Справа № 306/7/21

Провадження № 2/306/234/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

22 квітня 2021 року                 м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді                  Тхір О.А.,

з участю секретаря судового засідання –   Дичка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», в інтересах якого діє представник Гребенюк Олександр Сергійович, до ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

       Представник позивача АТ КБ «Приват Банк» Гребенюк О.С. звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 18.05.2015 року у розмірі 48 706,45 грн. та судові витрати у розмірі 2102,00 гривень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору при підписанні анкети від 18.05.2015 року, ОСОБА_1 отримав кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, та взяв на себе зобов`язання сплатити відсотки за користування кредитом, сплатити пеню та штрафи в разі прострочення виконання взятих на себе зобов`язань, що встановлені в Умовах та Правилах надання банківських послуг. Зауважує, що банк свої умови за кредитним договором виконав повністю.

Стверджує, що у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором у відповідача ОСОБА_1 станом на 22.11.2020 року утворилась заборгованість в розмірі 58 994, 42 грн., яка складається з наступного: 48 706,45 грн. заборгованість за кредитом; 10 287, 97 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит. Позивач, на свій розсуд, просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість, в межах заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 48706,45 грн., та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Відповідно до ухвали суду від 25.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання, яке відкладалось, востаннє – на 22.04.2021.

У дане судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому одночасно з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач та його представник, у судове засідання будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилвився, відзив на позов не надходив, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд у їх відсутності не надали.

За викладених обставин, суд провів розгляд справи на підставі наявних в ній доказів відповідно до ст. ст. 198, 223 ЦПК України, в порядку, передбаченому ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило. Крім того інформація про стан розгляду справи та дату судових засідань розміщено на веб-сайті суду в мережі Інтернет.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, що стверджується зворотними повідомленнями які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи положення ст. ст. 274, 280 ЦПК України розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та в заочному порядку, про заочний розгляд судом 22.04.2021 року поставлено ухвалу.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, про заочний розгляд справи судом 22.04.2021 року постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судових засідань.

Дослідивши надані докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достатності, виходячи зі внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, зважаючи напозицію сторін у справі, висловлену в письмових заявах, відзиві, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч.1 ст.634 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Із положень ст. 1055 ЦК України слідує, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ч.1ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні.

Судом, з наданих матеріалів, що містяться у справі, встановлено, що 18.05.2015 року на підставі поданої відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, позивач надав відповідачеві в користування грошові кошти, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Згідно здовідкою про умови кредитування без номеру та без дати, старт карткового рахунку зазначено з 10.12.2016 року, та зі зміною розміру кредитного ліміту, зокрема з 15.02.2019 до 15 000,00 грн.

При цьому, слід зазначити, що в самій Анкеті-заяві не вказано суму кредиту, яку отримав відповідач ОСОБА_1 , вид картки, тобто не зазначено конкретно її назву: "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", або "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", або "Універсальна CONTRACT", або "Універсальна GOLD", та на який строк укладено договір. Крім того, з наданого витягу із Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature, з яким як стверджує представник банку, ознайомився відповідач, теж не можливо встановити, який саме кредитний продукт обумовили сторони при укладені кредитного договору та на яких саме умовах.

Посилаючись на те, що Заява, в сукупності з тарифами, а також умовами та правилами надання банківських послуг складають умови кредитного договору, який відповідач не виконує, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за простроченим тілом кредиту, що виникла станом на 22.11.2020 року в розмірі 48706,45 грн..

Із розрахунку заборгованості, наданого банком щодо відповідача ОСОБА_1 слідує, що на ім`я відповідача, на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку 18.05.2015 року було відкрито картковий рахунок, при цьому розмір кредитного ліміту, який вказаний у довідці банку без номера та без дати змінено до 15000 гривень, із цього розрахунку встановити неможливо, як і з позовної заяви та доданих документів не можливо з`ясувати розмір обумовленого сторонами кредитного ліміту. При цьому в обґрунтування позову сам представник позивача посилається на те, що відповідачу встановлено кредитний ліміт, не зазначаючи який саме розмір такого ліміту.

Крім цього, із долученої до матеріалів позову інформаційної довідки також не вказано конкретного виду картки, яку отримав відповідач, а саме «Універсальна» чи «Універсальна Голд», чи одну з преміальних кредитних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature, що має суттєве значення для вирішення вказаного спору. Адже, у позові представник позивача стверджує, що за домовленістю сторін, обумовлено проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України від простроченої суми заборгованостиі в розмірі: 86,4% для картки «Універсальна», 84% - для картки «Універсальна голд» . Якого ж саме виду картку отримав відповідач, матерівали справи не містять, сам позивач про таке не зазначає, анкета-заява, підписана відповідачем, долучена до позову (арк. -27), інформації про вид ориманої картки не містить, як і довідки банку без номера та без дати такої інформації не містять.

Згідно з долученого витягу про інформацію щодо основних умов кредитування (без номера і дати) наявні різні види умов кредитування, залежно від суми кредитного ліміту та виду платіжної картки, умови щодо відкриття такої картки та тарифу з обслуговування, інформація щодо процентної ставки залежно від виду картки, порядок повернення кредиту, та зазначено, що ця інформація надана споживачу 15.06.2020 року, тазберігає чинність до 30.06.2020 року (арк. 28-30). З даною інформацією ознайомлено споживача – відповідача ОСОБА_1 , шляхом підписання даних умов шляхом відтворення підпису на електронному носії (планшеті). Разом з цим, з такої долученої інформації про умови кредитування, які містять підпис відповідача здійснений 15.06.2020 року шляхом відтворення на електронному носії (планшеті) (арк. 28-30), також не можливо встановити який вид картки та суму кредитного ліміту обумовили сторони, адже, у даній інформації наявні умови кредитування за типом кредиту «відновлювальна кредитна лінія до 100 тис. грн, до 400 тис. грн, до 800 тис. грн, до 200тис грн.» та щодо типу кредитних карток Універсальна, Універсальна Gold, Platinum, World Black Edition, World Elite, Visa Infinite, умови дійсні до 30.06.2020 року, а анкета заява про приєднання до банківських послуг підписана відповідачем 18.05.2015 року – тобто інформація про умови кредитування надана після спливу більше як п`ять років після приєднання до банківських послуг відповідачем.

Крім того, встановлено, що підпис споживача про ознайомлення з такими умовами не є власноручним підписом особи та не має письмової форми вираження, а зроблений на планшеті Банку в електронному вигляді, відтак він не має правового статусу, який би забезпечував можливість його використання за згодою сторін без вчинення сторонами окремої письмової угоди.

Разом з цим, зі змісту цього паспорту – інформації про умови кредитування, слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.

Отже, зазначена інформація про умови кредитування, з якою ознайомлено споживача банківських послуг, містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту за різним и типами кредитних карток, та мала б передувати укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Однак, навіть, в даному випадку, ця інформація доведена 15.06.2020 – тобто, після підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до банківських послуг від 18.05.2015.

Одночасно, слід зауважити про протиріччя та суперечності між позовними вимогами та долученими доказами, зокрема, як стверджує представник позивача та як встановлено з долученої анкети-заяви про приєднання до банківських послуг відповідач ОСОБА_1 підписав таку 18.05.2015 року, наявний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед банком за договором б/н від 18.05.2015 станом на 30.11.2020 розпочинається з 28.03.2017 (арк.7-10), та розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед банком за договором б/н від 18.05.2015 станом на 22.11.2020 розпочинається з 01.12.2019 (арк.11-12), виписка про операції з карткового рахунку ОСОБА_1 за договором б/н станом на 24.11.2020 розпочинається з 06.08.2018, в той час як з умовами кредитування ОСОБА_1 ознайомлено 15.06.2020 (дата вчинення підпису на електронному пристрої планшеті) (арк. 28-30), та згідно з Довідкою (без номера та без дати, без інформації про те хто її сформував та підписав) про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) як старт карткового рахунку зазначено дату 10.12.2016 року (будь-яких відомостей про наявність договірних відносин між банком та ОСОБА_1 з цього часу не надано, анкета-заявапідписана 18.05.2015), а зміна кредитного ліміту до 15000 відбулась 15.02.2019 року, що пізніше зменшено до 0 грн. (а з умовами кредитування згідно з інформації (арк. 28-30) ОСОБА_1 ознайомлено 15.06.2020 та така інформація актуальна лише до 30.06.2020 року). Такі суперечності взагалі позбавляють суд можливості встановити, коли виникли договірні правовідносини між сторонами, на яких умовах, який банківський продукт отримав відповідач, який договір укладено та на який строк, в межах якого кредитного ліміту обумовлено правовідносини сторін.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить та обгрунтовує заборгованість в межах простроченого тіла кредиту, та надає розрахунки щодо нарахування та сплату відповідачем і процентів за користування кредитом.

Обґрунтовуючи право нарахування процентів та зміну умов кредитування, позивач посилається на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Таким чином, позивач, обґрунтовуючи позов, в тому числі розмір і порядок нарахування заборгованості, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18.05.2015року, посилався на Витяг з Тарифів Банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ «ПриватБанк».

Разом з цим позивач подав клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, а саме: огляд веб-сайту, в якому просить здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1.1. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» за посиланням http://privatbank.ua/terms та доступні за наступним шляхом: «Архів договорів», перейти за посиланням «більше», обрати сторінку № 3, повний текст за посиланням «Повний договір (актуальний на 01.05.2015)», розділ 2.1.1 знаходиться на сторінках 273-297 повного договору.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. Відповідно до ч.7 ст.85 ЦПК України у порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

До позовної заяви представником позивача долучені Умови та правила надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк», в тому числі розділ 2.1.1 останніх. Отже, представником позивача не наведено достатнє обґрунтування необхідності огляду доказу за місцезнаходженням, та відповідно неможливості забезпечення доказу в інший спосіб. Разом з цим суд бере до уваги, що такі умови і правила не підтверджують укладення кредитного договору, наявності договірних правовідносин з відповідачем, та не спростовують встановлені у справі обставини.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов було ознайомлено відповідача, який (за твердженням позивача) погодився з ними, підписуючи Заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, і роздруківка із сайту позивача належним доказом такого бути не може, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Крім того, без надання суду підписаного сторонами договору (або умов і правил, тарифів, що містять підпис про ознайомлення з такими відповідача), в якому досягнуто домовленостей сторонами про його істотні умови: відсоткову ставку, строк дії, тощо, не можливо перевірити обґрунтованість наданих банком розрахунків

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані, не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка, в силу положень частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

У анкеті-заяві, наданій позивачем, зазначені лише дані про особу позичальника, і у ній не зазначено банківського продукту, який надається позичальнику.

У справі, що розглядається, міститься Витяг з Тарифів обслуговування різних видів преміум карток, а також Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (розміщені на сайті: https://privatbank.ua/), які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису ОСОБА_1 , тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_1 18.05.2015 року шляхом підписання анкети-заяви. Крім того, підписана ОСОБА_1 (на електронному планшеті) інформація про умови кредитування не містить умов кредитування саме за тим типом картки, на яку вказує представник позивача, та такі умови містять суперечності щодо інших наданих матеріалів (анкети-заяви, старту карткового рахунку, виду карткового рахунку, кредитного ліміту, умов користування, дати кредитування, відкриття карткових рахунків та встановлення кредитних лімітів). Будь-які інші докази на підтвердження обставин наявності договірних правовідносин та укладення кредитного договору з ОСОБА_1 позивачем не надано

На підставі наявних доказів, судом встановлено, що позивач не довів факту прийняття ОСОБА_1 запропонованих йому умов кредитування, та умов щодо розміру відсотків та штрафів.

Отже, відсутні підстави вважати, що кредитор і боржник обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання.

Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості, що складається за розрахунками позивача заборгованості в розмірі 48 706,45 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту,- відсутні, оскільки позичальник при укладенні кредитного договору у вигляді заяви-анкети не підписав жодного документу, який обумовлював би порядок та умови сплати такого платежу.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, зазначено, що якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, докази протилежного у суду відсутні, а також, враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає можливим стягнути з відповідача заборгованість за фактично отриманими та використаними ним коштами в розмірі 15 000,00 грн. Жодних доказів та обґрунтованих розрахунків про те, що заборгованість за тілом кредиту складає 48 706, 45 грн. матеріали справи не містять. А з доданого розрахунку встановлено іншу суму заборгованості.

       Саме така сума коштів доводиться матеріалами справи, оскільки з довідки банку про відкриті картки, встановлено, що ОСОБА_1 за умовами кредитного договору надано кредитні картки номер НОМЕР_1 зі строком дії до 12.2020 року, НОМЕР_2 зі строком дії до 01.2022 року, НОМЕР_3 зі строком дії до 03.2023 року та згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки на ОСОБА_1 як старт карткового рахунку зазначено дату 10.12.2016 року, зміна кредитного ліміту відбулась 15.02.2019 року – встановлено кредитний ліміт 15000, 00 грн, пізніше зменшено до 0 грн. Згідно з виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 , який долучено до позовної заяви, встановлено, що останній активно користувався коштами – встановленими як кредитний ліміт на його карткових рахунках, а саме, з наявної інформації у виписці по картковому рахунку відповідача встанволено, що з 06.08.2018 року (після старту карткового рахунку) до 31.03.2019 року, а з 01.04.2019 до 23.10.2020 відбувалось лише автоматичне списання банком коштів з картки відповідача в рахунок погашення заборгованості.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, тому суд, на підставі наявних доказів, досліджених в судовому засіданні, вважає доведеними позовні вимоги в частині наявності у відповідача заборгованості за використаними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, підтвердженого документом банку – в розмірі 15 000,00 грн.

Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення, а саме: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за використаними коштами кредитного ліміту в розмірі 15 000,00 грн., будь-яких доказів про збільшення кредитного ліміту до суми 48706,45, вимогу за якою пред`являє позивач до відповідача матеріали спраив не містять.

В задоволені решти заявлених вимог слід відмовити.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог, а саме, що позовні вимоги заявлено з ціною 48 706,45 грн., задоволено на суму 15000,00 грн, тобто на 30,80 %. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 647 грн. 42 коп. (2102х30,80%).

Керуючись ст. ст.  4,  10,  18,  76,  95,  133,  141,  223,  258,  263-265 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 551, 1050, 1054 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», в інтересах якого діє представник Гребенюк Олександр Сергійович, до ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», адреса 49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість в розмірі- 15 000 (пятнадцять тисяч) гривень 00 копійок

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», адреса 49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570, судові витрати у розмірі 647(шістсот сорок сім) грн. 42 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.Відомості про учасників справи:

Найменування позивача: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», адреса 49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570.

Ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Представник позивача: ОСОБА_2 , свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 21/420 від 24.12.2004 року.

Суддя Свалявського районного суду

Закарпатської області О.А.Тхір

Рішення в повному обсязі складено та підписано 27.04.2021 року.