ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4566/21 Справа № 201/9052/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Батманова В.В. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.        

суддів – Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі – Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1  — ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2021 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія Фінвест Груп»,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2021 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія Фінвест Груп».

В обґрунтування вимог скарги, заявниця посилалась на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2014 року по справі № 201/9052/13-ц задоволено частково позовну заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ML-302/195/2008 від 04 липня 2008 року суму у розмірі 2937889,60 грн. (загальна заборгованість), у тому числі заборгованість за тілом кредиту 579812,45 грн., пеня у розмірі 579812,45 грн., в частині стягнення відсотків за договором відмовлено у зв`язку із пропуском строку позовної давності. Згідно з ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2020 року стягувачем вказаних коштів визнано ТОВ «Факторінгова компанія Фінвест Груп», яке є правонаступником ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у відповідних правовідносинах.

19 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою О.В. постановою про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження № 63669471 за виконавчим листом № 201/9052/13-ц, виданим Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ML-302/195/2008 від 04 липня 2008 року, у тому числі заборгованість за тілом кредиту 579812,45 грн, пеня у розмірі 579812,45 грн.

Скаржник не погоджується із діями приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у зв`язку із тим, що у виконавчому листі, виданому 08 липня 2014 року на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2014 року, резолютивна частина рішення викладена неправильно, оскільки загальний розмір стягнення визначений у сумі 2937889,60 гривень, що не відповідає рішенню апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року (провадження 22-ц/774/3139/14), яким було частково змінено рішення суду першої інстанції. З огляду на це приватний виконавець не мав підстав приймати вищевказаний виконавчий документ до виконання, оскільки він не відповідає вимогам п. 5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, до матеріалів справи долучена ухвала суду про заміну сторони виконавчого провадження, яка не засвідчена належним чином судом, а лише роздрукована з сайту ЄДРСР та завірена печаткою ТОВ «Факторінгова компанія Фінвест Груп», з урахуванням чого приватний виконавець прийняв заяву про відкриття виконавчого провадження від юридичної особи, яка належним чином не підтвердила свій статус нового стягувача, як правонаступника ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2021 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвала суду мотивована тим, що рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича від 19 листопада 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 63669471 було прийнято відповідно до закону, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_1  слід відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та задовольнити її скаргу в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки рішення ґрунтується на недоведених та не повно з`ясованих обставинах, які суд безпідставно визнав встановленими, висновки суду не відповідають матеріалам справи, а тому таке судове рішення підлягає скасуванню.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 18 листопада 2020 року стягувачем на адресу приватного виконавця було подано заяву про відкриття виконавчого провадження разом із виконавчим листом Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2014 року по справі 201/9052/13-ц. Виконавчий лист був виданий на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року, відповідно до якого сума заборгованості, що підлягає стягненню, визначена у розмірі 1159624,90 грн.

Разом із заявою було також подано ухвалу про заміну сторони у виконавчому провадженні від 23 жовтня 2020 року, відповідно до якої стягувачем вказаних коштів визнано ТОВ «Факторінгова компанія Фінвест Груп», яке є правонаступником ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у відповідних правовідносинах. Дана ухвала міститься в ЄДРСР (дата реєстрації 27 жовтня 2020) та набула законної сили на час подачі заяви.

19 листопада 2020 в порядку ст. ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про відкриття виконавчого провадження АСВП № 63669471, щодо стягнення з боржника суми заборгованості в розмірі 1276087,39 грн. з урахуванням основної винагороди та витрат виконавчого провадження (1159624,90 грн. сума заборгованості; 115962,49 грн. основна винагорода; 500 грн. витрати виконавчого провадження).

Залишаючи без задоволення скаргу ОСОБА_1 , районний суд обґрунтовано виходив з того, що рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича від 19 листопада 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 63669471 було прийнято відповідно до закону, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та -нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також з рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, тощо.

Згідно ч. 1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частин 5, 7, 8 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, при цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Пункти 4 та 5 розділу III цієї Інструкції регламентують дії виконавця, які передують відкриттю виконавчого провадження.

Так, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувану повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа. У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувану без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції всупереч наявним у справі доказам, незважаючи на огляд матеріалів справи, ухилився від встановлення наявності арифметичної помилки у виконавчому листі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2014 року, та від визнання незаконної постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича від 19 листопада 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 63669471, якою прийнято до виконання виконавчий документ, що не відповідає резолютивній частині судового рішення по справі № 201/9052/13-ц, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки порушення з боку приватного виконавця при відкритті виконавчого провадження відсутні.

Так, колегія суддів наголошує, що ст. 432 ЦПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Із заявами про виправлення помилок або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, ні стягувач, а ні боржник не зверталися.

Доводи апеляційної скарги зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Інші доводи апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постановляючи ухвалу, суд першої інстанції встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку обставинам справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 ..

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1  — ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко