ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2021 р. Справа № 910/18481/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Ващенка В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Бойко С.О.

від відповідача: Годицький А.І. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 (суддя Сівакова В.В.)

у справі № 910/18481/20 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астекс"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

про стягнення 310 304,56 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Астекс" (далі - ТОВ "Астекс", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (далі - ВП "Рівненська АЕС") (відповідач) про стягнення 307 800,00 грн основного боргу, 2 504,56 грн трьох процентів річних. Крім того, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати по справі: 4 654,57 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 53-122-01-20-09772 від 09.06.2020 в частині розрахунків за поставлений товар.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі № 910/18481/20 (суддя Сівакова В.В.) позов ТОВ "Астекс" задоволено частково. Провадження у справі в частині стягнення 50 000,00 грн основного боргу закрито; стягнуто ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" 257 800,00 грн основного боргу, 2 472,49 грн 3% річних, 4 654,09 грн витрат по сплаті судового збору та 6 999,28 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині в позові відмовлено повністю.

4. Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у порушення взятих на себе за договором зобов`язань вартість товару у визначений строк не сплатив, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка на момент звернення з позовом до суду (20.11.2020 позов поданий до відправлення до поштового відділення зв`язку) становила 307 800,00 грн.

5. Разом з тим, як було встановлено місцевим господарським судом, після звернення позивача з позовом до суду відповідач перерахував борг у розмірі 50 000,00 грн, у зв`язку з чим суд дійшов висновків про відсутність предмета спору та наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 50 000,00 грн основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

6. Водночас, суд першої інстанції, встановивши неподання доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання зі сплати решти заборгованості, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача вартості поставленої продукції у розмірі 257 800,00 грн.

7. Щодо позовних вимог про стягнення трьох процентів річних у розмірі 2 504,57 грн місцевий господарський суд, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 2 472,49 грн трьох процентів річних. Разом з тим, за висновком суду першої інстанції, підстави для задоволення вимог позивача про стягнення трьох процентів річних в іншій частині відсутні, оскільки вони нараховані позивачем з порушенням чинного законодавства України, а саме початком періоду прострочення визначено 14.08.2020, тоді як слід обраховувати з 15.08.2020.

8. Щодо розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн, місцевий господарський суд дійшов висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 ГПК України та відсутність підстав для його зменшення. Відтак, встановивши, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування коштів на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача на правову допомогу підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням того, що борг відповідачем частково сплачений після звернення позивача з позовом до суду, а саме в сумі 6 999,28 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

9. Не погоджуючись частково із вказаним рішенням, ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі № 910/18481/20 в частині стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" на користь ТОВ "Астекс" 6 999,28 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким зменшити зазначений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, в апеляційній скарзі викладена заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

10. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення в частині стягнення 6 999,28 грн витрат на професійну правничу допомогу є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене судом з порушенням норм процесуального та матеріального права, враховуючи, що розмір стягнутої суми витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, є значно завищеним, необґрунтованим, неспівмірним із складністю справи та безпідставним.

11. Скаржник вважає, що дана справа взагалі не є складною, що підтверджується насамперед її розглядом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оскільки стягнення заборгованості за поставлену продукцію при наявності документів, які підтверджують факт поставки такої продукції та складання позову про стягнення боргу та трьох процентів річних не потребує якихось додаткових експертиз, додаткового аналізу судової практики, складності при формуванні правової позиції, судова практика у цих справах є сталою. Підготовка до розгляду справи не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, не вимагала великого обсягу аналітичної та технічної роботи, оскільки предметом спору у цій справі була відсутність оплати за поставлений товар. Враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг), стягнутий розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6 999,28 грн є неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання робіт із предметом позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

12. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021 справу № 910/18481/20 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі № 910/18481/20; задоволено заяву ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" про проведення засідання в режимі відеоконференції; призначено засідання суду з розгляду даної справи за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі № 910/18481/20 на 06.04.2021 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції; визначено особами, які братимуть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представників ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" Годицького Альберта Вікторовича, Деркача Валерія Вікторовича; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 22.03.2021.

14. Судове засідання, призначене на 06.04.2021, не відбулося у зв`язку з перебуванням на лікарняному головуючого судді Демидової А.М. - з 05.04.2021 по 14.04.2021, судді Владимиренко С.В. - з 22.03.2021 по 14.04.2021.

15. Після виходу з лікарняного головуючого судді Демидової А.М., судді Владимиренко С.В. ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ "МІК" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 у справі № 910/16480/20 на один місяць; розгляд зазначеної апеляційної скарги призначено на 26.04.2021 о 11 год. 45 хв.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 постановлено, що засідання суду з розгляду справи № 910/18481/20, призначене на 26.04.2021 об 11 год. 45 хв., відбудеться в режимі відеоконференції; визначено особами, які братимуть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представників ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" Годицького Альберта Вікторовича, Деркача Валерія Вікторовича.

Позиції учасників справи.

17. У відзиві на апеляційну скаргу, надісланому до Північного апеляційного господарського суду 19.03.2021, позивач проти апеляційної скарги заперечує та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Явка представників учасників справи.

18. У судовому засіданні 26.04.2021 взяли участь представник відповідача (у режимі відеоконференції) та представник позивача.

19. Представник відповідача (скаржника) підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та просив суд її задовольнити.

20. Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

21. 09.06.2020 між ТОВ "Астекс" (Постачальник) та ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" (Замовник) укладено договір поставки № 53-122-01-20-09772 (далі - Договір).

22. Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Замовника продукцію, а Замовник, у свою чергу, зобов`язався оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору).

23. Згідно з п. 2.2 Договору загальна сума Договору (вартість продукції) становить 307 800,00 грн.

24. Відповідно до п. 3.1 Договору продукція поставляється протягом 45 календарних днів з оприлюднення даного Договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно з Законом України "Про публічні закупівлі".

25. Згідно з п. 8.2 Договору товарно-супровідні документи, що надаються Постачальником при здійсненні поставки продукції: видаткова накладна або накладна, документи які підтверджують якість продукції.

26. Датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем (п. 8.4 Договору).

27. Пунктом 6.1 Договору визначено, що оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється Замовником за умови реєстрації Постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно з СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

28. Згідно з п. 6.2 Договору про дату оформлення ярлика на придатну продукцію Замовник письмово повідомляє Постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.

29. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, згідно з видатковою накладною № А-200311/1 від 26.06.2020 позивач передав, а відповідач прийняв товар вартістю 307 800,00 грн.

30. За фактом постачання продукції за Договором (за вказаною вище видатковою накладною) позивачем подано податкову накладну № 59 від 26.06.2020, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.07.2020, що підтверджується наданою позивачем квитанцією.

31. 30.06.2020 виготовлено ярлик на придатну продукцію за № 1-7-369, про що листом відповідача № 10020/041 від 06.07.2020 повідомлено позивача.

32. З огляду на викладене, відповідач мав здійснити оплату поставленої продукції до 14.08.2020 включно.

33. Позивач звернувся до відповідача з претензією № 2508/1 від 25.08.2020 про сплату боргу в сумі 307 800,00 грн.

34. Посилаючись на те, що відповідач у порушення умов Договору не сплатив вартість поставленої продукції у повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення заборгованості у розмірі 307 800,00 грн та нарахованих на вказану суму заборгованості трьох процентів річних у розмірі 2 504,56 грн.

35. Згідно з платіжними дорученнями № 12174 від 22.12.2020 на суму 25 000,00 грн та № 12616 від 30.12.2020 на суму 25 000,00 грн відповідач перерахував позивачу кошти в загальному розмірі 50 000,00 грн. У призначені платежу вказаних платіжних доручень вказано: "За поставку БФП зг.накл. № А-200311/1 від 26.06.20р. по дог. № 53-122-01-20-09772 від 09.06.20р. ВтчПДВ-4166,67.".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

36. За змістом ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів.

37. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

38. У ч. 1 ст. 193 ГК України зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

39. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

40. За своєю юридичною природою, укладений між сторонами Договір є договором поставки.

41. Згідно з ч.ч. 1, 2, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

42. Відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

43. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

44. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України).

45. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

46. Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

47. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

48. Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

49. Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані сторонами докази, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач мав здійснити оплату поставленої продукції до 14.08.2020 включно. Однак у порушення взятих на себе за Договором зобов`язань вартість товару у визначений строку відповідач не сплатив, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка на момент звернення з позовом до суду (20.11.2020) становила 307 800,00 грн.

50. Під час розгляду даної справи у суді першої інстанції відповідачем було подано платіжні доручення № 12174 від 22.12.2020 на суму 25 000,00 грн та № 12616 від 30.12.2020 на суму 25 000,00 грн, згідно з якими відповідач перерахував позивачу кошти в загальному розмірі 50 000,00 грн. У призначені платежу вказаних платіжних доручень вказано: "За поставку БФП зг.накл. № А-200311/1 від 26.06.20р. по дог. № 53-122-01-20-09772 від 09.06.20р. ВтчПДВ-4166,67.".

51. Тобто вказані платіжні доручення свідчать, що відповідач перерахував борг після звернення позивача з позовом до суду.

52. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

53. На підставі встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність предмета спору в частині стягнення з відповідача 50 000,00 грн та закрив провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

54. Водночас, як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, доказів виконання відповідачем зобов`язання з оплати решти поставленої продукції - у розмірі 257 800,00 грн суду не надано.

55. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача вартості поставленої продукції (основного боргу) у розмірі 257 800,00 грн.

56. Крім суми основного боргу, у зв`язку з простроченням оплати поставленого товару позивач на підставі ст. 625 ЦК України заявив до стягнення 2 504,57 грн трьох процентів річних, нарахованих на суму боргу 307 800,00 грн за період з 14.08.2020 по 20.11.2020

57. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

58. За розрахунком суду першої інстанції, розмір трьох процентів річних на суму боргу 307 800,00 грн за період з 15.08.2020 по 20.11.2020 (98 днів) становить 2 472,49 грн. З урахуванням цього, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2 472,49 грн трьох процентів річних. Водночас місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення трьох процентів річних в іншій частині, оскільки вони нараховані позивачем з порушенням чинного законодавства України, а саме початком періоду прострочення визначено 14.08.2020, тоді як слід обраховувати з 15.08.2020.

59. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

60. Також, місцевий господарський суд дійшов висновку про покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 6 999,28 грн.

61. У силу приписів ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

62. Таким чином, оскаржуване рішення переглядається в межах доводів, наведених в апеляційні скарзі.

63. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення основного боргу та трьох процентів річних не оскаржується, а відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається.

64. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо прийняття господарським судом першої інстанції рішення в частині позовних вимог про стягнення основного боргу та трьох процентів річних.

65. Отже, предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6 999,28 грн витрат на професійну правничу допомогу.

66. Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

67. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

68. Статтею 129 ГПК України визначено порядок розподілу судового збору та інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

69. Так, згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

70. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

71. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

72. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 21/96(10).

73. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

74. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

75. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, у доданому до позовної заяви попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат, які поніс і очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, становить 14 000,00 грн, з яких:

1) усна консультація - 500,00 грн;

2) аналіз документів - 2 000,00 грн;

3) підготовка та узгодження правової позиції по справі - 500,00 грн;

4) складання позовної заяви - 4 000,00 грн;

5) вивчення матеріалів, наданих опонентами, аналіз ситуації - прийняття рішення щодо тактики - 2 000,00 грн;

6) складання відповіді на відзив - 2 000,00 грн;

7) участь в одному судовому засіданні - 3 000,00 грн.

76. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

77. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

78. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

79. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді першої інстанції, до позовної заяви було додано: копію договору № 12/11-2020 про надання правничої допомоги від 12.11.2020, копію додаткової угоди № 1 від 19.11.2020 до договору про надання правничої допомоги № 12/11-2020 від 12.11.2020, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 19.11.2020 до договору про надання правничої допомоги № 12/11-2020 від 12.11.2020, платіжне доручення № 5942 від 19.11.2020 на суму 7 000,00 грн, копію свідоцтва Бойка Сергія Олександровича про право на заняття адвокатською діяльністю № 5607 від 11.06.2015, ордер серії КВ № 816725 від 19.11.2020 на надання правової допомоги ТОВ "Астекс" на підставі договору № 12/11-2020 від 12.11.2020 у Господарському суді міста Києва адвокатом Бойком Сергієм Олександровичем.

80. Згідно з договором № 12/11-2020 про надання правничої допомоги від 12.11.2020, укладеним між ТОВ "Астекс" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Голосіївська колегія адвокатів м. Києва" (Адвокатське об`єднання) (далі - Договір про надання правничої допомоги), Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати юридичну (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених пунктом 2 даного Договору та відповідно до вимог чинного законодавства, і доручає здійснити юридичну (правничу) допомогу адвокату Адвокатського об`єднання Бойку Сергію Олександровичу (свідоцтво № 5607 від 11.06.2015) (Адвокат) (п. 1).

81. Відповідно до п. 2 Договору про надання правничої допомоги Адвокат бере на себе виконання наступної юридичної роботи, а саме - надання юридичної (правничої) допомоги щодо стягнення на користь Клієнта з ДП "НАЕК "Енергоатом", від імені якого діє ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом", суми боргу 307 800 грн за договором поставки № 53-122-01-20-09772 від 09.06.2020.

82. Згідно з п. 3.1 Договору про надання правничої допомоги Клієнт зобов`язаний виплатити винагороду адвоката за надану юридичну допомогу у розмірі, передбаченому домовленістю між сторонами, згідно з додатковою угодою до Договору та актом приймання-передачі наданих послуг.

83. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 19.11.2020 до Договору про надання правничої допомоги, укладеної між позивачем та Адвокатським об`єднанням, сторони домовились про те, що вартість послуг, наданих адвокатом Бойком Сергієм Олександровичем договірна і станом на 19.11.2020 складає 7 000,00 грн.

84. 19.11.2020 між ТОВ "Астекс" та Адвокатським об`єднанням складено акт приймання-передачі наданих послуг, яким засвідчено, що позивач прийняв надані адвокатом Бойком Сергієм Олександровичем такі юридичні послуги:

1) усна консультація - 500,00 грн;

2) аналіз документів - 2 000,00 грн;

3) підготовка та узгодження правової допомоги по справі - 500,00 грн;

4) складання позовної заяви - 4 000,00 грн.

85. Винагорода виплачена позивачем Адвокатському об`єднанню "Голосіївська колегія адвокатів м. Києва" в розмірі 7 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5942 від 19.11.2020.

86. Підтвердженням того, що Бойко Сергій Олександрович є адвокатом, є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5607 від 11.06.2015.

87. За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

88. Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

89. У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/4455/19.

90. У відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, посилаючись на те, що дана справа не є складною, оскільки стягнення заборгованості за поставлену продукцію при наявності документів, які підтверджують факт поставки такої продукції, та складання позову не потребує якихось додаткових експертиз, додаткового аналізу судової практики, складності при формуванні правової позиції, судова практика у цих справах є сталою.

91. Проте, доводи, наведені відповідачем в обґрунтування клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, не були підтверджені жодними доказами та по суті є загальними фразами.

92. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, відповідачем не підтверджено жодними засобами доказування неспівмірність розміру витрат.

93. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 922/2749/19 та від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

94. За такого правового врегулювання та обставин справи, колегією суддів апеляційної інстанції визнаються обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу критеріям, що визначені ст. 126 ГПК України, та відсутність у зв`язку з цим підстав для його зменшення.

95. Таким чином, встановивши, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування коштів на підставі Договору про надання правничої допомоги, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд першої інстанції, керуючись приписами ст. 129 ГПК України, правомірно поклав на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з урахуванням того, що борг відповідачем частково сплачений після звернення позивача з позовом до суду), а саме в сумі 6 999,28 грн.

96. З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги стосовно порушення місцевим господарським судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права відхиляються апеляційним господарським судом як необґрунтовані та такі, що не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

97. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

98. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі № 910/18481/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

99. Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилені колегією суддів апеляційної інстанції як такі, що є необґрунтованими та не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

100. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі № 910/18481/20 залишити без змін.

3. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 30.04.2021.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко