Справа № 2-10396/10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

    30 квітня 2010 року                               Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська  

  у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.  

при секретарі – Вобліковій О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Жовтневої районної в м.Дніпропетровську ради про визнання права власності на ? частину будинку,  

              ВСТАНОВИВ:  

    У березні 2009 року позивачка звернулася з вищезазначеним позовом, в якому просила суд: договір купівлі-продажу, укладений в простій письмовій формі між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 04 вересня 2000 року та договір купівлі-продажу укладений в простій письмовій формі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20 березня 2004 року визнати дійсними та визнати за позивачкою право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1.  

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, на задоволенні позову наполягала.    

Відповідач ОСОБА_2 пред’явлені позовні вимоги підтримав, не заперечував проти задоволення позову.  

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.  

Відповідач - Жовтнева районна в м.Дніпропетровську ради свого представника не направила, про день та час його проведення повідомлявся належним чином.  

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлені наступні факти:  

20 березня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі продажу в простій письмовій формі, згідно якого позивачка придбала ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 по ціні 20 тисяч гривень.  

Під час укладання угоди відповідач написав договір купівлі продажу власноручно в присутності свідків, показав документи на домоволодіння і надав позивачці право користуватися та розпоряджатися придбаною частиною домоволодіння. Так як в будинку ніхто не мешкав позивачка стала користуватися усім будинком.  

ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 гроші у сумі 20 тисяч грн. у момент підписання угоди в присутності свідків і з моменту купівлі частини домоволодіння користуюся та доглядає за нею.  

Строк нотаріального оформлення договору купівлі-продажу було визначено не пізніше 20 грудня 2004 року, відповідач взяв на себе зобов'язання належним чином оформити документи до встановленого строку. З позивачки сторони всі умови по договору купівлі продажу виконані.  

Проте, посвідчити нотаріально договір купівлі-продажу ? частини домоволодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неможливо в зв'язку з відсутністю у відповідача правовстановлюючого документу на частину домоволодіння.  

04 вересня 2000 року між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено в простій письмовій формі договір купівлі-продажу ? частини домоволодіння АДРЕСА_1 за 10 тисяч грн. В силу своєї юридичної неосвіченості, як ОСОБА_3 так і відповідач ОСОБА_2 вважали, що посвідчувати нотаріально договір купівлі-продажу не потрібно, так як договір посвідчено свідками. З часу укладання договору купівлі-продажу в простій письмовій формі ОСОБА_2 вважав 1/2     частину домоволодіння своїм, що визнавала як ОСОБА_3, так і його брат, ОСОБА_5. 1/2 частина, домоволодіння належала ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 03 березня 1994 року Першою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, зареєстроване в реєстрі за № 7-1321. Друга частина домоволодіння АДРЕСА_1 належала його брату, ОСОБА_5, згідно вказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, та була продана відповідачу ОСОБА_2  

Проте, нотаріально договір купівлі-продажу посвідчено не було.  

З грудня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено договір дарування ? частини домоволодіння АДРЕСА_1, договір посвідчено приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 3720; зареєстрований в КП «ДМБТІ» за реєстровим № 1-137.  

Згідно ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися відносно усіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд маг праве на вимогу виконавшої угоду сторони, визнати договір дійсним.  

  За таких обставин, суд вважає можливим договір купівлі-продажу, укладений в простій письмовій формі між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 04 вересня 2000 року та договір купівлі-продажу укладений в простій письмовій формі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20 березня 2004 року визнати дійсними та визнати за позивачкою право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1.  

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 169, 212, 213, 215 ЦПК України,  

ВИРІШИВ:  

    Договір купівлі-продажу ? частини домоволодіння АДРЕСА_1, укладений в простій письмовій формі між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 04 вересня 2000 року визнати дійсним.  

  Договір купівлі-продажу ? частини домоволодіння АДРЕСА_1, укладений в простій письмовій формі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20 березня 2004 року визнати дійсним.  

  Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1.  

Рішення суду може бути оскаржене у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом  подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

                    Суддя: