Справа №2-5295/11

Провадження №6/522/143/21

УХВАЛА

11 травня 2021 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши подання державного виконавця Другого Приморського відділ ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами по цивільній справі №2-5295/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 09.10.2012 року позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задоволено.

До суду 12.10.2020 року надійшло подання державного виконавця Другого Приморського відділ ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту.

Матеріали подання разом зі справою суддя отримала 05.03.2021 року.

Ухвалою суду від 09.03.2021 року було призначене судове засідання з приводу розгляду подання державного виконавця Другого Приморського відділ ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами на 15.03.2021 року.

У судове засідання призначене на 09.03.2021 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 30.03.2021 року.

У судове засідання призначене на 30.03.2021 з`явився представник АТ «УкрСиббанк», інші учасники процесу у судове засідання не з`явилися, розгляд справи відкладено на 05.05.2021 року.

У судове засідання призначене на 05.05.2021 року сторони не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 11.05.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст заяви, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходилась цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 09.10.2012 року позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №11155305000 від 16.05.2007 року, що станом на 10.11.2010 року складає 84 783,09 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 10.11.2010 р. складає 670 693,59 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» витрати по оплаті: державного мита у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн.

23.11.2012 року представник ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з заявою про видачу копії рішення суду та виконавчих листів (т.1 а.с.172). Приморським районним судом м.Одеси 07.11.2012 року було видано два виконавчих листа.

31.01.2019 року представник ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення.

Ухвалою суду від 17.02.2020 року заяву представника АТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту - задоволено.

Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа по цивільній справі №2-5295/11, виданого на виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09 жовтня 2012 року, боржником за яким є ОСОБА_2 .

Видано дублікат виконавчого листа на виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09 жовтня 2012 року по цивільній справі № 2-5295/11 за позовом Публічного ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту,в частині стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту.

Постановою Одеського апеляційного суду від 26.01.2021 року ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 17.02.2020 року – залишено без змін.

Також судом встановлено, у Другому Приморському відділі державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває на виконанні виконавче провадження №54513118 з примусового виконання виконавчого листа №2/1522/5295/11 виданого Приморським районним судом м.Одеси 23 листопада 2012 року у справі щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 84 783,09 дол.США та судового збору у розмірі 1 820,00 грн., відкритого постановою від 15.08.2017 року.

Обґрунтовуючи підстави подання, державний виконавець посилався на те, що з моменту відкриття виконавчого провадження минуло більше трьох років, однак станом на дату направлення подання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09.10.2012 року у справі №2-5295/11 не виконано, оскільки боржник ухиляється від виконання рішення суду.

Із копії актового запису про шлюб вбачається, що ОСОБА_1 з 24.11.2005 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , актовий запис про шлюб №1900 (а.с.134), проте суду не надано витягу або інформаційну довідку з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_1 станом на час придбання вказаного майна та на момент звернення до суду з зазначеним поданням чи перебувала вона у шлюбі.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №96826192 ОСОБА_1 на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу від 16.05.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рудницької Ю.О. за реєстровим №41120 від 16.05.2007 р., належить квартира АДРЕСА_1 .

Також з зазначеної довідки вбачається, що постановою Приморського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області від 30.05.2016 року накладено арешт на майно боржника у межах суми звернення стягнення 670 693,59 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 224459265 від 17.09.2020 р. за ОСОБА_3 зареєстровано нерухоме майно, а саме: 7/40 частки квартири АДРЕСА_2 ; житловий будинок загальною площею 139,5 кв.м, житловою площею 70,7 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; 33/100 частки будинку житловою площею 79,2 кв.м, площа земельної ділянки 470 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 52,58 кв.м, житловою площею 28,5 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно зі ст.443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Відповідно до ч.6 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Порядок та підстави звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності, передбачені ст.366 ЦК України. Кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, провадиться згідно зі ст.370 ЦК України, відповідно до якої співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Частиною першою статті 368 ЦК України визначено, що спільна сумісна власність - це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Питання звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності, регулюється ст.371 ЦК України, згідно з якою кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15 січня 2020 року по справі №367/6231/16-ц зазначила, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена.

Таким чином, з урахуванням наявності суперечливих висновків судів касаційної інстанції, наявні підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі №822/1154/16 (провадження №К/9901/8843/18) шляхом вказівки, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Отже, визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення боргу з боржника, який не має іншого майна, на яке може бути звернено стягнення.

Визначення такої частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11 квітня 2018 року по справі № 464/2227/17.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду з відповідним поданнями є посилання виконавця саме на наявність статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу у добровільному порядку (самостійне невиконання боржником зобов`язання протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження).

Утім, на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Судом також встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження, наданих суду державним виконавцем, відсутні будь-які докази про примусові дії щодо виконання виконавчого листа, крім постанови про відкриття виконавчого провадження №54513118 (а.с.132-133).

При цьому під ухиленням боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовими рішеннями, суд розуміє будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наявність майна, грошових коштів) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Відкриття виконавчого провадження не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Також, державним виконавцем суду не було надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 , на момент придбання ним майна, з якого у поданні просять визначити частку, перебував або до теперішнього часу перебуває з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі, окрім актового запису про шлюб №1900 (а.с.134-135).

Крім того, судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 має інше майно, на яке може бути звернено стягнення, зокрема, квартиру АДРЕСА_5 , то з метою виконання судового рішення першочергово слід звернути стягнення на вказане майно.

У урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення подання державного виконавця Другого Приморського відділ ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

На підставі викладеного та керуючись ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», ст ст.ст. 356, 357, 366, 368, 370, 371, 443 Цивільного процесуального кодексу України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Другого Приморського відділ ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами по цивільній справі №2-5295/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили із моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 11.05.2021 року.

Суддя:                                                                               Л.В.Домусчі