Справа № 2-1190/2010 р.  

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем    України  

02 червня 2010 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі :  

Головуючого судді – Демиденка І.О.,  

При секретарі – Коптяєвій Т.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи – ОСОБА_1 до державного органу – Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування і виплату недоплаченої частини основної та додаткової пенсії, як інваліду другої групи, захворювання якого пов’язане з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язання підвищувати розмір основної та додаткової пенсії із врахуванням зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати,  

            встановив:  

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом , в якому просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок, нарахування і виплату недоплаченої частини основної та додаткової пенсії, як інваліду другої групи, захворювання якого пов’язане з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати відповідача підвищувати розмір основної та додаткової пенсії із врахуванням зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.  

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та з 08.11.2005 року має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, першої категорії, інваліда війни другої групи. Інвалідність настала із-за захворювання в зв’язку з виконанням службових обов’язків при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідним свідоцтвом та довідками МСЕК. Відповідно до ст. 54, 50 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач нараховує та виплачує пенсію  в розмірі значно меншому ніж це передбачено законом. На підставі викладеного, 12.03.2010 року він звернувся з письмовою заявою до відповідача з вимогою перерахувати основну та додаткову пенсії відповідно до вищезазначеного закону. Проте, Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці своїм листом від 22.03.2010 року у перерахунку пенсій йому відмовило та зазначило, що дійсно з 08.11.2005 року він отримує пенсію на підставі Постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293 та Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Однак, у своєму листі відповідач не зазначив, що положення, які обмежували виплати ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС, та які закріплені у Законі України « Про державний бюджет на 2008 рік», рішенням Конституційного суду України були скасовані. В подальшому виплати пенсій йому здійснювалися на підставі постанов КМУ від 28.05.2008 року № 530 та від 16.07.2008 року № 654. Дії відповідача, які виразились у відмові перерахунку пенсій вважає незаконними та такими , що порушують його  конституційні права, оскільки призначення та виплата пенсій повинна йому здійснюватися на підставі Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не на підставі постанов Кабінету Міністрів України.  Виходячи з викладеного, просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Крюківського району м. Кременчука здійснити перерахунок, нарахування та виплатити йому недоплачену частину основної та додаткової пенсії з 08.11.2005 року, як інваліду другої групи, захворювання якого пов’язане з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до вимог ст.ст. 50,54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати відповідача в подальшому збільшувати розмір пенсій відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Також, посилаючись на Цивільний кодекс України та на ст. 76 Закону України « Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» просить позовну давність до його позовних вимог не застосовувати.  

    В судове засідання позивач не з’явився, направив на адресу суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив справу розглянути без його участі.  

  Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України Крюківського району м. Кременчука в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.  

На підставі ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:  

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.11.2005 року є  інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 виданого 29.11.2005 року, посвідченням інваліда війни серії НОМЕР_2 виданого  24 листопада 2005 року та довідкою виданою МСЕК серії 7-66 ВЛ № 0141139 від 08.11.2005.  

Відповідно до ст. 49 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю.  

Як вбачається з довідки наданої відповідачем, з 08.11.2005 року позивачу призначена державна пенсія та додаткова пенсія передбачені вищезазначеним законом. З 08.11.2005 року пенсія по інвалідності виплачувалась в розмірі пенсії за віком внаслідок захворювання пов’язаного з роботами на ЧАЕС, а з 13.02.2006 року, згідно заяви позивача, його було переведено на пенсію по інвалідності 2-ї групи в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Через відсутність довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження пенсію призначено в мінімальному розмірі 624,40 грн., який передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293. З 01.01.2008 року пенсія позивачу виплачується у розмірі 940 грн. відповідно до Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка передбачає виплату пенсії у розмірі 965 грн. та  від 16.07.2008 року № 654 « Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», яка передбачає з 01.07.2008 року виплату пенсії у розмірі 1090 грн. Станом на 01 лютого 2010 року розмір пенсії як основної так і додаткової в сумі з урахуванням підвищень пов’язаних із зростанням показників величини прожиткового мінімум  становить  1557 грн.20 коп..  

Із вищевикладеного вбачається, що пенсії в період з 08.11.2005 року по 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року по 02.02.2010 року Управлінням пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці нараховувались та виплачувались у розмірі нижчому ніж це передбачено ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Здійснити перерахунок пенсій відповідач відмовився, посилаючись на правомірність своїх дій, що підтверджується листом № 82/Т-02 від 22.03.2010 року.  

Так, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 19.12.1991 року зі змінами внесеними 06.06.1996 року особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю - інвалідам 2-ї групи у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 06.06.1996 року в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-й групі інвалідності не менше 8 мінімальних пенсій за віком.  

Зазначені положення також передбачені Постановою Кабінету міністрів України від 30.05.1997 року № 523 « Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Однак, всупереч зазначеним нормам,Управління Пенсійного фонду України здійснювало нарахування основної та додаткової пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 « Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України якщо постанова Кабінету міністрів України суперечить положенням цього кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього кодексу або іншого закону.  

Тобто  в період з 08.11.2005 року по 01.01.2008 року відповідач повинен був здійснювати ОСОБА_1 нарахування та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до ст. 50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 06.06.1996 року.  

З 01.01.2008 року, після внесення змін Законом України « Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахування зазначених пенсій відповідачем правомірно здійснювалося на підставі ст.ст. 50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами внесеними 28.12.2007 року, які передбачали, що особам віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ-ї групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та державна пенсія у розмірі не нижче 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу ІІ Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими вносилися зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд приходить до висновку, що з 22.05.2008 року діяв Закон України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла до 28.12.2007 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п..28 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.  

Крім зазначеного закону, діючою також є Постанова Кабінету Міністрів України « Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян № 654 від 16.07.2008 року, яка встановлює доплату окремим категорія осіб з тим, щоб їх пенсії досягали таких розмірів – в інвалідів ІІ групи - учасників ліквідації наслідків на ЧАЕС, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою - 1090 грн.  

Тобто, станом на 22.05.2008 року діяло два нормативні акти, які визначали різні розміри виплати пенсій. Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами, які за змістом суперечать один одному.  

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України якщо постанова Кабінету міністрів України суперечить положенням цього кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього кодексу або іншого закону.  

Тобто з 22.05.2008 року відповідач повинен був здійснювати нарахування основної та додаткової пенсії відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 06.06.1996 року. Що стосується дій відповідача  в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року його дії є правомірними.  

Виходячи з викладеного, та враховуючи те, що зміни у Закон України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2009 році не вносилися, а порушення прав позивача, згідно довідки відповідача тривало до 28.02.2010 року, суд приходить до висновку,що з 22.05.2008 року і по 28.02.2010 року Управління пенсійного фонду Крюківського району м. Кременчука при нарахуванні пенсії та додаткової пенсії за шкоду завдану здоров’ю повинно було керуватися Законом України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» в редакції від 06.06.1996 року, а тому позовні вимоги в частині перерахунку та виплати пенсії та додаткової пенсії за шкоду завдану здоров’ю за період з 22.05.2008 року і по 28.02.2010 року слід задовольнити.  

  Що стосується позовних вимог про зобов’язання збільшувати розмір пенсій, всіх доплат і компенсацій відповідно до зміни величини вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати в подальшому, суд вважає їх необгрунтованими та таким, що задоволенню не підлягають.  

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, проте суд не може передбачити чи будуть порушення права позивача з боку Управління Пенсійного фонду України в Крюківському районі м. Кременчука в майбутньому.  

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті пенсії та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» покладено на Управління Пенсійного фонду України Крюківського району м. Кременчука, за місцем проживання позивача.  

Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Крюківського району м. Кременчука по відмові у перерахунку пенсії та додаткової пенсії за шкоду завдану здоров»ю відповідно до розмірів визначених ст.. 50, 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,  які призвела до  порушення прав позивача.  

Що стосується строків позовної давності, відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки сторони, зазначеного клопотання не заявляли, суд положення про наслідки позовної давності до вказаного спору не застосовує.    

Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, 10,15,60,79,88,212,213,215, 224,225,226,229 ЦПК,ст. 267 ЦК України ст.ст. 49, 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  

постановив:  

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.  

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Крюківського району м. Кременчука   .  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Крюківського району м. Кременчука     здійснити перерахунок державної пенсії по інвалідності пов’язаної з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 в розмірі, встановленому ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській катастрофі ” у редакції від 06.06.1996 року та провести відповідні виплати за 2005 рік з 08.11.2005 року по 31.12.2005 року, за 2006 рік з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, за 2007 рік з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за 2009 рік з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та за 2010 рік з 01.01.2010 року по 28.02.2010 рік включно, виходячи з встановленого законом розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Крюківського району м. Кременчука     здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду завдану здоров»ю ОСОБА_1 в розмірі, встановленому ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській катастрофі ” у редакції від 06.06.1996 року та провести відповідні виплати за 2005 рік з 08.11.2005 року по 31.12.2005 року, за 2006 рік з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, за 2007 рік з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за 2009 рік з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та за 2010 рік з 01.01.2010 року по 28.02.2010 рік включно включно, виходячи з встановленого законом розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1   -   відмовити.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.  

    Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

    На рішення суду  може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Полтавської області  протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга  на рішення суду  подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Суддя:                   І.О. Демиденко