Справа №2а-859/10 р.
П О С Т А Н О В А
І М' Я М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі : головуючого - судді : Ходирєвої І.В.
при секретарі : Самофатовій Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Антрацит адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит про бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Антрацит Луганської області, в якому зазначила, що вона має правовий статус „дитини війни", відповідачем їй недоплачене підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2009 роки в сумі 6309 грн.
Сторони в судове засідання не з’явились від них надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивачка свій позов підтримала, просила справу слухати в її відсутність ( а.с. 11), відповідач позов повністю не визнав та надав свої заперечення (а.с. 12).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав .
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії; суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь - яким строком. Таким чином, суд не вважає, що позивачкою пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Судом встановлено, що позивачка має правовий статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" – дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. ОСОБА_1 громадянка України ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено паспортом (а.с.6)
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідне до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла на момент звернення позивачки, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 1.01.2007 року, статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання .чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону, була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення ст.ст. 71,111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На час розгляду даної справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з І січня - 380 гр., з 1 квітня - 387 гр., з 1 жовтня - 395 гр. Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року «Про Державний бюджет Україна на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гр., з 1 квітня - 406 гр., з 1 жовтня – 411 гр..
При цьому, вказана стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410 гр. 06 коп.; 415 гр. 11коп..
Таким чином, суд вважає, що з 9.07.2007 року, тобто з моменту прийняття рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007 , відповідач мав нарахувати позивачці підвищення розміру пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивачки підлягають задоволенню з 9.07.2007 р. по 31.12.2007 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05. 2008 року N10-рп/2008.
У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін де деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Виходячи з рішення Конституційного суду N Ю-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд вважає, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком діяло з 22.05.2008 року, оскільки з 1.01.2008 року вказана стаття 6 була викладена в іншій редакції, за якою виплата 30 % підвищення пенсії передбачена не була.
За приписами ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін де деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність, затверджений прожитковий мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 гр., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 гр., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 гр..
Що стосується вимоги позивачки щодо зобов'язання провести підвищення пенсії з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року то вони є обґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” від 26 грудня 2008 року № 835- V1 було надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
У 2009 році змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на 2009 рік в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
В грудні 2008 року згідно з ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розмір прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, встановлено в розмірі 498 гр..
Враховуючи, що позивачці, починаючи з 1.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмiрi 10 % прожиткового мiнiмуму для осіб, які втратили працездатність, а повинні провадити виплати, починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року у розмiрi 30 % мiнiмальної пенсії за віком, а тому погоджуюсь з посиланнями позивачки на неправомірність дій відповідача щодо проведення перерахунку та виплати їй підвищення до пенсії за вказаний період.
Таким чином, суд вважає, що за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року відповідач мав нарахувати позивачці підвищення розміру пенсії, як дитині війни, відповідно до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.
Отже, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України м. Антрацит в порушенні права позивачки на отримання підвищення до пенсії у відповідності з вимогами Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого позивачка має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд в важає, що відповідач мав провести перерахунок та виплату позивачці підвищення до пенсії з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.
Що стосується вимоги позивачки щодо зобов'язання провести підвищення пенсії з 01.01.2006 року, то вона є необґрунтованою з наступних підстав.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких пункт 17 статті 77, а саме «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, статтю 110 викладено у такій редакції «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».
У 2006 році Урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений - статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року щодо неконституційності ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не поширюється, тому позов в частині перерахунку підвищення пенсії з 01.01.2006 року не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного ,, судочинства України,
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України м. Антрацит Луганської області щодо не нарахування і невиплаті підвищення до пенсії позивачці як дитині війни.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України м. Антрацит Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: Ходирєва І.В.