Справа № 2А-55/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Енергодар 4 березня 2010 року
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі: головуючого – судді: Федоренка О.І.; при секретарі: Сердюк О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора інспектора відділення ДАІ по обслуговування м.Енергодар при УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Чудака Віктора Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити. Поновити ОСОБА_1 пропущений з об’єктивних причин строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постанову АР № 069759 від 22.10.2009 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати.
Повний текст постанови буде виготовлено 9.3.2010 року
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Суддя: О.І. Федоренко
Справа № 2А-55/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Енергодар 4 березня 2010 року
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі: головуючого – судді: Федоренка О.І.; при секретарі: Сердюк О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора інспектора відділення ДАІ по обслуговування м.Енергодар при УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Чудака Віктора Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
2.12.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить поновити строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно нього відповідачем 22.10.2009 року. В позовній заяві позивач зазначив, що 22.10.2009 року відносно нього відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АР 069759 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладення штрафу в розмірі 300 грн. Вважає, що постанова винесена безпідставно, оскільки він не порушував правил дорожнього руху, а саме зупинку в зоні прилеглої дороги здійснив вимушено, оскільки пропускав автомашини, які рухалися по головній дорозі, про що позивач власноручно зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення. Окрім того, вважає, що пропуск строку для звернення до суду стався з поважної причини оскільки спочатку позивач звернувся зі скаргою до начальника Управління ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, отримавши від нього відмову до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та, посилаючись на викладені в позовній заяві доводи та обґрунтування просить їх задовольнити.
Відповідач до суду не з’явилися, причину та обставини неявки не повідомив, свою думку щодо позовних вимог не висловив, заяви щодо відкладення судового засідання або розгляду справи за його відсутністю не надав, у зв’язку з чим суд вважає за можливим провести розгляд справи за відсутністю відповідача в порядку ст.128 КАС України.
Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи суд приходить до наступного.
Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частина 2 статті 71 КАС Україні передбачає при розгляді справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень обов’язок саме відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. Який у відповідності до ч.4 вказаної Статті повинен надати суду всі наявні у нього документи чи матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно до частити 6 зазначеної Статті, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідач по справі ніяких доказів правомірності своїх дій судові не надав, тому суд, у відповідності до ч.6 ст.71 КАС України, вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до змісту ст.69 КАС та 251 КУпАП суд оцінюючи докази, які маються в матеріалах справи приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що в постанові по справі про адміністративне правопорушення АР 069759 від 22.10.2009 року, винесену відповідачем відносно позивача, зазначено, що 22.10.2009 р. о 18.30 в м. Енергодар по вул. Будівельників в районі магазину «Вече» позивач керуючи автомашиною ЗАЗ-1103 держномер НОМЕР_1 здійснив зупинку і стояв в зоні прилягаючої дороги, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та призначено штраф в розмірі 300 грн.
Відповідно до ст.289 КУпАП строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення становить десять днів з дня винесення постанови. Постанова винесена 22.10.2009 року. Звернення позивача спочатку до начальника УДАІ ГУМВС в Запорізькій області, де йому було відмовлено в задоволенні скарги, а потім звернення до Енергодарського міського суду суд вважає об’єктивною причиною пропуску строку і вважає за можливим поновити строк для оскарження постанови, про що з відповідним клопотанням звернувся позивач.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В протоколі про адміністративне правопорушення АР 079919 від 22.10.2009 року на підставі якого була винесена оскаржувана постанова зазначено, що позивач порушив п.15.9.і ПДР України.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища адреси свідків і потерпілих, якщо вини є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. В протоколу зазначено, що позивач порушив п.15.9.і ПДР України, якого не існує.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість. Тією ж нормою зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищенаведене, а саме, що особу притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення норми, якої не існує, є для суду підставою для скасування постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.251,256,268,289 КУпАП, ст.ст. 2,8,11,69-71,94,99,158-164,186 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити. Поновити ОСОБА_1 пропущений з об’єктивних причин строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постанову АР № 069759 від 22.10.2009 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати.
Повний текст постанови буде виготовлено 9.3.2010 року
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Суддя: О.І. Федоренко