Справа № 405/317/21

2/405/46/21

УХВАЛА

29.04.2021 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді - Шевченко І.М.

з участю секретаря - Фришко А.Ю.

позивача - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Вишня-Чижової Г.В.

відповідача - ОСОБА_2 та її представника - адвоката Калінка-Бондар О.Б.

представника третьої особи - Селіванова М.С.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення аліментів на утримання доньки,-

В С Т А Н О В И В:

20.01.2021 року до Ленінського районного суду м. Кіровограда звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15.03.2021 року відповідачем ОСОБА_2 подано зустрічний позов про визначення місця проживання доньки ОСОБА_4 з нею, та стягнення з позивача на її користь аліменти на утримання дитини.

Ухвалою Ленінського районного м. Кіровограда від 15.03.2021 року, до спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічний позов відповідача, та призначено підготовче засідання у справі.

26.03.2021 року стороною позивача до суду подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої, поряд з питанням про стягнення аліментів на утримання дитини, позивач просить суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позивачем - ОСОБА_1

01.04.2021 року відповідачем у справі подано клопотання про призначення по справі судової психологічної експертизи батьківсько-дитячих відносин. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає, що позивач самовільно, із застосуванням фізичного насилля до відповідача та психологічного тиску до дитини, 30.11.2020 року, вихопив у неї речі дитини, доньку забрали та відвели до своєї кімнати матір позивача та його сестра, а позивач виставив речі відповідача на подвір`я будинку, та сказав, що більше не дасть їй можливості проживати в житлі, та доньку не віддасть. Сварку сторін бачила ОСОБА_4 , це видовище не могло не травмувати психіку дитини, тим більше, що родичі позивача виривали з рук позивача дитину, в той час коли вона плакала, та просилася до матері. Опір, плач спричинили дитині психологічне травмування, наслідки якого вкрай негативно позначилися на психоемоційному благополуччі та особистісному розвитку дитини. ОСОБА_4 знаходиться у стані значної психоемоційної напруги, тривоги, невпевненості, вона тривожно сприймає ситуацію конфлікту між сторонами, що викликає деформацію у сприйнятті сімейної системи. Коли в черговий раз, за допомогою вчителів, відповідач змогла почати розмову з донькою, дитина повідомила, що боїться, що відповідач її викраде, і повезе у невідомому напрямку. Сказала, також, що відповідач відведе її жити разом з чужим чоловіком, який її ображатиме. На слова відповідача, звідки дитина це взяла, ОСОБА_4 відповіла, що їй це сказав батько, і що їй не можна спілкуватися з матір`ю. Таким чином, батько дитини, протягом усього часу окремого проживання відповідача з донькою, повідомляв їй інформацію, що руйнівно впливає на її прив`язаність до матері та позитивний психоемоційний зв`язок зі відповідачем. По суті, над дитиною вчиняється психологічне насильство, адже вона весь час чує образи в бік матері від батька та його рідних, обмежується ними у своєму волевиявленні (стосовно спілкування та проживання з матір`ю), адже це спричиняє емоційну невпевненість дитини.

Посилаючись на принципи «забезпечення якнайкращих інтересів дитини», змагальності, рівності та диспозитивності сторін, з метою встановлення характеру відносин кожного з батьків з дитиною, прихильності до кожного з батьків та ставлення кожного з батьків до дитини та її виховання, рівня сугестивності дитини, а також наявності або відсутності впливу батьків, інших осіб на прихильність дитини до одного з них, наголошуючи на неможливості самостійно надати висновок експерта з даних питань, адже позбавлена можливості вільного доступу до дитини, в тому числі і з метою забезпечення явки дитини до експерта для проведення дослідження, а також те, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а саме в галузі дитячої психології, просила суд призначити у справі судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та на вирішення якої поставити питання:

Які індивідуально-психологічні особливості має дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків (матері ОСОБА_2 , та батька ОСОБА_1 ), особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан та розвиток дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Чи виявляється у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ознаки підвищеної сугестивності? Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від впливу з боку батька та інших значимих дорослих (бабусі та тітки по лінії батька) ?

Яке відношення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до батьків разом і до кожного окремо, до кого з батьків дитина відчуває психологічну та емоційну прихильність більшою мірою? Якими психологічними обставинами це характеризується ?

Чи є у дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які виникли внаслідок негативного ставлення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ?

Витрати по оплаті судової психологічної експертизи просила покласти на відповідача - ОСОБА_2 . Крім того, просила зобов`язати ОСОБА_1 з`явитися разом з ОСОБА_3 до Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у визначені експертом дату та час для проведення дослідження.

Представником позивача, адвокатом Вишня-Чижова Г.В. було подано письмове заперечення на клопотання про призначення судово-психологічної експертизи батьківсько-дитячих відносин, та просила відмовити в задоволенні вказаного клопотання відповідача. В обґрунтування своїх заперечень послалася на те, що на сьогоднішній день зроблено висновок психолога № 05/0221 від 18.02.2021 року, наданого психологом, арттерапевтом, аналітичним психологом, президентом Української асоціації арт-терапії, дійсним членом Національної психологічної асоціації України та Української асоціації неінструментальної детекції неправди ОСОБА_5 , яким встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у тривожному стані; має виражену прихильність до батька та без вагань зазначає про бажання проживати з ним. При цьому говорить про можливість бачитись із матір`ю, а відповідно до результатів методики «Пташине гніздо» бажає об`єднання сім`ї, що часто трапляється у роботі з дітьми її віку. Повторні психологічні консультації дитини проводилися за ініціативи батька (позивача) 19.02.2021 року.

Посилаючись на ст. 28 Конституції України та Закон України «Про захист прав дитини», вказала, що жодна людина без вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Методи психологічного й психотерапевтичного впливу можуть застосовуватися особою, яка на законних підставах займається такою діяльністю, лише за усвідомленою згодою інформованої дієздатної особи (тобто повнолітньої, психічно здорової, яка не має будь-яких медичних обмежень), відносно якої вони застосовуються, або за згодою її законного представника (тобто батькiв, опікунів, піклувальників, щодо малолітніх або неповнолітніх дітей). Вказала, що згода на застосування методів психологічного й психотерапевтичного впливу може виражатися в усній чи письмовій формі - для повнолітніх дієздатних осіб, у письмовій формі для малолітніх, неповнолітніх осіб, а відсутність такої згоди може розглядатися як незаконний вплив на психічне здоров`я людини та в залежності від заподіяної шкоди тягти за собою кримінальну та цивільно-правову відповідальність. Зазначила, що оскільки, малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була на засіданні Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради та висловлювала свою думку, щодо доцільності проживання одним із батьків про, що буде зазначено у висновку про визначення місця проживання дитини, одним із батьків, тому підстав для призначення даної експертизи позивач не вбачає.

В судовому засіданні відповідач та її представник підтримали заявлне клопотання про призначення у цій цивільній справі судово-психологічної експертизи, та просили задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Позивач та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях, просили відмовити в задоволенні вказаного клопотання.

Представник третьої особи не заперечував проти задоволення вказаного клопотання, адже вказане сприятиме повному та всебічному з`ясуванню фактичних обставин справи та істиної думки дитини, а також прийняття органом опіки об`єктивного висновку.

У відповідності до вимог п.8 ч.1 ст.197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Суд, дослідивши клопотання, заслухавши думку учасників справи та їх представників, приходить до наступного висновку.

При виршенні цього питання необхідним є врахування конвенційних положень про те, що процесуальні зобов`язання, передбачені ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про право на повагу до приватного і сімейного життя також включають гарантування того, щоб батьки були спроможні навести свої аргументи.

Ці зобов`язання вимагають аби висновки національних судів грунтувались на належній фактологічній базі і не були свавільними чи нерозумними (рішення Wetjen і інші проти Німеччини від 25.03.2010 року, п.п.84,81).

Статтями 12-15 Конвенції про права дитини визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутою). На рівні внутрішнього законодавства України це право дитини конкретизовано, зокрема у статті 171 СК України, яка регулює врахування думки дитини при вирішенні питань, які стосуються її життя.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

Судом установлено, що предметом спірних правовідносин зокрема є визначення місця проживання малолітньої дитини з одним із батьків.

