Справа № 2-709/2006р. ; №2-72/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2007 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого - судді - Хіневича В.І., при секретарі - Бучинській І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за позовом фізичної особи -ОСОБА_1 до фізичних осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_4 про визнання договору купівлі - продажу квартири недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_4 про визнання договору купівлі - продажу квартири недійсним, вказуючи, що 18.05.2005 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 року було посвідчено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1. Вказаний договір було укладено від імені позивача ОСОБА_5 на підставі довіреності . Відповідач завірив її, що вона буде підписувати довіреність на уповноваження його оформити необхідні документи для отримання нового паспорту. Після отримання зазначеної довіреності ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_2 договір купівлі - продажу спірної квартири. Про продаж квартири вона дізналася лише тоді, коли ОСОБА_3 та його знайомі силоміць вивезли її з сином зі спірної квартири, обіцяючи при цьому надати нове житло, тобто дім, та заключити з нею договір обміну квартири на будинок. ОСОБА_3 привіз її з сином в дім АДРЕСА_2, який не придатний для проживання і силою залишили її там. Через тиждень ОСОБА_3 підселили в дім трьох незнайомих чоловіків, які вживали спиртні напої та знущалися з неї, в зв»язку з чим вона була змушена повернутися до своєї квартири. Через деякий час ОСОБА_3 на його знайомі силою вигнали її зі спірної квартири , погрожуючи фізичною розправою. Таким чином, позивач звернувся до суду та прохає розірвати договір дарування квартири та визнати за позивачем право власності на вказану квартиру.
В подальшому позивач і представник позивача заявили клопотання про заміну неналежного відповідача ОСОБА_6 на ОСОБА_5, так як останній укладав спірний договір купівлі -продажу квартири . Ухвалою суду від 3 жовтня 2006 року замінено первісного відповідача ОСОБА_3 на ОСОБА_5
В судовому засіданні позивач, представник позивача позов підтримали в повному обсязі і прохали визнати недійсним договір купівлі -продажу спірної квартири та визнати за позивачем право власності на вказану квартиру, так як вказаний договір було укладено від імені позивача ОСОБА_5 на підставі довіреності .ОСОБА_5 завірив її, що вона буде підписувати довіреність на уповноваження його оформити необхідні документи для отримання нового паспорту. Після отримання зазначеної довіреності ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_7 договір купівлі - продажу спірної квартири. Про продаж квартири вона дізналася лише тоді, коли ОСОБА_5 та його знайомі силоміць вивезли її з сином зі спірної квартири, обіцяючи при цьому надати нове житло, тобто дім, та заключити з нею договір обміну квартири на будинок. ОСОБА_5 привіз її з сином в дім АДРЕСА_2, який не придатний для проживання і силою залишили її там. Через тиждень ОСОБА_5 підселили в дім трьох незнайомих чоловіків, які вживали спиртні напої та знущалися з неї, в зв»язку з чим вона була змушена повернутися до своєї квартири. Через деякий час ОСОБА_5 на його знайомі силою вигнали її зі спірної квартири , погрожуючи фізичною розправою.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5, а також представник відповідача ОСОБА_7, позов не визнав повністю і прохав суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог та тій підставі, що предметом спору є договір купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1, який був укладений 25.09.2004 року між ним та відповідачем ОСОБА_7 на підставі довіреності, виданій йому позивачем 18.08.2004 року згідно чинного законодавства. Відповідно до ст.ст.317,319 Цивільного Кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії , які не суперечать закону і на які його уповноважувала позивач.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні суду пояснив, 18.08.2005 року ним з відповідачем ОСОБА_7 був укладений договір купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1., посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_8, № 139418 , реєстр № 7538 від 18.08.2005 року. Таким чином вказаний договір є дійсним і складним відповідно до ст.ст.655-657 Цивільного Кодексу України і він є добросовісним власником спірної квартири.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що позивач прийшла до нього в серпні 2004 року на його думку з відповідачем зробити довіреність з правом користуватися, управляти та розпоряджатися всім майном позивача. Перед тим, як укладати довіреність позивачу були роз»яснені всі правові наслідки вказаної нотаріальної дії .В вересні 2004 року ним був посвідчений договір купівлі -продажу спірної квартири .Позивач до нього не зверталася з приводу скасування своєї раніше виданої довіреності.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні суду показав, що ним продавалася 1/12 частина будинку і позивач погодилася на купівлю за 4500 доларів США . При цьому у неї грошей на той час не було і вона після відвідин нотаріуса передала йому завдаток 250 доларів США повідомивши , що після продажу квартири передасть гроші.. Через тиждень вона з сином переїхала в будинок АДРЕСА_2 .Через 3-4 тижня він зробив документи і приїхав до позивача, але остання грошей не передала , попрохавши його зачекати. Через деякий час вони залишили будинок і як він потім взнав повернулися до своєї колишньої квартири. При переїзді до будинку ніякого тиску з його боку чи з боку інших осіб на позивача не здійснювалось, позивач з сином переїжджали добровільно.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду показав, що він був присутній , як в кінці серпня 2004 року жінка на ім.»я ОСОБА_11 запропонувала його матері - позивачу обміняти квартиру на будинок АДРЕСА_2 з доплатою. Потім він разом з позивачем добровільно вибралися з квартири без будь-якого насильства. Коли він спитав у позивача де гроші вона відповіла , що все буде - і гроші і оформлений договір. Перевозив чоловік на ім.»я ОСОБА_12, який наймав вантажну машину і вантажників. Проживаючи в будинку вони з позивачем очікували грошей. Будинок був без опалення , ремонту, газу , тому вони з позивачем були вимушені повернутися у квартиру. Крім того у другій половині будинку жили інші люди , які випивали , бешкетували , тощо.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідачів, представника відповідача, третю особу , свідків, вивчивши матеріли справи та оцінивши надані суду докази, суд знайшов позов таким, що не підлягає задоволенню зі слідуючи підстав.
Судом встановлено, що дійсно обставини, викладені позивачем у позові, мали місце, а саме що 18.08.2004 року позивачем була оформлена довіреність на відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_14, на право користуватися, управляти та розпоряджатися всім майном позивача, посвідчена приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, № 900107 , реєстр № 13266 від 18.08.2004 року. Вказана квартира належала позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину , виданого 08.09.2004 року Першою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою за р.№2-1279, свідоцтва про право власності , виданого 28.01.1997 року Кременчуцьким УЖКГ виконкому міської Ради народних депутатів, зареєстрованого Кременчуцьким МБТІ в р. книзі №М-1 за р.№82.
При складанні довіреності , згідно пояснень третьої особи ОСОБА_4 та пояснень відповідача ОСОБА_5 встановлено, що позивачу були роз'яснені правові наслідки вчинення даної дії.
Згідно ст. 328 Цивільного Кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
25.09.2004 року відповідачем ОСОБА_5 , як довіреною особою позивача, був
укладений договір купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1 з відповідачем ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького
міського нотаріального округу ОСОБА_4, № 329756 , реєстр № 16171 від 25.09.2004 року.
Таким чином вказаний договір є дійсним і складним відповідно до ст.ст.655-657 Цивільного
Кодексу України.
Згідно ст.316 ,317 ,319 Цивільного Кодексу України правом власності є право особи на річ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб., а саме власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, яку не суперечать закону.
Згідно ст.321 Цивільного Кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.334 Цивільного Кодексу України право власності у відповідача ОСОБА_7 виникло з моменту передання майна , тобто на даний час відповідач ОСОБА_7 є належним власником спірної квартири а позивач , згідно ст.346 Цивільного Кодексу України припинила право власності на спірну квартиру внаслідок відчуження свого майна.
18.08.2005 року відповідачем ОСОБА_7 був укладений договір купівлі -продажу
квартири АДРЕСА_1 з відповідачем ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу
ОСОБА_8, № 139418 , реєстр № 7538 від 18.08.2005 року. Таким чином вказаний договір є
дійсним і складним відповідно до ст.ст.655-657 Цивільного Кодексу України і відповідач ОСОБА_2 є добросовісним власником спірної квартири.
Згідно ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній...справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що 14 березня 2005 року рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука позов ОСОБА_7( відповідача по даній справі) до ОСОБА_1 ( позивача по даній справі) про усунення перешкод в користуванні та володінні власністю задоволений і зобов»язано ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та зобов»язано ОСОБА_1. виселитися з вказаної квартири, а також зобов»язано КГЖЕП « Придніпровське» зняти з реєстрації ОСОБА_1. , як не проживаючу за АДРЕСА_1.
Суд не бере до уваги, як належні посилання представника позивача про визнання недійсною довіреності виданої позивачем на відповідача і відповідно договору купівлі-продажу, на підставі того, що в довіреності не вказані дані про особу позивача на підставі паспорту громадянина України, так як паспорт громадянина України , світлокопія якого мається в матеріалах справи ,був отриманий позивачем значно пізніше і до цього часу позивач не була громадянином України , що свідчить про те, що вказана довіреність була оформлена значно пізніше , ніж в ній вказано, так як згідно ст. 1 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду» вказано, що приватизація державного житлового фонду ... це відчуження квартир... на користь громадян України.
З матеріалів справи вбачається , що спірна квартира була приватизована позивачем разом з чоловіком в 1997 році, згідно свідоцтва про право власності , виданого 28.01.1997 року Кременчуцьким УЖКГ виконкому міської Ради народних депутатів, зареєстрованого Кременчуцьким МБТІ в р. книзі №М-1 за р.№ 82. Тобто, суд сприймає як належні посилання відповідпача ОСОБА_5 про те, що при оформленні спірної довіреності позивач надавала нотаріусу паспорт СРСР старого зразка зі штампом громадянина України, що також підитверджується завіреною належним чином копією запису в реєстрі наданого суду.
Аналогічним чином суд не бере до уваги , як належні посилання представника позивача про те , що в довіреності вказаний ідентифікаційний код позивача (ІДН НОМЕР_1), який буцім -то позивач отримала тільки 06.03.2006 року на тій підставі, що згідно довідки КОДПІ від 06.03.2006 року, наданій представником позивача і оглянутій в судовому засіданні вказано, що даний код був наданий позивачу і занесений до Єдиного Державного реєстру 20.11.1996 року.
Суд бере до уваги, що згідно показань свідка ОСОБА_10 позивач виказувала бажання продати квартиру і купити будинок з доплатою , що підтверджується у сукупності і іншими доказами у справі.
Також суд бере до уваги , що згідно довідки Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області від 20.03.2007 року позивач неодноразово зверталася з заявами про вчинення відносно неї шахрайський дій з боку відповідачів 05.05.2005 року, 01.02.2006 року та 14.12.2006 року і після проведення дослідчих перевірок по вказаним заявам було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.2 КПК України.
Суд бере до уваги те, що вказані заяви були подані позивачем тільки в 2005-2006 роках і прийняті по ним рішення позивачем не були оскаржені і є чинними на даний час.
Аналогічним чином суд бере до уваги як належні посилання відповідача про наявність реального наміру вчинення позивачем відчуження спірної квартири і таким чином оформлення довіреності від 18.08.2004 року на тій підставі , що в матеріалах справи мається нотаріально завірена заява ОСОБА_15 про відмову від спадщини та розписка про отримання від ОСОБА_5 грошових сум в національній та іноземній валюті.
Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_4 про визнання договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 25.09.2004 року - відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 79, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України ; ст.ст. 15,48 Закону України "Про власність"; ст. ст. 316,317,319,321,325,328,334,346, 632, 655- 657 Цивільного Кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задовленнні позову ОСОБА_1 - відмовити .
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.