Справа № 2-а-26/10  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

    16 квітня 2010 року                              Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська  

у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.  

  при секретарі – Вобліковій О.В.  

розглянувши у судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної в м.Дніпропетровську ради до ОСОБА_1 про стягнення суми,  

  ВСТАНОВИВ:  

  У квітні 2009 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з адміністративним позовом, в якому просив: стягнути з відповідача на їх користь суму в розмірі 1099, 38 грн. (одна тисяча дев'яносто дев'ять гривень 38 коп.).  

  В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.  

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, про день та час його проведення повідомлялася належними чином, про причини неявки суд не повідомила.  

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.  

Судом встановлені наступні факти:  

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 06.11.2007р. на підставі ст.ст.3-5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» управлінням праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради, було призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.  

В результаті проведеної управлінням перевірки було встановлено, що згідно комп'ютерної бази даних ДАЇ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 є власником легкового автомобілю «TOYOTA RAV 4», який було придбано 08.08.2007р. в розстрочку.  

Під час оформлення державної соціальної допомоги ОСОБА_1 у декларації про доходи та майновий стан, яку вона надала до управління при зверненні за державною соціальною допомогою 06.11.2007р., не зазначила наявність цього автомобіля. Це призвело до надмірної виплати їй бюджетних коштів у розмірі 969,78грн. за період з 01.11.2007р.- 30.04.2008р.  

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена у випадках, коли:  

- з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї;  

- сім'єю навмисне подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.  

04.02.2009р. ОСОБА_1 була ознайомлена з виниклою переплатою а також зобов'язувалася повернути кошти на розрахунковий рахунок управління.  

30.01.2009р. управлінням було направлено листа ОСОБА_1 та запропоновано в добровільному порядку, повернути надміру виплачені кошти.  

До цього часу сума в розмірі 1099,38 грн. на розрахунковий рахунок відповідача не надійшла.  

Відповідно до п. 28 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. №250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.  

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.  

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.  

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачкою докази та обґрунтування позову доведені в судовому засіданні. Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами. Вказане є підставою для задоволення позовних вимог.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України,  

ПОСТАНОВИВ:  

  Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради суму в розмірі суму в розмірі 1099,38 грн. (одна тисяча дев'яносто дев'ять гривень 38 коп.).  

Постанова суду може бути оскаржена у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови до адміністративного суду апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

      Суддя: