Судове рішення #9386038

Справа № 2а-161

за 2010 рік

  П О С Т А Н О В А  

Іменем України

   

01 березня 2010 року Мостиський районний суд Львівської області в складі :  

головуючого – судді                   Білоус Ю.Б.,  

при секретарі –                            Крив”як О.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови серії ВС №081262 від 17.11.2010р. винесеної інспектором ІДПС Мостиського ВДАІ у Львівській області Знетиняком В.М. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП,  

   

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :  

  03.02.2010р. позивач ОСОБА_1   звернувся до суду із зазначеною скаргою, покликаючись на те, що 17.11.2009 року постановою інспектора ІДПС Мостиського ВДАІ у Львівській області Знетиняка В.М.  його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що при виїзді з другорядної дороги на головну не пропустив транспортний засіб, який наближався по головній дорозі і накладено адміністративне стягнення в розмірі 425 грн.  

Вказує, що не згідний з даним порушенням, оскільки інспектором ДАІ при складанні протоколу та при винесенні постанови не було враховано всіх обставин справи, а саме, що він виїжджаючи з подвір’я Костелу в с. Крисовичі, рухався по узбіччю шутровим покриттям і тільки коли переконався, що на головній дорозі не має автотранспорту, виїхав на головну дорогу. Пояснив інспектору ДАІ вказані обставини, що підтвердили і свідки, які знаходилися в цей час на дорозі, однак той не взяв їх до уваги і склав протокол про адміністративне правопорушення.  

Вважає, що не порушував правил дорожнього руху, а тому просить спірну постанову скасувати, а справу закрити.    

Вимоги позивачем підтримано в судовому засіданні.  

Інспектор ІДПС Мостиського ВДАІ у Львівській області Знетиняк В.М. в судовому засіданні скаргу заперечив, вказавши, що діяв відповідно до своїх функціональних обов’язків та правомірно притягнув до відповідальності позивача.  

Представник третьої особи – УДАЇ ГУМВСУ у Львівській області в судове засідання не з’явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про дату,  час і місце розгляду справи, а також від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.  

Заслухавши пояснення сторін  і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 17.11.2009р. інспектором І   ДПС   Мостиського ВДАІ у Львівській області Знетиняком В.М.     винесено постанову про   притягнення ОСОБА_1, тобто позивача по справі, до адміністративної відповідальності   за ч.2 ст.122  КУпАП   за те, що при виїзді з другорядної дороги на головну не пропустив транспортний засіб, який наближався по головній дорозі і накладено адміністративне стягнення в розмірі 425 грн.  

    Відповідно до ст..9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.  

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень позивача, він 17.11.2009р. о 16.35год. в с.Крисовичі виїжджаючи власним мотоциклом марки «Мінськ» реєстр. номер НОМЕР_1 з подвір’я Костелу здійснював рух м.200 по узбіччю дороги з ґрунтовим покриттям і тільки переконавшись, що по головній дорозі не їде автотранспорт, якому б він завадив у русі, виїхав на головну дорогу.  

Відповідно до вимог  п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.  

Позивач усвідомлював вищевказану обставину щодо руху на перехресті, однак в даному випадку  рухався по узбіччю прямої дороги де не було перехрестя, керувався вимогами ПДР України, а тому суд вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.  

Дані обставини підтверджуються показами допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2, який показав, що ОСОБА_1 17.11.2009р. виїхав з подвір’я Костелу в с. Крисовичі на узбіччя дороги і рухався по узбіччю дороги де і був зупинений працівниками ДАЇ.  

Не приймаються судом до уваги покази інспектора Мостиського ВДАЇ Загірного Т.Г., щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення серії ВС №081262 оскільки такі  повністю спростовуються поясненнями позивача та свідка, що наведені вище.      

В оскаржуваній постанові немає жодного посилання на протокол про адміністративне правопорушення, що є порушенням  п.3.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення,а тому не має жодних підстав вважати що ці два документи якимось чином пов’язані між собою.  

Згідно зі cт. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Відповідно до cт. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.  

Фіксування даного правопорушення за таких обставин викликає сумніви щодо його правомірності і достовірності, що підтверджуються поясненнями скаржника та показами свідка, які вони надали в судовому засіданні.  

Відповідно до п.1.6 розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото - і кінозйомки, відеозапису» від працівників ДАІ вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото, - відеоматеріалів, показань свідків, тощо).  

В матеріалах адміністративної справи, крім протоколу та постанови, які б якимось чином були пов’язані між собою відсутні будь-які інші докази того, що позивач скоїв порушення п.16.11 ПДР України.  

Стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення  осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.  

Окрім того, частиною 3 статті 70 КАС України визначено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а у відповідності з частиною 4 цього Кодексу обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніяким іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.  

Згідно з ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (суб’єкта владних повноважень, посадову особу – інспектора ДАІ), якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Інспектор ДАІ не представив суду доказів правомірності винесеної ним постанови.  

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.. 55 Конституції України).  

      Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.    

      З огляду на наведені обставини суд вважає, що спірна постанова є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а справа – закриттю.      

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.252, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 9, 69-71,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -    

  П О С Т А Н О В И В :  

  Постанову  серії ВС № 081262 від 17.11.2009р. інспектора ІДПС Мостиського ВДАЇ у Львівській області Знетиняка В.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП – скасувати, а справу – закрити.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду (м. Львів, вул. Саксаганського, 13) через Мостиський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.5 ст.186 КАС України.  

 

  Суддя                                                      Ю.Б. Білоус  

    Постанова набрала законної сили  

«___» ______________ 200_ р.  

Суддя                                  Ю.Б. Білоус  

          Повний текст постанови виготовлено та підписано  05.03.2010р.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація