Справа № 22ц-3962 /2010р                                         Головуючий 1-ї інстанції – Сіренко М.О.  

Категорія - 34           Доповідач - Кондратьєва О.М.  

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

 13 травня 2010 року                                                                                                      м. Донецьк

            Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої -  Кондратьєвої О.М.,  

суддів –  Могутової Н.Г., Бабенко П.М.,

при секретарі – Петрушенко Н.О.,

за участю – позивачів та представника відповідача,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Центрально- міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 26 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до  ОСОБА_2, 3-я особа – Асоціація співвласників житлових будинків «Руднева», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -  

  В С Т А Н О В И В :  

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Ц- міського райсуду м. Макіївки від 26 лютого  2010 року, яким позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2: - на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 2278 грн., моральної шкоди – 1000 грн., судові витрати – 719,58 грн.; - на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 2278 грн., моральної шкоди – 1000 грн.; - на користь ОСОБА_5 – у відшкодування матеріальної шкоди – 2278 грн., моральної шкоди -300 грн. Крім того, з ОСОБА_2 стягнуті на користь кожного з відповідачів по 45 грн. понесених витрат на оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

 В апеляційній скарзі представник відповідача просила скасувати зазначене рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Так, судом не звернуто уваги на те, що позовні вимоги  спочатку заявлялись позивачами до ОСОБА_6 та ОСОБА_2, але після того, як позивачам стало відомо, що ОСОБА_6 померла в жовтні 2008 року, вони пред»явили вимоги в повному обсязі до ОСОБА_2 і просили стягнути з неї всю сумму, яку раніше просили стягнути солідарно з обох відповідачів. При цьому суд не врахував, що ОСОБА_7 не була членом сім»ї ОСОБА_6, тому не спадкує її прав та обов»язків, які припинились зі смертю ОСОБА_6

Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги частково, виходив з того, що 22 серпня та 28 серпня 2008 року з вини відповідача відбулись залиття квартири позивачів, що спричинило їм матеріальну шкоду на суму 6834 грн., які суд визнав за необхідне стягнути на користь позивачів в в рівних частках. Крім того, судом встановлено, що позивачам була заподіяна й моральна шкода, у відшкодування якої стягнув на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1000 грн., а ОСОБА_5 – 300 грн. з урахуванням того, що він не мешкає в квартирі вже кілька років. Також судом стягнуті на користь ОСОБА_3 понесені витрати на проїзд, на проведення будівельно-технічного дослідження, на складання документів в розмірі 719,58 грн.  

 Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивачів та представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

 Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд 1-ї інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом встановлено, що судом при розгляді даної справи порушень зазначених норм припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.

      Як видно зі свідоцтва про право на житло (а.с.6), квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності позивачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

 Згідно з актом огляду вказаної квартири (а.с.7), 22 серпня 2008 року відбулось залиття квартири позивачів з квартири № 10, де були зареєстровані і мешкали ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с. 49) Мещканцям було відомо про залиття, своєї вини вони не заперечували, пообіцяли шляхом переговорів вирішити проблему з ремонтом.

Між тим, 28 серпня 2008 року квартира позивачів була залита вдруге, що підтверджується актом від 28.08.2008 р. (а.с.8-9). Причиною залиття стало те, що мешканці квартири № 10 залишили відкритим кран на кухні, мойка при цьому була заставлена брудним посудом.

      Через залиття було пошкоджено майно позивачів: прийшли до непридатності шпалери в кухні, зальній та ванній кімнатах, туалеті та прихожій; відклеїлась плитка ПХВ на підлозі кухні, прихожої; пошкоджена підлога в залі, віконні відкоси та підвіконник на кухні. Вбудована антресоль була повністю залита водою та не підлягає подальшому використанню. Від значної кількості води також пошкоджені двері та дверні коробки в кухні, ванній та туалетній кімнатах; вийшли зі строю кухонні меблі: посудна шафа, обідній стіл, табурет; а також вбудована шафа у спальній кімнаті. Виявилися залитими брудною водою посуд, кухоні прилади та килимове покриття.  

      Факт залиття квартири позивачів відповідачем не заперечувався в судовому засіданні 1-ї інстанції і підтверджений поясненнями представника АСЖБ «Руднева» та свідка ОСОБА_8, що ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_2 не заперечували, що залиття квартири сталося з їх вини.  

 В суді апеляційної інстанції представник відповідача заперечувала наявність вини ОСОБА_2 у заподіянні шкоди, перекладаючи її на ОСОБА_6, яка померла 28.10.2008 року.

      Згідно з вимогами ч.2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідачем ОСОБА_2 та її представником будь-яких доказів тому, що шкоди завдано не з її вини, суду не надано.

За висновками експерта (а.с.10-21), вартість ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі позивачів становила 6834 грн.

 З урахуванням викладеного суд вірно взяв за основу визначену вартість матеріальної шкоди та на підставі вимог ст. 1166 ЦК України поклав обов»язок  по її відшкодуванню на відповідача ОСОБА_2

 Фактичними обставинами справи також підтверджено заподіяння позивачам й моральної шкоди неправомірними діями відповідача. Враховуючи, що ст. 1167 ЦК України передбачено відшкодування моральної шкоди особою, яка її завдала, суд правильно стягнув з ОСОБА_2 суму компенсації за моральні страждання позивачам, з урахуванням характеру та об”єму страждань кожного з них. Визначений розмір моральної шкоди судом встановлений виходячи з вимог розумності, справедливості та характеру й тривалості моральних страждань позивачів.  

 Таким чином, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

 Доводи апеляційної скарги відповідачки про порушення судом норм процесуального права, які виразились в ненаправленні відповідачу копії ухвали про відкриття провадження по справі, вручення копії позовної заяви 1 липня 2009 року, незадоволення клопотань відповідача та порушення строків розгляду справи не впливають на обґрунтованість та законність висновків суду і не є підставою для скасування судового рішення.      

 Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду, тому не можуть бути прийнятими до уваги.

 Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

  У Х В А Л И В :  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.

Рішення   Центрально- міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 26 лютого 2010 року  залишити без змін.

 Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду  України протягом двох місяців.

  Головуючий:                                                            Судді: