ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2021 року                                  м.Дніпро                                    Справа №  904/3819/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)                           

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 (суддя Кармазіна Л.П.)

у справі № 904/3819/20

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"       Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 806 720,04 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 26 111,52 грн.   

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 832 831,56 грн., з яких: плата за користування вагонами у розмірі 806 720,04 грн. та збір за зберігання вантажу у розмірі 26 111,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч, щодо своєчасного забирання відповідачем на свою під`їзну колію вагонів, які надійшли на його адресу, внаслідок чого позивачем нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 у справі №904/3819/20 позовні вимоги задоволено у  повному обсязі,  стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 806 720,04 грн.  плати за користування вагонами та 26 111,52 грн. збору за зберігання вантажу.

Не погодившись з вказаним рішенням Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" подано апеляційну скаргу згідно якої останнє просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 у справі №904/3819/20  та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування поданої  апеляційної скарги апелянт зазначає, що залізниця мала можливість  прийняти маршрути та доставити затримані на шляху вагони на станцію призначення 16.01.20 з 21 год. 45 хв. до 23 год. 45 хв., оскільки на станції Терни по актах форми ГУ-23 вагонів не було. Таким чином  наведені обставини свідчать про недоведеність вини  відповідача в затримці вагонів. Окрім того  повноваження представника позивача на підписання позовних заяв від імені Акціонерного товариства «Українська залізниця» встановлені довіреністю від 28.04.2020.  При цьому в довіреності зазначено, що правило двох підписів застосовується виключно у випадках: укладання договорів, оформлення довіреностей, підписанні банківських та фінансових документів.  В довіреності мова йде про вихідні документи, яким також є і позовна заява. Таким чином позовна заява вважатиметься  підписаною належним чином та матиме юридичну силу у випадку, коли вона буде підписана  двома особами, які мають відповідні повноваження на підпис позовних заяв. Разом з тим позовна заява підписана одноособово представником, через що таку заяву необхідно залишити без розгляду. З огляду на зазначене, рішення господарського суду  є необґрунтованим, оскільки ухвалене  без повного та всебічного з`ясування обставин у справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020  у справі №904/3819/20 залишено без руху та надано скаржнику  строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги та подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору у сумі 18 738,71 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду  від 22.02.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 у справі №904/3819/20. Зупинено дію оскаржуваного рішення.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній  заперечує проти факту, що затримка спірних вагонів за наказом сталася з його вини   та зазначає, що місячне планування  перевезень вантажів  у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням  та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує  плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені  відправником із власником вагонів.   Таким чином забезпечення вантажовласників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці. Зайнятість приймально-здавальних колій по станції Терни згідно Технологічного процесу роботи станції планує проїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотиву, для чого необхідні наявність вільних колій станції. Підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору та ЄТП, у той час як незабирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами ф. ГУ-23, є порушенням вимог статей 46, 47 Статуту залізниць України, пунктів 33,34 Правил видачі вантажів.  Колії станції Терни зазвичай зайнято вагонами, що прибули на адресу ПрАТ «ПІВНГЗК» та знаходяться  під обробкою, під накопичення вагонів, виставленими навантаженими маршрутами, під маневровими роботами. Приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції. Тобто, ситуація, за якою всі колії станції постійно зайняті є неможливою, обов`язково мають бути проміжки часу, в які та чи інша колія ставатиме вільною, це час: між закінченням обробки поїзда та відправлення його на нову станцію призначення; між закінченням обробки поїзда та виставленням навантаженого маршруту в складі наступного; для проведення маневрових робіт та обгону локомотиву; час між обробками поїздів. Відправлення поїзда затриманого на підході до станції призначення, здійснюється понад складений графік руху поїздів та пов`язане із виконанням цілого ряду технологічних операцій. В середньому на організацію відправлення одного поїзда витрачається від 3,5 до 6 годин. Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під`їзну колію. За весь час затримки спірних вагонів з вини відповідача, підтвердженої актами ф. ГУ-23, залізницею було розраховано спірні плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.

Позивач також зазначає, що обов`язок залізниці врахувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія ставала вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями вагонів при видачі наказу про затримку не передбачені жодним законодавчим актом, як і жодним нормативним документом чи будь-яким іншим документом, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинно бути зайнято. Визначеної Договором домовленості між залізницею  та ПрАТ «ПІВНГЗК» про займання всіх або певних колій  також не існує. Таким чином затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення Терни за спірним наказом відбулася  з урахуванням фактичної  поїзної  обстановки, що склалася на дільниці.  На час дії спірного наказу на коліях станції Терни вже було затримано вагони, які не забиралися відповідачем на під`їзну колію, що зафіксовано актами ф.ГУ-23. При цьому заявка відповідача доставити на його адресу в першу чергу  затримані за спірними наказами вагони, з підтвердженням готовності їх прийняти на під`їзну колію була відсутня.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2021 призначено судове засідання по справі №904/3819/20 на 01.04.2021.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному головуючого судді Мороза В.Ф., судове засідання, призначене на 01.04.2021 не відбулося.  

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 розгляд справи №904/3819/20 призначено  в судове засідання на 29.04.2021

Представники сторін з`явились в судове засідання надали пояснення по справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи,  судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.  

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено Договір №ПР/М-17-2/14-744/ НЮдч "Про експлуатацію  залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", відповідно до пункту 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни — стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:

- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни;

- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;

- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.

Розгорнута довжина під`їзної колії складає 268 700 погонних метрів (пункт 2 договору).

Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (пункт 4 договору).

Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:

- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;

- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;

- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;

- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Згідно з пунктом 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (пункт 8 договору).

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 договору).

Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (пункт 12 договору).

Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (пункт 13 договору).

Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".

Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування  вагонами і контейнерами.

Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення  вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

У пункті 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.

В січні  2020 року за залізничними накладними №№ 82387, 15426, 15425, 33823, 15427, 33654, 15424, 33822, 82396, 33821, 15428, 82403, 33653, 33833, 33680, 82517, 33699, 82516, 82518, 82515, 82514, 33824, 33696, 33695, 33694, 33820, 33693, 33692, 33689, 33690, 33697, 33679, 82386, 82390, 82393, 82395, 82394, 82388, 82392, 82397, 33698, 33691, 82406, 82572, 82398, 82389, 82400, 42402, 82399, 82566, 82384, 82385, 82391, 82404, 82570, 82571, 82401, 82568, 82567, 82569, 82573, 82405 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Північний ГЗК" порожні власні вагони.

На шляху прямування на підставі наказу №45 від 15.01.2020 вагони, які були відправлені за вищевказаними накладними,  були затримані через зайнятість колій станції призначення Терни у зв`язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПрАТ “ПІВНГЗК” на свою під`їзну колію.

За даним фактом станцією затримки Красне Львівської залізниці у порядку передбаченому п. 9, 10 Р. III Правил, складено відповідні акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №1 від 15.01.2020, №1 від 04.02.2020, а також складені акти загальної форми ГУ-23 №149 від 15.01.2020, №153 від 05.02.2020, про що було повідомлено відповідача.

Згідно лист Міністерства інфраструктури № 2197/45/190-2018 від 07.03.2018 станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзда.

Повідомлення №37 від 15.01.2020 про затримку вагонів (станція Красне Львівської  залізниці), що перевозяться в поїзді № 3302, індекс 3700 170 4573, отримане відповідачем 15.01.2020 о 16:50 год. у встановленому порядку.

Несвоєчасне вивільнення відповідачем колії станції Терни від вантажу, який вже прибув на його адресу, унеможливило виконання залізницею зобов`язань за договором на перевезення. Через затримку вагонів на станції призначення і на підході до неї з вини відповідача була знижена пропускна спроможність для перевезення інших поїздів.

Вказані обставини стали підставою для нарахування позивачем плати за користування вагонами у розмірі  806  720,04 грн.  та 26  111,52 грн. збору за зберігання вантажу  та звернення з позовом до суду про стягнення з відповідача нарахованих сум.

За приписами ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Згідно ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Слід відзначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідний правовий висновок викладено у  постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.

Положеннями 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту залізниць України визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N644  усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999  № 113, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Згідно п. 12 вказаних Правил, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не  враховується, час 30 хвилин і більше враховується  як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, акти загальної форми складаються, як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. При цьому, акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

На станції затримки Терни Придніпровської залізниці, відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами, сторонами складені акти загальної форми ГУ-23 згідно яких на вантажовласника - Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" віднесено відповідальність щодо зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станції складення актів і до закінчення їх затримки.

Зазначені акти складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери. На станції Терни акти загальної форми ГУ-23 засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, які підписавши їх, погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі, щодо періоду затримки вагонів.

Надані позивачем акти загальної форми ГУ-23 відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами, містять підписи уповноважених осіб, охоплюють період дії наказу №45 від 15.01.2020 та підписані відповідачем без заперечень.

Згідно статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під`їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника. Відповідні записи-повідомлення відображені у Книзі форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Терни Придніпровської залізниці

Враховуючи наведені вище обставини, за весь час затримки вагонів на підходах до станції Терни з вини вантажовласника позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача плату за користування спірними вагонами у загальній сумі 806 720,04 грн., яка включена до Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46  та збір за  зберігання  вантажу за накопичувальною  карткою ФДУ-92 у розмірі 26 111,52грн.

Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92  підписані представником відповідача із застереженням про незгоду з нарахованою сумою, оскільки на момент видачі наказів по станції Терни були вільні колії, а копія 8 для руху потягів була зачинена в зв`язку з ремонтними роботами. Вагони затримані на шляху прямування з незалежних від відповідача причин. Станом на 16.01.2020 о 21:45 год. на приймальновідправних шляхах 1,2,3,4,5,6,7,8 відсутні затримані вагони з вини відповідача згідно АОФ, на станції примикання Терни наявні вільні колії приймання.

З огляду на зазначене колегія вважає, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станціях підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2  ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Приписами п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 31.08.2005 №507, передбачено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції). Окрім того, відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, черговий по станції зобов`язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т. ч. поїздів відповідача, його контрагентів.

Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під`їзну колію, що вбачається зі складених на станції призначення Терени актів загальної форми ф. ГУ-23, підписаних сторонами.

Між тим, навіть за умов наявності вільних під`їзних колій на станції, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів того, що він мав можливість прийняти спірні вагони, а також не доведено наявності обставин, які б могли бути підставою для звільнення від нарахування плати за користування вагонами з огляду на положення статті 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Письмові заперечення представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати за користування вагонами, не свідчать самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами,  про наявність викладених в цих запереченнях обставин.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про доведеність позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача  плати за користування вагонами у розмірі 806  720,04 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 26  111,52 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги,  що залізниця мала можливість в період 16.01.2020 з 21:45 до 23:45 на станції Терни  прийняти  маршрути та доставити  затримані на шляху вагони на станцію призначення колегія зазначає, що скаржником не надано доказів на підтвердження повідомлення залізниці відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під`їзну колію вагони та доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під`їзну колію вантажовласника.

Неподання відповідачем суду доказів на підтвердження вжиття ним передбачених Договором заходів щодо забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме вини останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під`їзних колій.

Колегія також відхиляє доводи апелянта що позовна заява має бути залишена без розгляду, оскільки підписана лише одним представником  адвокатом Русановою В.В. на підставі довіреності, яка не містить виключення правила двох підписів для підписання позовної заяви.

Як зазначено у пункті 2 довіреності від 28.04.2020 обсяг повноважень представника за цією довіреністю передбачає, окрім іншого, представляти інтереси довірителя у судах всіх інстанцій та юрисдикцій з усіма правами, що надані позивачу, стягувачу, відповідачу, заявнику тощо та у  тому числі й підписувати, подавати будь-які заяви, позовні заяви, скарги клопотання.

За змістом пункту 3 цієї довіреності представник уповноважений здійснювати також інші повноваження в межах компетенції, визначеної Статутом довірителя, Положенням про Філію, іншими внутрішніми документами довірителя, для чого представнику надається право підписувати, подавати та отримувати всі необхідні документи, а також виконувати всі інші дії у межах та в обсязі, передбачених законодавством України та цією довіреністю. При цьому правочини та інші вихідні документи вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для Філії, довірителя та третіх осіб виключно у разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів, а також з урахуванням обмежень, передбачених пунктами 5.6 та 5.7 Положення про Філію.

З вказаної довіреності вбачається, що  застереження для представника за довіреністю щодо правила двох підписів мають значення не для представництва інтересів довірителя у судах, а для укладення (вчинення) правочинів та інших вихідних документів.

Стосовно представництва інтересів сторін у господарській справі діють правила, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, які не можуть бути змінені відомчим локальним актом чи рішенням підприємства – сторони у справі.

Відповідно до ч. 3. ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За положеннями ч. 1, 3. ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, серед іншого, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Згідно з п. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Оскільки, позовну заяву підписано адвокатом, а не в порядку самопредставництва посадовою особою Філії, а в Положенні про Філію відсутні посилання на документи, які можна ототожнити із позовною заявою, твердження скаржника про обов`язковість підписання позову двома особами, є безпідставними та необгрунтовними.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Таким чином апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської  області від 18.11.2020 у справі №904/3819/20 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.04.2021

Головуючий суддя                                                                                В.Ф. Мороз

Суддя                                                                                                    Л.А.Коваль

Суддя                                                                                                    А.Є.Чередко