Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9266/19

Провадження 2-зз/711/20/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

               головуючого-судді                 Демчика Р.В.,

               при секретарі                         Бузун Л.В.,

               за участі

представника відповідачів ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, про визнання права власності та витребування майна безпідставно набутого шляхом стягнення, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

встановив:

У провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, про визнання права власності та витребування майна безпідставно набутого шляхом стягнення, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 грудня 2019 року розгляд справи призначений за правилами загального позовного провадження.

14.04.2021 від представника відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 – адвоката Шаповал О.В., надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, в якій просили скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2019 у справі № 711/9266/19, а саме: скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

В обґрунтування заяви зазначено, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , задоволено.

Проте, сторона відповідача вважає, що застосовані судом заходи забезпечення позову підлягають скасуванню, оскільки позивач немає майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Крім того, застосовані судом заходи, порушують права ОСОБА_4 , як власника нерухомого майна, яка має право отримувати вигоду від здачі такого нерухомого майна в оренду, а відтак завдає їй непрямих збитків (упущена вигода). Тому звернулись до суду з вказаною заявою.

В судовому засідання представник відповідачів підтримав заяву та просив її задовольнити.

Позивач та її представник – ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились. Проте, представником позивача надано суду заперечення на заяву про скасування заходів забезпечення позову, в яких також просили проводити судовий розгляд справи без участі сторони позивача. Із заперечень вбачається, що сторона позивача заперечує проти скасування заходів забезпечення позову з огляду на те, що підстави на яких сторона відповідача просить скасувати арешт з нерухомого майна, були предметом розгляду апеляційною інстанцією під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 поданої на ухвалу суду від 28.11.2019 про забезпечення позову. Вважають, що дана заява не містить нових обставин, на підставі яких суд міг би скасувати арешт з нерухомого майна, накладений судом.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зміст поданої заяви та матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2019 року з метою забезпечення позову накладено арешт, на майно зареєстроване на праві власності за ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 .

Разом з тим, постановою Черкаського апеляційного суду від 09 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2019 року скасовано, постановлено нове судове рішення, яким заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Давигори С. А. задоволено частково. З метою забезпечення поданого позову накладено арешт на майно, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_4 , а саме на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_2 .

Суд звертає увагу на те, що в постанові Черкаського апеляційного суду від 9 січня 2020 року зазначено про те, що колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір з приводу визнання грошових коштів в сумі 55 000 дол. США спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також стягнення з ОСОБА_4 половини цієї суми, на яку претендує позивачка як на частку у спільному сумісному майні подружжя та яка безпідставно передана ОСОБА_3 у власність ОСОБА_4 .

Тому у районного суду були всі підстави вважати, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист.

За положеннями ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

З огляду на зазначене, суд вважає, що стороною відповідача не доведено суду, яким саме чином застосовані судом заходи забезпечення позову (арешт нерухомого майна спрямований на заборону відчуження такого майна) порушує право відповідача ОСОБА_4 на розпорядження та користування таким майном, в тому числі і на передання його в оренду.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Отже, скасування заходів забезпечення позову діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

На момент вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову розгляд справи не завершено, що вказує на передчасність вимог про скасування заходів забезпечення позову.

Тривалість розгляду справи в суді, процесуальна поведінка учасників справи не є підставою для скасування тих заходів, які вжито з метою виконання рішення суду по суті позовних вимог.

Враховуючи, що цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, про визнання права власності та витребування майна безпідставно набутого шляхом стягнення, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, не розглянута, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, суд вважає, що підстав для скасування заходів забезпечення позову немає, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Крім того, суд погоджується з позицією сторони позивача за первісним позовом, що підстави на яких сторона відповідача просить скасувати арешт з нерухомого майна, були предметом розгляду апеляційною інстанцією під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 поданої на ухвалу суду від 28.11.2019 про забезпечення позову і така заява не містить нових обставин, на підставі яких суд міг би скасувати арешт з нерухомого майна.

Згідно ч. 6 ст.158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 150, 158, 259 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, про визнання права власності та витребування майна безпідставно набутого шляхом стягнення, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складено 05.05.2021 року.

Головуючий: Р. В. Демчик