Справа №22- 3221/09

Головуючий у 1-й інстанції - Голованов Я.В.

Доповідач - Заришняк Г.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Осипенка М.І., Слободянюк С.В.

При секретарі - Ліліцькому Р.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація про вселення та усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

17 листопада 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Зазначав, що у 1994 році на підставі обмінного ордеру йому на сім'ю із двох осіб (йому та його синові ОСОБА_1) було надано однокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1, жилою площею 17,7 кв. м.

Будучи зареєстрованим в спірному жилому приміщенні, відповідач ніколи в ньому не проживав, ним не цікавився, оскільки разом з матір'ю з липня 1994 року по теперішній час проживає в квартирі АДРЕСА_2.

На даний час в однокімнатній квартирі проживає він, його дружина ОСОБА_3 та їх повнолітня донька ОСОБА_4 На підставі ст. 71 ЖК України просив задовольнити його позовні вимоги.

21 листопада 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права користування квартирою АДРЕСА_1 та вселення, посилаючись на те, з часу отримання спірної квартири і по теперішній час був постійно зареєстрований в даному помешканні. 12 жовтня 2008 року йому виповнилося 18 років, і він виявив бажання проживати з батьком в квартирі за місцем реєстрації, однак відповідачі не впускають його в спірну квартиру. Вважає, що він був відсутній в зазначеному житловому приміщені з поважних причин понад шість місяців, оскільки був неповнолітнім та не міг звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою суду від 01 грудня 2008 р. цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, об'єднано в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація про визнання права користування жилим приміщенням та вселення.

В подальшому ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги, просив усунути перешкоди у користуванні жилим приміщення та вселити його у спірну квартиру, відмовившись від позовних вимог в частині визнання права користування квартирою.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом вимог матеріального й процесуального закону.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

ОСОБА_2, його представник та представник ОСОБА_3, ОСОБА_4 проти апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення районного суду законним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що однокімнатна квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_2 за рішенням виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 03.01.1994 року в наслідок обміну на сім'ю із двох осіб: йому та його синові ОСОБА_1

На даний час в спірній квартирі зареєстровано четверо осіб: позивач за первісним позовом ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_1, Дружина повивача ОСОБА_3 та їх дочка ОСОБА_4

Відповідно до вимог ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім"і були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Частиною 3 статті 160 Сімейного кодексу України визначено, що якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Рішенням Ватутінського районного суду міста Києва від 19 березня 1996 року встановлено, що після розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їх син, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишився проживати разом з матір'ю.

Згідно зі ст.ст.15, 30 ЦПК України розгляд і вирішення цивільних справ у судах проводиться на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як видно зі справи, ОСОБА_1 ніколи в спірній квартирі не проживав, а лише за декілька місяців до досягнення ним повноліття вирішив проживати за місцем своєї реєстрації.

ОСОБА_1 не надано суду переконливих доказів, які б підтверджували поважність причин не проживання його в зазначеній квартирі.

Суд першої інстанції повно й всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку, та виходячи з принципу змагальності сторін у судовому засіданні, прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1, не проживаючи без поважних причин в спірному помешканні більше 6 місяців, втратив право користування ним, підстав для задоволення його позовних вимог не має, а тому суд обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_2, відмовивши в задоволені позовних вимог ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313 -315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.