вона взяла у веранді сокиру і повернулася з нею у кімнату, тримаючи цю сокиру в руках. Коли вона зайшла у кімнату, то ОСОБА_4 подивися на неї лютим поглядом і почав підійматися. Коли ОСОБА_4 став підводитися із стільця, стискаючи кулаки, вона зрозуміла, що якщо ОСОБА_4 підійметься, то точно її уб'є. Тому вона, щоб захистити своє життя, ударила ОСОБА_4 обухом сокири в лоб. ОСОБА_4 упав, а потім почав виповзати з будинку. Вона у цей час зуміла відкрити двері і ОСОБА_4 виповз на подвір'я, де впав на спину. Після чого вона його залишила на подвірї свого двору, а сама пішла в будинок, де була близько години і думала, що потерпілий очуняє і піде до себе додому. Коли вийшла із будинку через годину десь опівночі, то виявила, що ОСОБА_4 лежить в тому ж положенні і на тому ж місці, де  

 вона його перед цим залишила та намагається піднятись на лікті. Боячись що він встане і буде її бити та вбивати, вона ще два рази обухом сокири вдарила ОСОБА_4 по голові, після чого витягла тіло за подвіря на дорогу. Засипала криваву доріжку снігом, поприбирала закривавлений сніг на подвір'ї та частково прибрала у будинку, частину окровавлених речей викинула в туалет.  

Вину у вчиненому не визнає, так як наміру вбивати ОСОБА_4 в неї не було, а вчинила вищевказане через неправомірні дії останнього проти неї, які загрожували її життю, намагаючись захиститись від його неправомірних дій. Вважає, що не винувата, так як знаходилася в стані необхідної оборони.  

Незважаючи на заперечення своєї вини підсудною ОСОБА_3 в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_4, її винність у вчиненні цього злочину стверджується зібраною та перевіреною в судовому засіданні сукупністю доказів:  

- протоколом огляду місця події від 23.12.09 року /т.1 а.с.№ 9-39 /, відповідно до якого на вулиці Фурманова смт. Диканьки виявлено труп ОСОБА_4 з рубаними ранами голови, кривавий слід від якого вів на подвір'я будинку АДРЕСА_1 та у будинок підсудної. У будинку підсудної також виявлено численні плями бурого кольору, речі та одяг з накладенням речовини бурого кольору, а також сокиру з накладенням речовини бурого кольору;  

 - протоколом огляду від 23.12.09 року / а.с. № 41-42, т. 1 /, відповідно до якого у туалеті на подвір'ї ОСОБА_3 виявлено наволочку та чоловічу сорочку зі слідами крові;  

 -   протоколами огляду одягу потерпілого і підсудної / а.с. № 131, т.1 а.с.№17, т.2 /, з якого вбачається, що на вилучених одягу потерпілого і підсудної маються сліди крові;  

 -   висновками судово-цитологічних та судово-імунологічних експертиз / а.с. № 152-156, 158-162, 164-168, 177-180, 182-185, 191-194, том.1, а.с. № 4-8, 13-17,22-27, 35-40, 42-58, 65-72,77-82, 87-91, 125-129, 172, 185-189, том.2), з яких вбачається якими є групи крові підсудної та потерпілого та те, що на речах одягу як потерпілого, так і підсудної і зокрема сокирі, вилучених в ході слідства, з будинку підсудної є сліди крові як потерпілого ОСОБА_4, так і підсудної ОСОБА_3;  

 -   явкою з повинною / а.с. № 63, т.1 /, з якої видно, що підсудна власноручно повідомила правоохоронні органи про вчинений нею злочин в нічний час 22.12.2009 року, в ході якого вона нанесла удари по голові ОСОБА_4 і після цього витягла його на вулицю Фурманова селища Диканька, де залишила його на проїжджій частині;  

 -   показаннями в суді свідка ОСОБА_6, рідної дочки підсудної, яка пояснила, що підсудна їй розповіла, що після побиття потерпілим підсудної в її будинку у вечірній час 22.12.2009 року та погроз потерпілого її вбити, підсудна взяла сокиру та обухом її вдарила сидячого ОСОБА_4  

 по голові. Коли після цього він виповз з будинку на подвіря, то підсудна зайшла в хату і була там якийсь час. Потім побачивши, що ОСОБА_4 на подвірї робить спробу піднятись, підсудна вийшла із хати і двічі обухом сокири вдарила його по голові, а потім витягла із подвіря на вулицю і там його залишила;  

 - показаннями в суді потерпілого ОСОБА_4, рідного брата загиблого, який пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 рок, зранку, близько 06 години 10 хвилин, йому зателефонувала мати і повідомила, що його брат ОСОБА_4 лежить на вул. Фурманова, можливо у нетверезому стані. Почувши це, він близько 07 години 30 хвилин прийшов на вулицю Фурманова, де виявив брата у положенні на спині. Під головою у того була велика пляма крові. Із зовнішнього вигляду він зрозумів, що брат мертвий. Від брата по вулиці Фурманова ішов "кров'яний" слід у вигляді смуги, частково притрушений снігом, який закінчувався на подвір'ї будинку ОСОБА_3 Пізніше він дізнався, що вбивство брата скоїла ОСОБА_3;  

 - показаннями свідка ОСОБА_7, який в суді пояснив, що 23.12.09 року після 06 - ої години він йшов з роботи додому Навпроти будинку № 49 по вулиці Фурманова в селищі Диканька він виявив лежачого чоловіка. Зрозумівши, що чоловік мертвий, бо були сліди крові, він викликав швидку медичну допомогу. Дочекавшись приїзду швидкої медичної допомоги, він пішов додому;  

 -   актом судмеддослідження трупа ОСОБА_4 та висновком судмедекспертизи / а.с. 44-54, 119-128, т.1/, з яких вбачається, що потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення, у вигляді черепно- мозкової травми внаслідок чисельних рублених та забитих ран голови, які супроводжувались зруйнуванням кісток черепа, речовин головного мозку, що є смертельними, утворилися в короткий проміжок часу незадовго до смерті не менш, ніж від 19-кратної дії леза сокири та 3-х кратної дії обуха сокири, носять прижиттєвий характер, стали причиною смерті, яка настала з 00 год. до 03 години ночі 23.12.2009 року;  

 - протоколом відтворенням обстановки та обставин подій злочину за участю підсудної ОСОБА_3 / а.с. № 93-108, т. 1 /, з якого видно, що підсудна в ході досудового слідства розповіла та на місцевості показала як були нанесені нею удари потерпілому сокирою по голові;  

 -   висновком додаткової судмедекспертизи /а.с. №132-134, т.1/, що показання підсудної при відтворення обстановки та обставин події злочину щодо нанесення ударів сокирою по голові потерпілому не суперечать даним судмедекспертизи трупа ОСОБА_4 щодо давності, локалізації, механізму спричинення йому смертельних тілесних ушкоджень у вигляді численних рублених та забійних ран голови із зруйнуванням кісток черепа та речовини головного мозку.  

 Відповідно до в  исновку судової психолого-психіатричної експертизи / а.с. 95-99, т.2/, у момент скоєння інкримінованого їй діяння підсудна ОСОБА_3 не знаходилася в стані фізіологічного афекту або іншому особливому емоційному стані, який міг істотно вплинути на її свідомість і діяльність, а могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.  

   Оцінюючи показання підсудної, які вона давала в ході досудового слідства та при відтворенні обстановки події злочину у частині механізму і кількості нанесення ударів потерпілому, проміжку часу від нанесення нею удару потерпілому в будинку до нанесення ударів йому на подвірї, та її показання про ці ж обставини в суді, в яких тут підсудна заявила, що після нанесення удару потерпілому в будинку, вона залишила його на годину лежати на подвірї, а вийшовши через годину на подвіря там лежачому потерпілому нанесла декілька ударів сокирою , і ці обставини підтвердила в суді і свідок ОСОБА_6, тому суд виходячи з аналізу сукупності доказів по справі, які обєктивно підтверджують показання підсудної щодо як дій, так і часу та механізму спричинення нею потерпілому тілесних ушкоджень, даних нею у судовому засіданні, приходить до переконання, що дані нею у судовому засіданні показання про це є достовірними, а тому суд бере їх до уваги та в цій частині показання підсудної в ході досудового слідства не бере до уваги як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи.  

  Безпідставним вважає суд і твердження підсудної про нанесення потерпілому лише 3-х ударів обухом сокири, так як це спростовується як показаннями самої підсудної як в ході досудового слідства, так і в суді, що саме вона наносила йому удари сокирою, виявленими при огляді сокири слідами крові потерпілого, так і висновком судово-медичної експертизи трупа потерпілого, що саме як лезом сокири, так і її обухом, яка була вилучена у будинку підсудної, були спричинені в кількості не менше 26 рубані і забиті рани голови потерпілого.  

  Твердження підсудної ОСОБА_3 про те, що вона діяла в стані необхідної оборони, а тому позбавила життя ОСОБА_4, захищаючись від його суспільно-небезпечного посягання на її життя, суд вважає безпідставним, виходячи із наступного.  

  В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 перебував у будинку підсудної з 17 години 30 хвилин до 23 години 22.12.2009 року, і при цьому ніяких дій щодо позбавлення життя підсудної не вчиняв, крім нанесення їй у вечірній час середньої тяжкості тілесних ушкоджень у звязку із неможливістю його вступити із підсудною у статевий зв'язок через його фізіологічний стан у вигляді алкогольного спяніння, що підтвердила в суді і сама підсудна.  

   Як встановлено судом після нанесення підсудній тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_4 тривалий час сидів за столом вживав спиртне і лише словесно висловлював погрози щодо вбивства підсудної, яка була поряд із ним у кімнаті, однак ніяких реальних дій щодо реалізації цих погроз не здійснював. Однак, підсудна безперешкодно вийшовши у веранду та взявши там сокиру і повернувшись назад в кімнату, де сидів потерпілий, помилково розцінивши намагання потерпілого піднятися із стільця, який був у стані середнього ступеня алкогольного спяніння, за спробу напасти на неї, близько 23 години 22.12.2009 року умисно вдарила його по голові обухом сокири, хоч при цих обставинах це не викликалося реальною необхідністю.  

  Коли після цього удару потерпілий взагалі вже не мій йти, а лише виповз із будинку на подвіря, де зразу ж впав в сніг на спину, підсудна майже на годину залишила його тут, закрившись сама у будинку. Вийшовши близько 24 години 22.12.2009 року і побачивши, що потерпілий лежить у тому ж місці та у тому ж положенні, що вона залишила його годину тому назад, що безумовно свідчило про безпорадний стан потерпілого через нанесення йому раніше в будинку удару обухом сокири по голові підсудною, так і неможливість через це вчиняти які-небудь протиправні дії стосовно підсудної та відсутність з боку потерпілого якоїсь небезпеки щодо підсудної, підсудна, усвідомлюючи це, на спробу потерпілого поворухнутися та піднятися на лікті стала, умисно, зі значною силою наносити лезом та обухом сокири удари по голові лежачого потерпілого, в результаті чого він був позбавлений життя.  

  Оцінюючи в сукупності вказані обставини, суд вважає, що ці дії підсудної не свідчать про знаходження її в стані необхідної оборони від якогось суспільно небезпечного посягання на неї з боку потерпілого, якого на подвірї будинку з його боку взагалі місця не мало., як і відсутність в цих діях підсудної перевищення меж необхідної оборони, а приходить до твердого переконання, що при вказаних вище обставинах, будучи озлобленою на потерпілого через її побиття ним декілька годин назад, підсудна на грунті особистих неприязних відносин, з метою помсти умисно вбила потерпілого ОСОБА_4, вчинивши таким чином розправу над ним.  

  Про це також свідчать і послідуючі дії підсудної, яка з метою приховання злочину витягла тіло потерпілого із свого подвіря на вулицю на значну відстань, притрусила сліди крові снігом, зробила прибирання на подвірї та в будинку, сховала закривавлені речі та сокиру.    

  Виходячи із цього, суд не вбачає передбачених законом підстав для виправдання підсудної або кваліфікації її дій за ст. 118 КК України, а вважає, що вона повинна нести кримінальну відповідальність за умисне вбивство за ст. 115 ч.1 КК України.  

 Оцінюючи в сукупності докази та вказані вище обставини, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудної ОСОБА_3 у вчиненні  

 умисного вбивства потерпілого ОСОБА_4 в ніч із 22 на ІНФОРМАЦІЯ_2 року на подвірї підсудної по АДРЕСА_1 в результаті нанесення нею умисно на грунті неприязних відносин смертельних тілесних ушкоджень цьому потерпілому в голову лезом та обухом сокири, та вважає вірною кваліфікацію цих її злочинних дій за ст. 115 ч.1 КК України як умисне вбивство з метою помсти і розправи з потерпілим.  

  Признаючи покарання підсудній, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу підсудної та обставини, що помякшують та обтяжують покарання підсудної.  

 Обставини, які помякшують покарання підсудної ОСОБА_3  суд враховує її перше притягнення до кримінальної відповідальності, похилий вік підсудної, явку з повинною, стан здоровя підсудної, яка має певні захворювання.  

 Обставин, що обтяжують покарання підсудної, суд по справі не вбачає.  

  Незважаючи на наявні помякшуючі покарання підсудної обставини, суд, виходячи з того, що підсудна умисно вчинила особливо тяжкий злочин, умисно позбавивши потерпілого життя, що спричинило особливо тяжкі наслідки, суд не вбачає передбачених при цьому підстав для визнання наявності вказаних вище помякшуючих покарання обставин такими, що істотно знижують ступінь тяжкості  вчиненого підсудною злочину, а тому приходить до висновку про неможливість застосування до підсудної при призначення покарання як ст. 69, так і ст. 75 КК України.  

  При цьому виходячи із особливої тяжкості вчиненого підсудною злочину та загибелі людини в результаті його скоєння, особи підсудної та її дій при його вчиненні, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням підсудної за вчинене та попередження скоєння нових злочинів буде призначення їй покарання у виді реального позбавлення волі.  

 Разом з тим, приймаючи до уваги обставини вчиненого злочину, поведінку та дії самого потерпілого, який прийшов до підсудної в будинок у нетверезому стані, влаштував сварку і побив підсудну, заподіявши їй середньої тяжкості тілесні ушкодження, що в подальшому через деякий час спровокувало з боку підсудної помсту йому за це у вигляді умисного вбивства, наявність по справі ряду помякшуючих покарання обставин і відсутність обтяжуючих його, суд приходить до висновку, що з урахуванням цього, підсудній слід призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 115 ч.1 КК України  

  Вирішуючи питання щодо заявленого потерпілим цивільного позову (т. 2 а.с. № 193), суд виходить з наступного.  

Потерпілий ОСОБА_4 до підсудної ОСОБА_3 подав цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків в розмірі 6400 гривень та відшкодування моральної шкоди в розмірі 150 000 гривень.  

 Відповідно до ст. 328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє його повністю, частково, або відмовляє в його задоволенні.   

 Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 р. "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" при вирішенні питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну фізичним та юридичним особам.   

 Відповідно до ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання. Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 р. № 6 до витрат на поховання віднесені також витрати на ритуальні послуги і обряди.  

 В судовому засіданні встановлено, що саме потерпілий ОСОБА_4  брат померлого,поніс матеріальні витрати на поховання покійного брата та витрати на ритуальні послуги і обряди в сумі 4551 грн. 39 коп., що підтверджено документально. Тому суд вважає, що в цій частині цивільний позов підлягає задоволенню. Щодо іншої частини заявлених позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, то в їх задоволенні слід відмовити, так як потерпілим не надано суду відповідних документів, які б з достовірністю підтверджували понесення інших витрат саме цим потерпілим.  

 Обґрунтовуючи наявність моральної шкоди, потерпілий зазначив, що ОСОБА_4 був його рідним братом, який проживав окремо від нього в будинку із їхньою матірю. Смерть його рідного брата спричинила йому моральні страждання та переживання.  Моральну шкоду оцінює в розмірі 150 000 грн.   

 В судовому засіданні встановлено, і це підтверджується показаннями самого потерпілого, що він разом із свої братом не проживав, а проживав окремо у власному господарстві разом із своєю сімєю. Його покійний брат проживав разом із їхньою матірю, окремо від нього в господарстві матері, що також підтверджується довідкою Диканської селищної ради.  

Згідно із ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її дружині (чоловікові), батькам, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.  

  Враховуючи вищевикладене, а також те що право на відшкодування моральної шкоди рідному брату померлого, який не проживав однією сімєю з цим померлим, не передбачене чинним цивільним законодавством, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про стягнення із підсудної ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_4, що є рідним братом померлого, моральної шкоди слід відмовити у звязку із безпідставністю заявлених позовних вимог, так як виходячи із аналізу положень ч.2 ст. 1168 ЦК України, в даному випадку право на таке відшкодування має мати померлого, яка по цій кримінальній справі потерпілою і цивільним позивачем не визнана та цивільного позову не заявляла.   

 Вирішуючи питання про речові докази по справі, суд враховує вимоги ст. 81 КПК України та позицію потерпілого і підсудної по справі, та приходить до наступного, що вилучені в ході дослідчої перевірки та досудового слідства одяг, речі та предмети зі слідами крові, належні як померлому, так і підсудній, від отримання яких відмовилися потерпілий та підсудна, крім мобільного телефону марки «САМСУНГ» типу розкладачки, то вони підлягають знищенню, як такі, що не представляють ніякої цінності.  

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 328 КПК України, суд,    

 З А С У Д И В :   

 ОСОБА_3  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України та за цією статтею призначити їй покарання у виді семи років позбавлення волі.  

 Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши засуджену під варту із зали суду і строк відбування покарання їй обчислювати з 19 травня 2010 року.  

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4  в частині відшкодування матеріальної шкоди  задоволити частково.  

 Стягти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 4551 грн. 39 коп. матеріальної шкоди, а в задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди відмовити за безпідставністю.  

 В задоволенні позовних вимог потерпілого ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 150000 грн. відмовити у звязку із їх безпідставністю, так як згідно ст. 1168 ЦК України він не має права на відшкодування моральної шкоди.  

 Речові докази по справі, перелічені у постанові про визнання та приєднання до справи речових доказів / а.с. № 94, т.3 /, крім мобільного телефону «САМСУНГ, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Диканського РВ ГУМВС України Полтавської області, знищити.  

  Мобільний телефон марки «Самсунг» типу розкладачки, що знаходиться на зберігання в камері зберігання речових доказів Диканського РВ ГУМВС України в Полтавській області, повернути потерпілому ОСОБА_4.  

  Речовий доказ у вигляді DVD - диска з відеозаписом відтворення обстановки та обставин події з участю підсудної ОСОБА_3 зберігати при справі.   

 Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд, а засудженою, яка утримується під вартою, в той же строк з моменту одержання нею копії вироку суду.  

Головуючий      /підпис/  

 З оригіналом згідно:  

Голова Диканського районного суду      Д.І.Новак