Справа № 428/7722/20

Провадження № 22-ц/810/250/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.

за участю секретаря Сінько А.І.

учасники справи:

скаржник  ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання»

представник скаржника ОСОБА_1

позивач ОСОБА_2

представник позивача ОСОБА_3

розглянувши в порядку спрощеного провадження за апеляційною скаргою Товаривства з обмеженою відповідальністю « Луганське енергетичне об`єднання», на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Шубочкіної Т.В., в м. Сєвєродонецьк Луганської області

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» про скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення Сєвєродонецького РЕМ ТОВ «ЛЕО», оформлене у вигляді протоколу №20 від 01.09.2020 року,        

                                               встановив:

       Короткий зміст позовних вимог

17 вересня 2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 11.12.2017 року між ним та відповідачем був укладений договір поставки електричної енергії № 1024. 28.05.2019 року працівниками Сєвєродонецького РЕМ ТОВ «ЛЕО» було проведено перевірку будівлі за адресою:  АДРЕСА_1 , яка належить фізичній особі  ОСОБА_2 , тобто позивачу. В ході перевірки було виявлено порушення п.п.5 п.5.5.5 незазначеного нормативного акту. За результатами перевірки був складений акт про порушення № 005370/15 від 28.05.2020 року. 01.09.2020 року на засіданні комісії Сєвєродонецького РЕМ по розгляду зазначеного акту було зобов`язано позивача сплатити 83602, 26 гривень у строк до 01.10.2020 року. Однією з підстав для нарахування збитків відповідач в протоколі №20 від 01.09.2020 року зазначає акт №4892 проведення експертизи лічильника електроенергії від 14.07.2020 року, за висновком якого лічильник №8422174 тип НІК2303АРПЗТ не придатний для подальшої експлуатації. Однак дана експертиза була проведена без участі позивача і на момент подачі позову копію даної експертизи він так і не отримав. Крім того, підтвердження пошкодження приладів обліку, пломб а також фактів втручання в їх роботу здійснюється спеціалізованими організаціями (криміналістичні центри МВС України, Науково-дослідні інститути судових експертиз), які мають право на проведення таких робіт, що зазначено в роз`ясненнях Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 05.08.2013 року. Також відповідач незаконно нарахував заборгованість, взявши період у 365 днів, тоді як мав взяти лише 183 дні відповідно до п.п.1 п.8.4.8 ПРРЕЕ. Просив скасувати рішення комісії по розгляду акту про порушення Сєвєродонецького РЕМ ТОВ «ЛЕО», оформлене у вигляді протоколу №20 від 01.09.2020 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 грудня 2020 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» про скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення Сєвєродонецького РЕМ ТОВ «ЛЕО», оформлене у вигляді протоколу №20 від 01.09.2020 року, задоволено. Скасовано рішення комісії по розгляду акту про порушення Сєвєродонецького РЕМ Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання», оформлене у вигляді протоколу №20 від 01.09.2020 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» (ЄДРПОУ 31443937) на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 8360 (вісім тисяч триста шістдесят) гривень 26 копійок.

Мотивуючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що була порушена процедура розгляду акту про порушення споживачем ОСОБА_2 . Правил. Відповідно до абз.7 п.53 Правил акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії. Доводи представника відповідача щодо заперечення проти задоволення позову, викладені у запереченнях, не спростовують доводи позивача та факти, які встановлені судом в частині порушення процедури розгляду комісією акту про порушення. Згідно п.9 ПРРЕЕ споживач має право на вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, у тому числі інформації, безпосередньо пов`язаної з виконанням укладених ним договорів та здійсненням комерційних розрахунків з учасниками роздрібного ринку, або будь-якої іншої відкритої інформації, пов`язаної з постачанням (розподілом, передачею) йому електричної енергії. Інформація має надаватись споживачам у терміни, встановлені законодавством, безкоштовно, у чіткій та зрозумілій формі. Інформація надається споживачу: за його запитом та/або запитом уповноваженої ним особи; на сайті учасників роздрібного ринку; у центрах обслуговування споживачів; у рахунках; в його особистому кабінеті на сайті учасників роздрібного ринку; у місцях оплати за електричну енергію (за наявності укладених договорів про розрахунково - касове обслуговування з банківськими установами, поштовими відділеннями).

Доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись з таким рішення суду ТОВ « Луганське енергетичне об`єднання», звернулося з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не є побутовим споживачем, оскільки в додатках до договору № 1024 від 11.12.2017 року (додаток «Відомості про розрахункові засоби обліку споживача») вказано, що об`єктом Споживача є приміщення ремонтно-будівельної дільницію. Тобто споживання електроенергії здійснювалося не для власних побутових потреб Відповідача. Він не є побутовим споживачем. Тому на ці правовідносини не розповсюджуються норми " Правил користування електроенергії для населення. Також на момент складення акту про порушення ПКЕЕН втратили свою чинність з прийняттям Правил роздрібного ринку електричної енергії(ПРРЕЕ), що на думку скаржника свідчить про неправильне застосуванням судом матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Скаржник вважає, що акт №005370/15 підписувався позивачем ОСОБА_2 , який був присутній при перевірці та фіксуванні порушення працівниками відповідача по справі. Також скаржник звертає увагу , що в акті-повідомленні №1579 про направлення на експертизу від 28 травня 2020 року в пункті 4 зазначається, що споживач ОСОБА_2 запрошується 09.06.2020 року з 09:00 до 15:00 для проведення експертизи, в якому міститься підпис споживача ОСОБА_2 .. Скаржник також зазначає, що власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини, у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Скаржник вважає , що оскарження протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством, визнання вимоги про оплату необлікованої електричної енергії незаконною не передбачено чинним законодавством, оскільки сама вимога носить рекомендаційний характер і сторони у разі необхідності можуть вжити заходів для досудового врегулювання спору. Складений протокол відповідно до вимог ПРРЕЕ на думку скаржника є лише фіксацією заподіяних внаслідок необлікованого використання електроенергії збитків. Скаржник зазначає, що не звертався до суду з позовом про стягнення 836 026,26 грн, вартості необлікованої електричної енергії. Тому оскаржуване рішення комісії відповідача не порушує будь-яких прав позивача та не тягне настання негативних правових наслідків для нього та скаржник вважає, що позивач звернувся за захистом своїх прав, які не були порушені.

Доводи інших учасників справи

18 березня 2021 року на електронну поштову адресу Луганського апеляційного суду надійшов відзив від представника позивача ОСОБА_3 ..

Мотивуючи свій відзив представник позивача зазначив, що суд першої інстанції помилково посилався на ПКЕЕН, які втратили чинність, але останній зауважує, що в позовній заяві робились посилання саме ПРРЕЕ, але ж на законність прийнятого рішення це не впливає, так як в новому нормативно правовому акті ПРРЕЕ дуже багато норм які взяті законодавцем без змін саме з ПКЕЕН. Скаржник вважає, що рішення комісії оформлене протоколом, який вручається споживачу (позивачу), у разі причетності споживача до порушення вищевказаних правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з відповідними посиланнями на методики нарахування такого обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та розрахункові документи для оплати ОСОБА_2 , що може бути предметом оспорювання в суді, а вимога про скасування такого рішення комісії є належним і ефективним способом захисту порушеного права.

Щодо явки сторін.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання та представники належним чином здійснювали представництво інтересів сторін.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, виступи представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та зміни чинного законодавства в частині юрисдикції спорів стороною яких є юридична особа відносно якої провадиться процедура банкротства, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду буде встановлено порушення норм процесуального права.

Згідно  ст.263 ЦПК України  судове рішення  повинно ґрунтуватися на засадах  верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону, виходячи з наступного.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

В статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

19 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким закон викладено в новій редакції.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18 жовтня 2019 року у справі № 913/567/19 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», введено процедуру розпорядження майном боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

18 жовтня 2019 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання».

Згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» до теперішнього часу перебуває в процесі провадження у справі про банкрутство.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною четвертою статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; про сплату податків, зборів (обов`язкових платежів); стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, а також визнання недійсними рішень державних органів, пов`язаних з майновими вимогами до боржника.

Із винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство пов`язуються певні правові наслідки, зокрема: вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; розгляд, вимог конкурсних, забезпечених і поточних кредиторів та вирішення майнових спорів здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; арешт майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника можуть застосовуватися виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

17 вересня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» про скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення Сєвєродонецького РЕМ ТОВ «ЛЕО», оформлене у вигляді протоколу №20 від 001.09.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з даним позовом після порушення провадження у справі про банкрутство.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року і з цієї дати втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-УІІІ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

Частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги за участю боржника.

Отже розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Зазначені висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-6 (провадження № 12-143гс19).

Таким чином, суд першої інстанції встановивши, що спір у цій справі між сторонами виник з правовідносин, що стосуються скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення Сєвєродонецького РЕМ ТОВ «ЛЕО», оформлене у вигляді протоколу №20 від 001.09.2020 року, тобто спору «щодо інших вимог до боржника» з урахуванням положень статті 7 Кодексу № 2597-VІІІ, ч.1 ст.255 ЦПК України повинен був закрити провадження у справі.

Відповідно до статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

З урахуванням вищевикладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі відповідно до ч.1 ст.255 ЦПК України.

Згідно частини четвертої ст.377 ЦПК України у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

З урахуванням зазначеного, апеляційний суд роз`яснює сторонам їх право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Луганського апеляційного суду з заявою про направлення справи до Господарського суду Луганської області.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми процесуального права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 368/561/19.

Виходячи з наведеного судова колегія  вважаєза необхідне оскаржуване рішення скасувати у зв`язку з порушенням норм процесуального права щодо юрисдикції спору та закрити провадження у справі, частково задовольнити апеляційну скаргу та клопотання ТОВ "ЛЕО" від 27 квітня 2021 року про уточнення вимог апеляційної скарги, повернути суми сплаченого судового збору відповідно до Закону України " Про судовий збір" у вигляді сплаченого судового збору ТОВ «ЛЕО», що відповідно оригіналу платіжного доручення №288 від 14 січня 2021 року співставляє 12 540,39 грн., за подання апеляційної скарги у розмірі 1261,20 грн (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги 840,80 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 грн)), через те що позов у даній справі поданий 15 вересня 2020 року відповідно штампу на почтовому конверті (а.с.53) та повернути на користь скаржника ТОВ «ЛЕО» переплачений судовий збір в розмірі 11 279,19 грн, виходячи з того, що колегією суддів даний спір визнається не майновим, а відповідно рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 грудня 2020 року ухвалено стягнути з ТОВ «ЛЕО» судові витрати у розмірі 8360,26 грн, а з метою розгляду апеляційної скарги ТОВ «ЛЕО» судовий збір було переплачено так, як і за розгляд справи в суді першої інстанції.

На підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства ,

Керуючись ст. ст. 255, 256, 259,367,374, 377, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу скаргою Товаривства з обмеженою відповідальністю « Луганське енергетичне об`єднання» задовольнити частково.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 грудня 2021 року скасувати.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» про скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення Сєвєродонецького РЕМ ТОВ «ЛЕО», оформлене у вигляді протоколу №20 від 01.09.2020 року закрити.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Роз`яснити Товаривству з обмеженою відповідальністю « Луганське енергетичне об`єднання», що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Клопотання Товаривства з обмеженою відповідальністю « Луганське енергетичне об`єднання» від 27 квітня 2021 року задовольнити частково.

Стягнути з позивача ОСОБА_2 (р.н.о.к.п. НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_2 ) на користь Товаривства з обмеженою відповідальністю « Луганське енергетичне об`єднання» (ідентифікаційний код 31443937, місцезнаходження: Україна, 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35А, адреса для листування вул. Горького, 123, м. Старобільськ, Луганська обл., 92702) на п/р  НОМЕР_2 в ФЛОУ АТ "Ощадбанк", МФО 304665 код 31443937 судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 1261,20 грн..

Повернути Товаривству з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» (ідентифікаційний код 31443937, місцезнаходження: Україна, 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35А, адреса для листування вул. Горького, 123, м. Старобільськ, Луганська обл., 92702) переплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 11 279,19 грн на п/р  НОМЕР_2 в ФЛОУ АТ "Ощадбанк", МФО 304665 код 31443937.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови 30 квітня 2021 року.

Головуючий В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко