АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

 Справа № 22-1329                                              Головуючий у 1-й інстанції:

 2009  р.                                              Нікітенко Н.П.

Суддя-доповідач: Бондар В.О.

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  08 квітня 2009 року                                                м. Запоріжжя

 Колегія  суддів  судової  палати  з  цивільних  справ  апеляційного суду Запорізької області у складі:

                Головуючого:     Бондара В.О.

           Суддів :               Бабак А.М.

                                         Коваленко А.І.           

При секретарі:    Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому  засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в особі Запорізького регіонального управління ЗАТ КБ “ПриватБанк” (далі - ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі Запорізького РУ ЗАТ КБ “ПриватБанк”) на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2009 року по справі за заявою ЗАТ КБ “ПриватБанк” про видачу судового наказу за вимогою про стягнення боргу за договором кредиту від 30 листопада 2007 р. в розмірі 8334,45 грн. з ОСОБА_4,  

 В С Т А Н О В И Л А :

   23 січня 2009 року ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі Запорізького РУ ЗАТ КБ “ПриватБанк” звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення боргу за договором кредиту від 30.11.2007 р. у розмірі 8 334,45 грн. з       ОСОБА_4

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2009 року відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу

В апеляційній скарзі  ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі Запорізького РУ ЗАТ КБ “ПриватБанк”  посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу судді скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, місцевий суд виходив з того, що при вирішенні питання щодо стягнення штрафу, неустойки необхідно встановити ряд обставин: причини невиконання умов договору, вину боржника, розрахунок, що не допускається у наказному провадженні.

Проте з таким висновком суду погодитися не можливо.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин справи, які мають істотне значення.

Вбачається, що положення ЦК щодо неустойки належить розуміти таким чином, що зміна розміру неустойки, передбаченої договором, є винятком із загального правила і можлива лише за наявності відповідної вимоги з боку боржника. Адже дійсний і неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили. Тому у випадку розгляду безспірної вимоги з договору, який містить умову про неустойку, коли неустойка належним чином обчислена, про що свідчать додані до заяви документи, суд не повинен відмовляти стягувачу у видачі судового наказу.

З матеріалів справи видно, що у заяві та доданих документах відомостей, що свідчили б про оспорювання боржником підстав, розміру вимоги чи відсутність відповідного права – відсутні, наявність спору про право не вбачається.

З огляду на зазначене, оскільки вимога кредитодавця про стягнення нарахованих за кредитним договором процентів ґрунтується на письмовому правочині, є вимогою про стягнення грошових коштів і є безспірною, то за такою вимогою може бути видано судовий наказ при дотриманні заявником всіх інших умов видачі судового наказу.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -  

 УХВАЛИЛА:

             Апеляційну скаргу ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі Запорізького РУ ЗАТ КБ “ПриватБанк” задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2009 року по цій справі  скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 Головуючий:

Судді: