Справа № 2А-98/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
в складі: головуючого-судді - Савіна О.І.
при секретарі - Філіпповій Ю.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, третя особа: ОСОБА_2 на неправомірні дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області (далі по тексту ВДВС Южноукраїнського МУЮ в Миколаївській області), третя особа: ОСОБА_2 про визнання неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області та зобов’язання здійснити розрахунок по заборгованості та нарахуванню аліментів з липня 2004 року по грудень 2008 року.
В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги пояснивши, що в грудні 2008 року нею було направлено на виконання в ВДВС Южноукраїнського МУЮ дублікат виконавчого листа № 12-121 від 17.09.1999 року про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі ? частини. Згідно даного виконавчого листа 11.12.2008 року ВДВС Южноукраїнського МУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, проте ніяких виконавчих дій виконано не було, у зв’язку з чим вона неодноразово зверталася до старшого державного виконавця Нікітчук А.М. та просила зробити розрахунок заборгованості по аліментам за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року щомісячно, та надати розрахунок щодо сплати аліментів боржником щомісячно, вказавши заборгованість по даному виконавчому листу, але жодної належно оформленої відповіді вона не отримала. 31.08.2009 року вона звернутись з заявою до начальника ВДВС Южноукраїнського МУЮ Хохоника С.М., а відповідь отримала лише 10.10.2009 року, після надіслання скарги до Департаменту ДВС та до ДВС Головного управління юстиції в Миколаївській області, вона отримала відповідь, що їй нібито було видано довідку про розрахунок заборгованості по аліментам особисто в руки 03.09.09 року державним виконавцем Потаповою А.Л., але цей факт є недостовірним та неперевіреним, так як довідку їй ніхто не надавав, розрахунок заборгованості ніхто не проводив. Згідно відповіді на запит КП «БТІ» від 23.12.08 року за боржником було зареєстроване право власності ? частку квартири № 45 по пр-т. Комуністичному, 7, а постанову про накладення арешту на майно та оголошення заборони на його відчуження ДВС винесено лише 11.02.2009 року. Не зважаючи на борг по аліментам в сумі 6569,70 грн., 28.05.2009 року ст. державний виконавець Нікітчук А.М. винесено постанову про зняття арешту з майна боржника, яка не відповідає вимогам діючого законодавства, та арешт знято безпідставно. Крім того не можливо відслідкувати пересування виконавчого листа з ВДВС Арбузинського РУЮ на виконання до ВДВС Южноукраїнського МУЮ, оскільки виконавче провадження знищено, тому за період з 2004 – по 2008 року даний виконавчий лист взагалі не знаходився на виконанні. Просить суд визнати неправомірними дії ВДВС Южноукраїнського МУЮ щодо винесення постанови про зняття арешту з майна боржника від 28.05.2009 року, зволікання у розгляді звернення громадян, а саме заяви від 31.08.2009 року та ненадання розрахунку по заборгованості по аліментам щомісячно та невидачі довідки про заборгованість по аліментам; зволікання виконання рішення суду по справі № 12-121 від 17.09.1999 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2; зволікання у винесенні постанови про розшук майна боржника відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» та у зволіканні опису та арешту майна боржника і передачі його для подальшої реалізації з метою виконання рішення суду, а саме погашення заборгованості по аліментам.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи свого довірителя та вважає дії відповідача щодо виконання рішення суду та виконавчого листа від 17.09.1999 року неправомірними та просить суд задовольнити уточнені позовні вимоги.
Представник відповідача Нікітчук А.М. в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнала та пояснила, що в 1999 році було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі ? частина, на підставі якого був виданий виконавчий лист та направлений до ВДВС Южноукраїнського МУЮ. 23.02.2000 року вказаний виконавчий лист було надіслано до ВДВС Арбузинського РУЮ, оскільки на той час відповідач працював в колгоспі "Костянтинівський" Арбузинського району і з того часу до нас не надходив. 10.12.2008 року дублікат виконавчого листа № 12-121 від 17.09.1999 року про стягнення з ОСОБА_2 надійшов на виконання та 11.12.2008 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та копії були надіслані сторонам. Крім того боржнику був надісланий виклик та зроблені запити до правовстановлюючих органів, а саме в КП "БТІ", Южноукраїнський міський центр зайнятості, ВДАІ УМВС України в Миколаївській області. Оскільки боржник на виклик до відділу не з’явився йому була нарахована заборгованість відповідно до п.2 ст.ст. 182, 194 Сімейного кодексу України, за три останні роки з урахуванням 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 01.12.2008 року заборгованість становила – 5303, 70 грн. Попередження про заборгованість 09.02.2009 року було надіслано боржнику та 20.02.2009 року боржник з’явився до відділу та надав квитанції на загальну суму 2000 грн. про сплату ним заборгованості, а також дві квитанції за 2006 рік на загальну суму 300 грн., при цьому пояснив, що аліменти він сплачував, а квитанції надавав у відділ ДВС Арбузинського району. Оскільки згідно ст. 50 Закону України про виконавче провадження стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсягах необхідних для виконання за виконавчими документами, а заборгованість станом на 28.05.2009 року складала суму 3783,70 грн., що становило менше вартості ? частки квартири боржника, то 28.05.2009 року було винесено постанову про зняття арешту з ? частину квартири АДРЕСА_1, яка належить боржнику на праві приватної власності. 09.10.2009 року було повторно винесено постанову про накладення арешту на ? частину квартири АДРЕСА_2. На даний час боржник сплачує як поточні аліменти так і в рахунок погашення заборгованості, від сплати аліментів не ухиляється.
ОСОБА_1, третя особа, в судовому засіданні пояснив, що на підставі рішення Южноукраїнського міського суду від 17 вересня 1999 року з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 в розмірі ? частини. З 1999 року по 2004 рік оскільки він працював в Колгоспі "Костянтинівський" то з його заробітної плати утримувалися аліменти. Протягом 2004-2008 років він самостійно сплачував аліменти, але збереглися не всі квитанції. Восени 2009 року його викликали в ВДВС Южноукраїнського МУЮ і повідомили про існуючу заборгованість по сплаті аліментів за виконавчим листом у розмірі 5000 грн. та були надані строки на погашення заборгованості, яку він частково в сумі 2000 грн. погасив. На сьогоднішній день він сплачує аліменти та погашає заборгованість по сплаті аліментів за виконавчим листом, крім того на його квартиру був накладений арешт.
Суд, вислухавши позивачку, представників сторін та третю особу, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Таким чином, відповідний суб’єкт владних повноважень повинен діяти згідно із законом, оскільки його повноваження визначені у законі.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17.09.1999 року був виданий виконавчий лист №12-121/1999р., відповідно до якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки всіх видів заробітку, але не менше ? частки неоподаткованого мінімуму доходу громадян, починаючи з 10.09.1999 року та до його повноліття /а.с. 10/.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами.
11 грудня 2008 року старшим виконавцем ВДВС Южноукраїнського МУЮ в Миколаївській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини /а.с. 11/, яку, відповідно до відмітки на супровідному листі, було відправлено сторонам провадженя 10 грудня 2008 року /а.с. 12.13/.
Хоча згідно ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
В силу ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки; проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Підпункт 5.1.1. пункту 5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5 розроблена на виконання Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" у разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів, стягнення звертається на майно боржника.
З метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем були направлені запити до реєструючих установ: КП "БТІ", ВДАІ по ОАТ м. Южноукраїнська УМВС України в Миколаївській області, Южноукраїнському міському центру зайнятості.
З повідомлення КП "Бюро технічної інвентаризації" м. Южноукрнська Миколаївської області від 15.12.2008 року №3/1 вбачається, що у приватній власності ОСОБА_2 є ? частки квартири АДРЕСА_3, на яку лише 11.02.2009 року накладено арешт та оголошено заборону його відчуження.
В судовому засіданні встановлено, що не зважаючи на борг по аліментам в сумі 6569,70 грн., ст. державний виконавець Нікітчук А.М. 28.05.2009 року винесено постанову про зняття арешту з майна боржника, незважаючи на те що відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" та п. п. 5.15.3., 5.15.5. Інструкції про проведення виконавчих дій майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту. Копія постанови начальника органу державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту - боржнику. У всіх інших випадках за незакінченими виконавчими провадженнями арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Так 09.10.2009 року Старшим державним виконавцем Нікітчук А.М. знову було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, відновідно до якого на ? частки квартири АДРЕСА_3, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 накладено арешт та заборонено здійснювати відчудження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.
Крім того в порушення вимог ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року, якою встановлено, що звернення громадян розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання, відповідь на заяву ОСОБА_1 від 31.08.2009 року /а.с. 23/ відділом ДВС Южноукраїнського МУЮ в Миколаївській області надана лише 09.10.2009 року /а.с. 24-26/.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що державний виконавець ВДВС Южноукраїнського МУЮ в Миколаївській області діяв не у спосіб та не в строки, передбачений Законом України "Про звернення громадян", Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією про вчинення виконавчих дій.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 7 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону, а тому суд вважає, що дії державного виконавця слід визнати неправомірними.
Керуючись ст.ст. 6,10,11,12,71,167 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського управління юстиції Миколаївської області, третя особа ОСОБА_2 на неправомірні дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірними дії відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області щодо винесення постанови про зняття арешту з майна боржника від 28.05.2009 року.
Визнати неправомірними дії відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області щодо зволікання у розгляді звернення громадян стосовно звернення позивача – ОСОБА_1 до відповідача з заявою від 31.08.2009 року щодо надання довідок по заборгованості по аліментним зобов’язанням.
Визнати неправомірними дії відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області щодо зволікання виконання рішення суду по справі № 12-121 від 17.09.1998 року про стягнення аліментів на користь позивача.
Визнати неправомірними дії відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області щодо зволікання у винесенні постанови про розшук майна боржника відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження».
Визнати неправомірними дії відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області у зволіканні опису та арешту майна та передачі його для подальшої реалізації з метою виконання рішення суду стосовно заборгованості по аліментам.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання в повному обсязі та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 27 травня 2010 року.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О.І. Савін