Номер провадження: 22-ц/813/5479/21

Номер справи місцевого суду: 522/16800/16-ц

Головуючий у першій інстанції Донцов Д.Ю.

Доповідач Гірняк Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2021 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді - Гірняк Л.А.,

Суддів - Сегеди С.М., Цюри Т.В.,

За участю секретаря - Ющак А.Ю.,

Представника позивача - Горик В.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 липня 2019 року про відмову в перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПРОЦЕДУРА:

Короткий зміст позовної заяви:

В червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2017 року, просила викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позов ПАТ «УкрСиббанк» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 6 903,26 доларів США».

Вимоги обґрунтовувала тим, що,отримавши висновок експерта №135/1 від 10.05.2019 року, їй вперше стало відомо, що сума заборгованості перед банком складає 6 903,26 доларів США, що є значно меншим ніж 19 326,87 доларів США, які стягнуто за рішенням суду. ОСОБА_1 зазначає, що про зазначені обставини їй раніше не було відомо і не могло бути відомо, оскільки при попередньому розгляді справи її інтереси представляв адвокат, який допустив недбалість та неналежним чином виконував свої професійні обов`язки, у зв`язку з чим не було встановлено обставини, які мають важливе значення для вирішення справи.

25.06.2019 року відповідачкою ОСОБА_1 подано заяву про уточнення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в якій вона просила суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2017 року та призначити справу до нового розгляду.

Короткий зміст рішення першої інстанції:

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 липня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Короткий зміст апеляційної скарги:

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на несправедливість та незаконність ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 23 липня 2019 року, просить суд зазначену ухвалу скасувати; задовольнити її заяву про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2017 року та змінити його, виклавширезолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позов ПАТ «УкрСиббанк» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 6 903,26 доларів США».

14.11.2019 року до Одеського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від АТ «УКРСИББАНК», в якому позивач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 липня 2019 року - без змін.

АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) СТОРІН:

Апелянтка вважає несправедливою ухвалу суду першої інстанції, незаконною і такою, що не може продовжувати бути чинною, подає апеляційну скаргу. В ній зазначає, що висновок суду щодо предмету заяви є помилковим і таким, внаслідок якого неправильно вирішено справу.

Зокрема, посилається на Постанову №4 від 30.03.2012 року Пленуму ВССУ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», яка вказує, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи із наведеного апелянтка стверджує, що обставина, яка є предметом її заяви, є саме нововиявленою, а не новою, оскільки вона існувала на час розгляду справи але не могла бути відомою заявнику. Крім того, ця обставина є істотною для правильного вирішення спору.

На переконання ОСОБА_1 , висновок експерта є доказом, що підтверджує нововиявлену обставину, а не новим доказом, як тлумачив суд першої інстанції, оскільки він не породжує виявлення нового юридичного факту, а лише підтверджує той юридичний факт, який існував.

Посилаючись на неправильність висновків суду першої інстанції та порушення ним норм процесуального права, апелянтка просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 липня 2019 року; задовольнити її заяву про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2017 року та змінити його, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позов ПАТ «УкрСиббанк» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 6 903,26 доларів США».

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, АТ «УКРСИББАНК» у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про її безпідставність та необґрунтованість. Вважає, що скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що відповідачі не були обмежені у можливості мати декількох кваліфікований представників, своєчасно надавати необхідні докази по справі, включаючи клопотання про призначення судової експертизи, в суді першої інстанції.

З огляду на наведене АТ «УКРСИББАНК» просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 липня 2019 року - без змін.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ:

Судом встановлено, що 20.08.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УКРСИББАНК», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір з наступними змінами та доповненнями, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 24 381 доларів США, із строком користування до 20.08.2028 року, із сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 12,5% річних, з переглядом процентної ставки кожного наступного місяця кредитування відповідно до умов договору, з погашенням кредиту та сплатою процентів за користування кредитом шляхом внесення щомісячних платежів в терміни, розмірі та на умовах, що встановлені договором. Цього ж дня, на забезпечення виконання вказаного кредитного зобов`язання, між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки.

У зв`язку з невиконанням відповідачами взятих на себе обов`язків з повернення кредиту, представник банку звернувся до суду та рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2017 року позов АТ «УКРСИББАНК» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь АТ «УКРСИББАНК» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 19 326,87 доларів США та 8 833,97 грн, яка складається з:

-заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 463,51 доларів США;

-заборгованості по процентам за користування кредитними коштами у розмірі 1 863,36 доларів США;

-пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом з 22 грудня 2015 року по 01 вересня 2016 року у розмірі 3 014,72 грн;

-пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитними коштами з 22.12.2015 року по 01.09.2016 року у розмірі 5 819,25 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.06.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12.12.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21.06.2017 року залишено без змін.

Обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду справи за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 надала до суду висновок експертного дослідження №135/1 судової економічної експертизи від 10.05.2019 року, з якого вбачається, що станом на 01.09.2016 року, сума заборгованості з погашення кредиту ОСОБА_1 перед АТ «УКРСИББАНК» за договором про надання споживчого кредиту №11198273000 від 20.08.2007 складає 6 903,26 дол. США (24 381 дол. США - 17 477,74 дол. США).

Відповідно до Додатку №1 до Договору про надання споживчого кредиту №11198273000 від 20.08.2007 «Графік погашення кредиту», сума відсотків за користування кредитом сплачена в нарахованому розмірі в сумі 19 072,75 дол. США.

У зв`язку з чим, визначена у Розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №11198273000 від 20.08.2007 сума заборгованості за кредитом у розмірі 17 463,51 дол. США документально не підтверджується, та не підтверджується сума заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 1863,36 дол. США.

В ході дослідження, при співставленні даних у Розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №11198273000 від 20.08.2007 з даними облікового регістру з обліку руху коштів за кредитним договором №11198273000 від 20.08.2007, та по рахунку НОМЕР_1 за період з 20.08.2007 по 01.09.2016 визначено, що сума заборгованості пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 115,59 дол. США, що еквівалентно склало 3 014,72 грн., та сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами в розмірі 223,12 дол. США, що еквівалентно склало 5 819,25 грн., за наданими на дослідження документами не обліковується, тобто документально не підтверджується її нарахування.

ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла наступного.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, районний суд виходив з того, щонадані заявником докази не є нововиявленими обставинами, а є новими доказами, які заявник отримав вже після розгляду справи по суті.

Судова колегія погоджується з таким висновком районного суду з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 1,2,5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами є:

1)істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2)встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3)скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у ст. 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Згідно роз`яснень ВССУ у постанові Пленуму від 30.03.2012 № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», передбачений ЦПК України перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами, є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 серпня 2018 року по справі №552/137/15-ц.

Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 щодо віднесення висновку експерта до доказу, що підтверджує нововиявлену обставину, суд виходить з таких міркувань.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у суді першої інстанції не були обмежені у процесуальних правах та у повній мірі користувалися ними, зокрема подавали апеляційні та касаційні скарги; вони не були обмежені у своєчасному наданні необхідних доказів по справі, включаючи клопотання про призначення судової експертизи; не були обмежені у виборі представників. Відповідачка ОСОБА_1 не довела, що в неї не було можливості представити доказ, на який вона посилається в своїй апеляційній скарзі, на остаточному судовому слуханні.

Суд першої інстанції правильно встановив, що протягом розгляду цивільної справи, в судових засіданнях приймав участь представник відповідачки та вчинялись дії щодо оскарження судового рішення, отже Відповідачка мала можливість надавати докази протягом розгляду справи, зокрема і звертатись до експерта за отриманням висновку експертизи, чого останньою зроблено не було.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що надані заявником докази не є нововиявленими обставинами, а є новими доказами, які заявник отримав вже після розгляду справи по суті.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367,368,374,375,379,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11.05.2021 року.

Судді Одеського апеляційного суду Л.А. Гірняк

С.М. Сегеда

Т.В. Цюра