АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

 Справа   № 22 – 2312                                                                       Головуючий у 1-й  інстанції:  

2010 р.                                                                              Кучеренко В.В.

Суддя-доповідач: Бондар В.О.

    У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 01 червня 2010 року                                              м. Запоріжжя

            Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

 Головуючого:     Бондара В.О.

Суддів:               Гончара О.С.

Кухаря С.В.

При секретарі:    Карацюпа О.О.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2010 року за клопотанням ОСОБА_4 про поновлення процесуального строку для подання позовної заяви  ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору дарування квартири недійсним, визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири і визнання права власності на Ѕ частину квартири та розподіл майна, -

 В С Т А Н О В И Л А:

 16 лютого 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, треті особи: Приватна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Мелітопольського нотаріального округу ОСОБА_9, про визнання договору дарування квартир недійсним, визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності на Ѕ частину квартири і розподіл майна та з клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання позовної заяви.

В процесі розгляду справи позивач ОСОБА_4 неодноразово уточнював позовні вимоги.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2010 року у задоволені клопотання ОСОБА_4 про поновлення процесуального строку для подання позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору дарування квартири недійсним, визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири і визнання права власності на Ѕ частину квартири та розподіл майна, в частині позову про визнання купівлі-продажу квартири і визнання права власності на Ѕ частину квартири відмовлено.

Роз”єднано позовну вимогу ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна, нажитого у шлюбі в самостійне провадження.

Не погоджуючись з ухвалою суду, 02 квітня 2010 року ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про поновлення процесуального строку для подання позовної заяви.

В частині роз’єднання позовних вимог про розподіл майна нажитого в шлюбі в самостійне провадження, ухвала суду першої інстанції не оскаржується.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Як вбачається з уточненої позовної заяви від 29 жовтня 2009 року (а.с. 143-146) позивач просить поновити йому процесуальний строк для подання позовної заяви.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2010 року у задоволенні цього клопотання відмовлено.

Відмовивши у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку для подання позовної заяви, суд по суті вирішив спір, хоча самі позовні вимоги предметом судового розгляду не були.

Клопотання про поновлення строку для подання позовної заяви не може бути предметом окремого судового розгляду, оскільки такий розгляд процесуальним законом не передбачений. Вирішення цього питання відбувається лише при розгляді справи по суті з ухваленням відповідного рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_4 слід відмовити.  

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -  

 У Х В А Л И Л А:

           Апеляційну скаргу  ОСОБА_4 задовольнити частково.

 Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2010 року у цій справі в частині відмови у поновленні строку скасувати.

 Клопотання ОСОБА_4 про поновлення процесуального строку для подання позовної заяви відхилити, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає.

      Головуючий:

          Судді: