"06" травня 2021 р.

справа № 642/2683/21

провадження № 2-о/642/170/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2021 року Ленінський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Гомади В.А.

за участю секретаря - Нікіфорової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 , зацікавлена особа: Холодногірський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харкова про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Кузьмін Є.В. як представник заявника ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з заявою про встановлення факту народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України у м. Кадіївка Луганської області. Посилаючись на те, що свідоцтво про народження є документом, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у МЮУ 25.10.2006 за №1150/13024, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створюють правових наслідків. Встановлення факту народження дитини заявнику необхідне для реєстрації дитини в органах РАЦС, яка є громадянином України.

Заявник та його представник подав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Прохає задовольнити заяву.

Представник зацікавленої особи та зацікавлена особа також не з`явився, про день та час слухання справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не відомі.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, встановив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, заявниця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , народила хлопчика, якому надала ім`я « ОСОБА_3 ».

Даний факт підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24 січня 2020 року, актовий запис № 69, медичним свідоцтвом про народження № 18 від 19.04.2021.

Холодногірський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харкова листом від 30.04.2021 №256/22.6-11 відмовив заявнику у державній реєстрації народження дитини, в обґрунтування зазначив, що аналіз документів, представлених заявником, свідчить, що відповідні документи для державної реєстрації народження заявником не надані.

За нормою ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

У відповідності до наказів Міністерства юстиції України № 246/7 від 25 листопада 2014 року та № 935/5 від 17 червня 2014 року всі органи та підрозділи, які підпорядковані Міністерству юстиції України повинні були переміститися з тимчасово непідлеглих територій в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та перереєструватись, тому всі акти та документи, видані органами не переміщеними в населені пункти, на територіях яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та не перереєструвались з 01 грудня 2014 року вважаються недійсними.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно ч.1 ст. 18 Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети.

Частиною 4 ст.49 ЦК України передбачено, що реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про народження особи підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповідно до п.1, 5 ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров"я документи, що підтверджують факт народження дитини.

Відповідно п.7 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України», особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Статтею 7 Закону України "Про громадянство України" чітко визначено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, іхними представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Встановлення факту народження дитини необхідне заявнику для державної реєстрації народження дитини, яка є громадянином України, внесення відомостей про його народження до Державного реєстру. Враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, встановлення факту народження дитини дасть заявнику можливість отримати свідоцтво про народження, видане відповідним державним органом України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 76-81, 293, 317-319 ЦПК України, ст. 144 Сімейного кодексу України, ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану",

В И Р І Ш И В:

Заяву представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 , зацікавлена особа: Холодногірський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харкова про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Кадіївка Луганської області, матір`ю якого є - громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провести на підставі положень ст. 135 Сімейного кодексу України - за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Вказати, що батьком народженого ОСОБА_3 є громадянин України - ОСОБА_5 .

Допустити негайне виконання рішення у справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно до ч. 11 ст. 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.А. Гомада