Cправа 22Ц-2881/10 Головуючий в суді І інстанції Галаган В.І.
Категорія 01, 57 Доповідач Лащенко В.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів: Волохова Л.А., Сліпченка О.І.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області на постанову Ржищівського міського суду Київської області від 22 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про зобов»язання провести перерахунок пенсії ,-
встановила:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про проведення перерахунку пенсії та доплати, а саме в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та зобов'язання відповідача перерахувати додаткову пенсію у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.01.2009 року. Вказаний позов обґрунтовувала тим, що вона є інвалідом III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою і розмір її пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не може бути нижчим ніж 6 мінімальних пенсій за віком, тоді як відповідачем виплачується їй пенсія у значно нижчому розмірі. Вона також має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої згідно з Законом становить 50 % від мінімальної пенсії за віком. Але відповідач відмовився провести перерахунок пенсії та додаткової пенсії. Просила визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку розміру її пенсії та додаткової пенсії, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, встановивши її розмір на рівні 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії і встановити її на рівні 50 % від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2009 року.
Постановою Ржищівського міського суду Київської області від 22 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області відповідно до ч.4 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по III групі інвалідності провести перерахунок державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та з урахуванням ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2009 року, і провести виплату з урахуванням вже проведених виплат на час набрання постанови законної сили.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області відповідно до ст. ст. 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по III групі інвалідності в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» провести перерахунок додаткової і пенсії з 01.01.2009 року, і провести виплати з урахуванням вже проведених виплат на час набрання постанови законної сили.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову з підстав порушення норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.
Встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного впливом аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Кагарлицькому районі одержує пенсію по інвалідності.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ч.4 ст. 54 цього Закону, розміри пенсій для інвалідів 3-ої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі інвалідам третьої групи - 50 % мінімальної пенсії за віком. Ця додаткова пенсія відповідно до положень ст. 53 цього Закону виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Відповідно до ч.5 ст. 54 Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм обчислення вказаних пенсій передбачений постановою КМ України від 30.05.1997 року № 523 "Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка є чинною і положення постанови стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
КМ України 27.12.2005 року прийнята постанова № 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності з 01.01.2006 року і якою передбачено підвищення пенсій по інвалідності потерпілим від Чорнобильської катастрофи і установлено тверді розміри пенсій в залежності від групи та причини інвалідності потерпілих, нижче яких не може бути мінімальний розмір пенсії, передбачений ч.4 ст. 54 вказаного Закону.
Оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то при вирішенні даного спору щодо визначення розміру пенсії та додаткової пенсії позивача підлягають застосуванню саме положення ст.ст. 50, 54 Закону, а не постанова Кабінету Міністрів України.
Суд дійшов правильного висновку про те, що при визначенні розміру пенсії по інвалідності та додаткової пенсії позивачці необхідно керуватися положеннями ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було доповнено вказаний Закон ст. 71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.
Пунктом 28 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено на 2008 рік зміни до ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: розмір пенсії по 2 групі інвалідності становить 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір додаткової пенсії-20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", в т.ч. п.28 розділу 2 цього Закону.
З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову у межах строку звернення до суду.
Суд ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для її скасування відсутні.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області відхилити.
Постанову Ржищівського міського суду Київської області від 22 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді