КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-3730/09                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Тітов М. Ю.

Суддя-доповідач:  Кузьменко В. В.

  ПОСТАНОВА

Іменем України

  "20" травня 2010 р.

 колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого –   судді Кузьменко В. В.,

суддів                       Василенка Я. М., Умнової О. В.,

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва  на постанову Оболонського районного суду м. Києва  від 12.11.2009 року, -

 В С Т А Н О В И Л А:

 14.10.2009 року позивач звернувся до суду з позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни за  період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12.11.2009 року позов задоволено частково, визнано бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язано перерахувати, виплатити позивачу щомісячну державну соціальну доплату до пенсії з 14.10.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в позові повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду – зміні з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни необхідно перерахувати з  14.10.2008 року.

Судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Законом України від 19 січня 2006 року N 3367-IV внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких виключено пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст.  5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Дане положення неконституційним не визнавалось, а тому підстави для нарахування підвищення як дитині війни у 2006 році були відсутні.

Крім того, п. 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Проте, Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

З урахуванням зазначеного, пункт 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, поновили свою дію з 22.05.2008 року.

Статтею 99 КАС України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України  пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи,  відповідач наполягав  на застосуванні річного строку звернення до адміністративного суду та просив відмовити у задоволенні позову на цій підставі. В свою чергу позивачем не надано відповідних доказів про поважні причини пропущення річного строку на звернення до адміністративного суду. Тому, судом вірно відмовлено у задоволенні вимог за період з 01.01.2006 року по 14.10.2008 року.

Проте, судом першої інстанції вказано про перерахунок пенсії з 14.10.2008 року, не зазначаючи кінцевого періоду здійснення такого перерахунку.

На думку колегії суддів, зобов’язання відповідача в подальшому проводити перерахунок пенсії не  відповідають вимогам законодавства.

Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє.

Судом першої інстанції не враховані положення ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Таким чином, колегія суддів вважає, що адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.

Отже, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 14.10.2008 року по 12.11.2009 року - дату винесення рішення судом першої інстанції.

Відповідно, постанова суду першої інстанції підлягає відповідній зміні з врахуванням періоду, за який має бути здійснено перерахунок доплати до пенсії.

 Керуючись ст.ст. 122, 197, 195, 198, 201, 205, 207, КАС України, ст.ст. 323, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва  на постанову Оболонського районного суду м. Києва  від 12.11.2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни – задовольнити частково.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12.11.2009 року – змінити.

Визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за період з 14.10.2008 року по 12.11.2009 року з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили за правилами цивільного судочинства шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

 Головуючий суддя:                                                   В. В. Кузьменко

 Судді:                                                                       Я. М. Василенко

 О. В. Умнова