Справа № 2-10501/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді – Черновського Г.В
при секретарі – Вобліковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Жовтневої районної в м.Дніпропетровську ради, житлово-будівельного кооперативу № 124 «Согласие» про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернулася з вищезазначеним позовом, в якому просила суд: визнати за нею, право власності на трьохкімнатну АДРЕСА_1, яка розташована на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, загальною площею - 55,5 м.кв., житловою площею - 33,4 м.кв., та складається з: 1,2 - житлових кімнат (14,3 м.кв, та 11,8 м.кв.), 3 - кухні - 5,6 м.кв., 4 - коридор - 5,1 м.кв., 5 - ванна - 2,1 м.кв., 6 -туалет - 1,0 м.кв., 7 - шафа 1,6 м.кв., 8 - житлова кімната - 7,3 м.кв., 9 - кухня - 4,7 м.кв., І - веранда - 2,0 м.кв., без додаткового акту введення в експлуатацію .
У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач – ЖБК № 124 «Согласие» в своїй заяві пред’явлені позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував проти задоволення позову, просив суд розглядати справу за відсутності його представника.
Представник відповідача - виконавчого комітету Жовтневої районної в м.Дніпропетровську ради у судовому засіданні вирішення позовних вимог залишила на розсуд суду посилаючись на те, що відповідно ст.41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обсяг і межі районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами.
Дніпропетровська міська рада рішенням від 18.02.2004р. № 18/15 «Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів» визначила повноваження виконкому Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради управляти в установленому міською радою порядку об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, які знаходяться на території району.
Житловий будинок літ. А-5 по АДРЕСА_1 є власністю ЖБК № 124 «Согласие»; користувачем земельної ділянки, на якій розташований будинок також є ЖБК № 124 «Согласие».
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти:
На підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 18.03.2010 року за №5060, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.03.2010 року № 25660194 ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею - 41,2 кв.м., житловою площею - 26,1 кв.м., в житловому будинку літ.А-5, яка складається з: 1,2 - житлових кімнат, 3 - кухні, 4 - коридор, 5 - ванна, 6 - туалет, 7 - шафа.
Вказаний житловий будинок літ.А-5 по АДРЕСА_1 згідно реєстраційного посвідчення на об’єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 27.11.1990 року виданого КП «ДМБТІ» зареєстрований за житлово-будівельним кооперативом № 124 «Согласие».
ЖБК № 124 «Согласие» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи АОО № 416732 від 14.01.1970 року, довідки за № 10594 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 27.03.2007 року - є юридичною особою, а позивачка відповідно є членом вказаного ЖБК №124 «Согласие».
У зв’язку з тим, що позивачки квартира знаходиться на першому поверсі вказаного житлового будинку, вона мала за мету зробити прибудови до житлової кімнати та кухні, на підставі чого вона ще в 1990 році та додатково у 2007 році звернулася до ЖБК № 124 «Согласие» з вказаним питанням.
Вказане питання два рази було розглянуто на загальних зборах ЖБК №124 «Согласие», якими було їй надано згоду на проведення відповідних робіт.
Крім того в 1990 році та додатково у 2007 році були надані згоди сусідів суміжних квартир на проведення вказаних робіт, що підтверджується довідками, актами, заявами.
На підставі вищевказаного, позивачкою за власний рахунок було зроблено прибудови до її трикімнатної квартири.
КП «ДМБТІ» на позивачки замовлення після закінчення будівельних робіт 13.03.2010 року виготовило технічний паспорт з поточними змінами, на підставі якого квартира АДРЕСА_1, стала загальною площею - 55,5 кв.м., житловою площею - 33,4 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, та яка складається з: 1,2 - житлових кімнат (14,3 кв.м., та 11,8 кв.м.), 3 - кухні -5,6 кв.м., 4 - коридор - 5,1 кв.м., 5 - ванна - 2,1 кв.м., 6 - туалет - 1 кв.м., 7 - шафа 1,6 кв.м., 8 - житлова кімната - 7,3 кв.м., 9 - кухня - 4,7 кв.м., І - веранда - 2 кв.м., тобто фактично різниця існує по літ. А11- 1 та літ. а' - 1 поз.8,9, та 1 технічного паспорту.
Відповідно до положень ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
В зв'язку з тим, що прибудови вказаного приміщення здійснено позивачкою без належним чином затвердженого проекту, що відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦК України, свідчить про факт самочинного будівництва, виникло питання щодо введення реконструйованого приміщення в експлуатацію та проведення державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно.
Відповідно до вимог норм чинного Законодавства України, набуття права власності, введення в експлуатацію та проведення державної реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно можливо лише за рішенням суду, прийнятим в порядку ч.5 ст. 376 ЦК України.
Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Прибудова до квартири відбувалась на підставі рішення загальних зборів кооперативу та не порушує прав жодних осіб.
Факт відповідності реконструйованих приміщень будівельним нормам і правилам та можливості їх експлуатації доводиться висновком (лист 13) TOB «СТЕКОНІК ЛТД», Ліцензія АБ№ 293528 від 22.12.2005 року, яка дійсна до 20.12.2010 року.
Згідно ст.319 ЦК України, власник має право володіти, користуватися, розпоряджаєтеся своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Таким чином, суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності на трьохкімнатну кв. АДРЕСА_1, яка розташована на першому поверсі житлового будинку літ.А-5, загальною площею - 55,5 м.кв., житловою площею - 33,4 м.кв., та складається з: 1,2 - житлових кімнат (14,3 м.кв, та 11,8 м.кв.), 3 - кухні - 5,6 м.кв., 4 - коридор - 5,1 м.кв., 5 - ванна - 2,1 м.кв., 6 - туалет - 1,0 м.кв., 7 - шафа 1,6 м.кв., 8 - житлова кімната - 7,3 м.кв., 9 - кухня - 4,7 м.кв., І - веранда - 2,0 м.кв., без додаткового акту введення в експлуатацію.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 158, 212, 213, 215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, іпн №НОМЕР_1), право власності на трьохкімнатну АДРЕСА_1, яка розташована на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, загальною площею - 55,5 м.кв., житловою площею - 33,4 м.кв., та складається з: 1,2 - житлових кімнат (14,3 м.кв, та 11,8 м.кв.), 3 - кухні - 5,6 м.кв., 4 - коридор - 5,1 м.кв., 5 - ванна - 2,1 м.кв., 6 -туалет - 1,0 м.кв., 7 - шафа 1,6 м.кв., 8 - житлова кімната - 7,3 м.кв., 9 - кухня - 4,7 м.кв., І - веранда - 2,0 м.кв., без додаткового акту введення в експлуатацію.
Рішення суду може бути оскаржене у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: