Справа № 2-232 /2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
08 квітня 2010 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- - при секретарі Пройка С.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідач ОСОБА_2 під час попереднього розгляду справи позовні вимоги не визнав, пояснив, що діти вже дорослі самі заробляють собі на життя: син працює в м. Одеса, донька навчається на заочній формі навчання на бюджетній основі та також працює в м. Одеса продавцем в ПП «Млинці». На час звернення позивачки до суду із позовом, він ніде не працював, на момент розгляду справи влаштувався на роботу зливо – наливником у ПП «Рені-ліс». У судове засідання 09.03.2010 р. позивач з’явився у нетверезому стані, у зв’язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 185-3 ч. 1 КУпАП та нього було накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 102 грн. В подальшому 22.03.2010 р., 08.04.2010 р. відповідач, будучи сповіщеним належним чином, у судові засідання не являвся, у зв’язку з чим суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача із вимогами про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000 грн. щомісячно та стягнення аліментів на утримання доньки за минулий період з січня 2007 р. у твердій грошовій сумі, із рахунку 1000 грн. за 31 календарний місяць. В матеріалах справи є заява позивачки, в якій вона просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази: копія свідоцтва про розірвання шлюбу сторін; копія паспорту ОСОБА_4; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1; копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.05.2007 р.;
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка просить стягнути аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідача ОСОБА_2, який є батьком її доньки, зазначивши, що за час перебування у шлюбі, з вини відповідача між ними виникали сварки. У грудні 2006 р. відповідач припинив шлюбні стосунки і ведення спільного господарства, причиною припинення сімейних стосунків стали зв’язки відповідача з іншою жінкою, постійні сварки та побої. 05.08.2009 р. шлюб між ними було розірвано. З січня 2007 р. відповідач матеріально доньку не забезпечує, хоча згідно із законом як батько зобов'язаний це робити. На постійні звернення позивачки до відповідача про надання допомоги на утримання доньки відповідач не звертав уваги. У зв’язку з тим, що відповідач не мав регулярного доходу, одержує частину доходу в натурі, позивачка просить стягнути аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн., а також стягнути з відповідача аліменти за минулий період з січня 2007 р., із розрахунку 1000 грн. за 31 календарний місяць, по день подання позову в твердій грошовій сумі.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки підлягають частковому задоволенню, у вимогах про стягнення аліментів за минулий період необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Даний обов'язок покладений як на матір дитини так і на батька, є особистим і індивідуальним для кожного з батьків. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ст.. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Як зазначила сама позивачка у своїй позовній заяві, на момент звернення її до суду, відповідач ніде не працював, мав нерегулярний, мінливий дохід, у зв’язку з чим просила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. За даними ВДВС Ренійського РУЮ, непрацюючі особи сплачували аліменти на утримання неповнолітніх дітей у таких розмірах: серпень 2009 р. – 313 грн.; вересень 2009 р. – 315 грн; жовтень 2009 р. – 322 грн. 50 коп.; листопад 2009 р. – 336 грн. 75 коп.; грудень 2009 р. – 383 грн. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1000 грн. щомісячно, явно завищені. У зв’язку з тим, що на момент розгляду справи у суді, відповідач влаштувався на роботу зливо – наливником до ПП «Рені-ліс» та отримує постійний доход, суд приходить до висновку, що аліменти на утримання неповнолітньої доньки повинні сплачуватися у частці від доходу відповідача. Оскільки відповідачем в добровільному порядку матеріальна допомога позивачці на утримання їх сумісної доньки не надається, а домовленість про способи надання утримання на дитину між сторонами не досягнута, то суд, враховуючи обставини справи, матеріальне положення сторін (на момент звернення позивачки до суду із позовом про стягнення аліментів, відповідач ніде не працював, на роботу влаштувався декілька місяців назад, мешкає окремо від родини, позивачка не працює, мешкає разом із донькою, яка на даний час є повнолітньою) інтереси неповнолітньої, присуджує аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
Відповідно до положень ст.. 191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки. Позивачка не надала суду жодного доказу, що вона вживала будь-які заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати (зверталась до батьків відповідача з проханням вплинути на відповідача, направляла йому листи, зверталась до будь-яких інших органів, тощо). Цей факт також не підтвердив і відповідач у судовому засіданні. Також суд приймає до уваги, те, що відповідач, на момент звернення позивачки до суду, ніде не працював, ці обставини позивачка не оспорює. На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої доньки за минулий період з січня 2007 р. у твердій грошовій сумі, із рахунку 1000 грн. за 31 календарний місяць, не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Рені Одеської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05.08.2009р. та до ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до досягнення повноліття донькою ОСОБА_3.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, 51 грн. держмита в доход держави, а також 120 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області.
Згідно із ст. 367 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей підлягає негайному виконанню – у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня проголошення рішення, 20 днів – після подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя В.І. Дудник