ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" травня 2021 р. Справа № 911/1330/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

до 1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

3. Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кріогенсервіс"

про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, встановлення строку виконання рішення загальних зборів товариства

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кріогенсервіс" про:

- визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кріогенсервіс" в сумі 5 400 000,00 грн;

- визначення частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кріогенсервіс" в розмірі 2 106 000,00 грн, що становить 39% та частку ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кріогенсервіс" у розмірі 3 294 000,00 грн, що становить 61%;

- встановлення строку виконання рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кріогенсервіс", оформленого протоколом №1 від 20.01.2015: протягом одного року з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовано обставинами невизнання частки позивача у статутному капіталі товариства у розмірі 2 106 000,00 грн (39% статутного капіталу товариства), встановленої рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кріогенсервіс", оформленим протоколом №1 від 20.01.2015.

Водночас разом із вказаною вище позовною заявою через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», проводити реєстраційні дії шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі та склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кріогенсервіс".

Подання вказаної вище заяви позивач мотивує наявністю об`єктивних обставин, що можуть унеможливити в майбутньому виконання рішення у разі задоволення відповідно поданого позову.

В розрізі вказаного вище позивач зазначив, що внаслідок прийняття загальними зборами товариства ряду рішень, які були визнанні судом недійсними, визначена рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кріогенсервіс", оформленим протоколом №1 від 20.01.2015, частка позивача - 39% була зменшена до 7,85%.

Однак, за доводами позивача, незважаючи на скасування судом вказаних вище рішень загальних зборів учасників товариства та триваючий судовий розгляд вказаного спору у справі №911/938/19, відповідач 1 відчужив на користь відповідача 2 частку в статутному капіталі товариства у розмірі 40% за договором дарування від 03.12.2019, на підставі якого, надалі, проведено державну реєстрацію змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни переліку засновників товариства та до відповідного складу додано відповідача 2.

Також, як зауважив позивач:

- рішенням загальних зборів учасників товариства, затвердженим №45 від 13.04.2020, затверджено нову редакцію статуту із частками учасників: відповідач 1 - 8 448 300, 00 грн - 52,15%; відповідач 2 - 6 480 000,00 грн - 40,00%; відповідач 3 - 1 271 700,00 грн - 7,85%;

- 04.07.2020 відповідач 1 подарував відповідачу 2 частку в статутному капіталі товариства у розмірі 30%, виходячи з розміру статутного капіталу товариства - 16 200 000,00 грн, а не 5 400 000,00 грн, як затверджено останнім чинним протоколом №1 від 20.01.2015.

За доводами позивача вказані вище дії відповідачів свідчать про невизнання ними належності позивачу частки в статутному капіталі товариства у розмірі 2 106 000,00 грн (39%), а відповідачі перешкоджають виконанню рішення у справі №911/938/19, що своєю чергою зумовило необхідність нового звернення позивача до суду із позовом про визнання недійсними договорів дарування, рішень загальних зборів учасників товариства та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, розгляд якого у справі №911/524/21 наразі триває.

Позивач вказав, що є всі об`єктивні підстави вважати, що так само як відповідач 1 унеможливив виконання рішення суду у справі №911/938/19, то і в межах справи №911/524/21 відповідач 1 вчинятиме всі можливі дії, спрямовані на неможливість виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

З огляду вказаного вище позивач зауважив, що для належного та ефективного захисту своїх корпоративних прав та інтересів, він змушений втретє звернутись до суду із вказаним позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства та у даній ситуації це є належним способом захисту прав учасника товариства, а для того щоб позивачу не довелось ініціювати нових господарських справ, статутний капітал товариства та розмір часток учасників не мають зазнавати жодних змін на час розгляду вказаної справи.

Позивач зазначив, що в межах розгляду справи №911/938/19 діяли заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії що стосуються частки позивача, що не дало жодного результату, оскільки зазначене не створювало жодних перешкод для розпорядження відповідачем 1 частиною статутного капіталу, зокрема шляхом відчуження його частки на користь відповідача 2.

Отже, за доводами позивача:

- у нього є всі обгрунтовані підстави вважати, що за час розгляду цієї справи статутний капітал товариства може зазнати чергових змін у вигляді його збільшення/перерозподілу/відчуження часток, що своєю чергою унеможливить ефективний захист позивачем своїх прав шляхом відновлення частки 39% у статутному капіталі товариства;

- обрані заходи забезпечення позову є єдиним дієвим механізмом для припинення подальшого унеможливлення виконання судових рішень та захисту корпоративних прав позивача.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 136, ч. ч. 1, 9, 10 ст. 137, ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладені норми процесуального законодавства метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є, зокрема, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача. В немайнових спорах має досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд, зокрема, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Так, обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №921/40/20.

Отже, заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Поряд з тим приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №910/13208/19.

Однак позивачем не доведено, що обрані ним заходи забезпечення позову спрямовано на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду в розрізі предмету позову.

Самі ж лише доказово непідтверджені доводи позивача про ймовірне вчинення відповідачами певних дій щодо статутного капіталу товариства, з огляду на обставини існування інших спорів між вказаними учасниками, визнаються судом такими, що носять характер ймовірних припущень та є неспроможними і необґрунтованими в розрізі заявлених як вимог у даній справі, так і обраних заходів забезпечення позову, що свідчить про відсутність підстав для застосування відповідно обраних заходів забезпечення позову.

До того ж неможливість виконання позивачем рішень суду у інших справах суперечить процесуальному механізму, яким унормовано забезпечення у обраний заявником спосіб виконання рішення та/або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача не у будь-якій справі чи за будь-яким позовом, а саме того позову, в межах якого позивач звернувся або має намір звернутися до суду.

Також в розрізі обраних позивачем заходів забезпечення позову шляхом заборони реєстраторам вчиняти певні дії судом визнаються неспроможними посилання позивача на те, що статутний капітал може зазнати чергових змін у вигляді його збільшення/перерозподілу/відчуження часток, позаяк державна реєстрація змін про юридичну особу є офіційним визнанням та підтвердженням відповідних змін, що первинно виникли внаслідок певних юридичних фактів.

Суд звертає увагу заявника на те, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших учасників господарського товариства, крім випадків, коли заборона вчиняти дії має стосуватися лише корпоративних прав заявника, безпосередньо пов`язаних з предметом спору, тоді як приписи ГПК України містять перелік заходів забезпечення позову, що є невичерпним в розрізі реалізації позивачем відповідних процесуальних прав та можливостей.

Отже, оскільки позивачем доказово не обгрунтовано, що обрані ним заходи забезпечення позову спрямовано на ефективний захист або поновлення порушених прав позивача в розрізі предмету позову у даній справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала складена та підписана 07.05.2021, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема