СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

12 травня 2021 року                                                     Справа № 922/1567/18  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “НБМ – СЕРВІС” про забезпечення позову (вх.№ 5240 від 07.05.2021) у справі №922/1567/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НБМ – СЕРВІС”, м. Харків,

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, м. Харків

за участю Військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків;

про визнання договору оренди продовженим на той самий термін і на тих самих умовах

та

за зустрічним позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України,

за участю Військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю “НБМ – СЕРВІС”, м. Харків,

про виселення з нежитлового приміщення

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.06.2019 у справі №922/1567/18 первісний позов задоволено; визнано договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, № 177 продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором; стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НБМ – СЕРВІС” витрати зі сплати судового збору за подачу первісного позову у розмірі 1762,00 грн.; у задоволенні зустрічного позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю “НБМ – СЕРВІС” про виселення з нежитлового приміщення відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 апеляційні скарги заступника військового прокурора Харківського гарнізону та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова задоволено; рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2019 у справі №922/1567/18 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ “НБМ – СЕРВІС” відмовлено повністю; зустрічний позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова задоволено; виселено ТОВ “НБМ – СЕРВІС” із нежитлового приміщення загальною площею 1999,20 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Леніна (Науки), 5; стягнуто з ТОВ “НБМ – СЕРВІС” на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова 1762 грн. судового збору за подання позовної заяви та 5286 грн. за подання апеляційної скарги; стягнуто з ТОВ “НБМ – СЕРВІС” на користь Військової прокуратури об`єднаних сил 5286 грн. за подання апеляційної скарги.

07.05.2021 від ТОВ “НБМ – СЕРВІС” надійшли заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 та клопотання, в якому товариство просить вжити такі заходи забезпечення позову: зупинити виконання рішення суду в частині виселення орендаря з займаного приміщення, зупинити виконавче провадження ВП №65119777, яке відкрито 13.04.2021 Шевченківським ВДВС м. Харкова, СМУ МЮ України, по справі №922/1567/18, на строк до вирішення справи по суті.

В обґрунтування клопотання ТОВ “НБМ – СЕРВІС” посилається на те, що 13.04.2021 за заявою КЕВ м. Харкова відкрито виконавче провадження Шевченківським ВДВС м. Харкова, СМУ МЮ України ВП №65119777 щодо виконання рішення суду в частині виселення орендаря. На думку заявника, виконання цього рішення до остаточного вирішення спору може призвести до незворотних наслідків та великих матеріальних втрат для орендаря. Так, виїзд з орендованого приміщення передбачає витрати на демонтаж відокремлених поліпшень, зупинення договорів з комунальними службами та вивезення речей з подальшим їх розміщенням в іншому місті, необхідність зупинення діяльності на певний час, що може призвести до втрати клієнтів та банкрутства компанії. Ці витрати не зможуть бути компенсовані в подальшому у разі ухвалення рішення на користь позивача, та повернення в це приміщення втрачає економічний сенс, або буде звернуто до стягнення з бюджетних коштів Міністерства оборони України.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.05.2021 у зв`язку з відпусткою суддів Фоміної В.О. та Пуль О.А., які входили до складу судової колегії, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

Колегія суддів, розглянувши заяву ТОВ “НБМ – СЕРВІС” про забезпечення позову зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно положень ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Як вбачається зі змісту норм ГПК України, якими врегульовано порядок вжиття заходів забезпечення позову, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно із статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів, здійснивши оцінку доводів ТОВ “НБМ – СЕРВІС”, зазначає, що заявником не наведено будь-яких обґрунтованих доводів, підтверджених належними доказами, щодо реально існуючих обставин, які вказують на те, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

Необхідно звернути увагу, що статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов`язковими до виконання.

Згідно статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").

Матеріали даної справи свідчать, що судом розглянуто її по суті і прийнято відповідне рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання. Тобто, фактично заявник просить прийняти інше судове рішення, яке має всупереч статті 129-1 Конституції України та статті 326 Господарського процесуального кодексу України заборонити виконання постанови апеляційного господарського суду, яка набрала законної сили.

Наразі заявником ініціюється питання щодо перегляду відповідно ст. 320 Господарського процесуального кодексу України за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021

Проте, необхідно зазначити, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 заяву ТОВ “НБМ – СЕРВІС” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 було залишено без руху та встановлено заявнику строк на усунення недоліків. Таким чином, наразі питання про прийняття до розгляду вказаної заяви судом не вирішено, а провадження за нею не відкрито. А тому, не можна вважати, що справа перебуває на стадії розгляду (перегляду) в суді.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність будь-яких правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 136 - 139, 140, 234, 320 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “НБМ – СЕРВІС” про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                                                        О.О. Крестьянінов

Суддя                                                                                                Я.О. Білоусова  

Суддя                                                                                                І.В. Тарасова