У справах, що виникають із спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Щодо посилань сторони позивача на наявність висновку психолога № 05/0221 від 18.02.2021 року, наданого психологом, арттерапевтом, аналітичним психологом, президентом Української асоціації арт-терапії, дійсним членом Національної психологічної асоціації України та Української асоціації неінструментальної детекції неправди ОСОБА_5 , яким встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у тривожному стані; має виражену прихильність до батька та без вагань зазначає про бажання проживати з ним, суд зауважує, що вказаний психолог не є експертом у розумінні ЗУ «Про судову експертизу», та був залучений за ініціативи однієї зі сторін. Вказана особа не провадила дослідження з питань впливу батьків дитини та інших її рідних на ставлення дівчинки до іншого з батьків, не встановлював, яке ставлення ОСОБА_4 до кожного з батьків, та якими чинниками воно зумовлене. Крім того, заслуговують на увагу у цьому контексті зауваження сторони відповідача, що вказана особа не несе відповідальності за надання завідомо неправдивого висновку щодо ходу та результатів проведеного дослідження.

Разом з тим, стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а статтею 76 цього ж Кодексу визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, що встановлюються такими засобами, як і висновки експертів.

Суд, вважає, що для забезпечення сторонам рівних можливостей щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, клопотання позивача про призначення судово-психологічної експертизи слід задовольнити.

Питання, які поставлені заявником на вирішення експертів, має доказове значення у даній справі і потребує спеціальних знань.

При оцінці доводів позивача та його представника щодо відсутності згоди на проведення досліджень над дитиною, можливості незаконного впливу на психічне здоров`я людини, що в залежності від заподіяної шкоди може тягти за собою кримінальну чи цивільно-правову відповідальність, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.28 Конституції України жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Згідно ст.34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має часткову цивільну дієздатність (ст.31 ЦК України), фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має неповну цивільну дієздатність (стаття 32 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст.14 СК України якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як батьки малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її законними представниками. Враховуючи зазначене, а також те, що: мати дитини ОСОБА_2 , звертаючись до суду із вказаним клопотання фактично надала згоду на проведення означеного дослідження; батько дитини ОСОБА_1 , як інший законний представник, ініціюючи проведення роботи психолога з дитиною 18, 19 лютого 2021 року, фактично надав свою згоду на проведення дослідження психологічного стану ОСОБА_4 (що вбачається зі змісту заперечень на клопотання про призначення судово-психологічної експертизи), не погоджуючись з проведенням вказаної експертизи за клопотанням відповідача, не навів будь-які об`єктивні докази (медичні показники, методи діагностики тощо) на підтвердження того, що дослідження експерта може зашкодити життю та здоров`ю малолітньої дитини.

З огляду на те, що відомості, які відповідач прагне з`ясувати в результаті проведення судово-психологічної експертизи, відносяться до предмета доказування та мають значення для правильного вирішення спору. В матеріалах цивільної справи відсутній висновок експерта з приводу вказаних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Крім того призначення експертизи зумовлено тим, що відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з положеннями ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Відповідно до ч.1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно ч.3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, а також те, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи необхідні спеціальні знання в галузі дитячої психології, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) та призначити у справі судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Суд вважає за необхідне звернути увагу осіб, які беруть участь у справі на те, що згідно із ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для зясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Так, як для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 247, 252, 259-261, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення по справі судово-психологічної експертизи задовольнити.

Призначити в цивільній справі № 405/317/21 (провадження № 2/405/46/21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини з батьком, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення аліментів на її утримання, судову психологічну експертизу.

Проведення судової психологічної експертизи доручити експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (адреса місцезнаходження: 25031, м. Кропивницький, вул. Волкова, 13Г).

На вирішення експертів поставити питання:

Які індивідуально-психологічні особливості має дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків (матері ОСОБА_2 , та батька ОСОБА_1 ), особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан та розвиток дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Чи виявляється у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ознаки підвищеної сугестивності? Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від впливу з боку батька та інших значимих дорослих (бабусі та тітки по лінії батька) ?

Яке відношення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до батьків разом і до кожного окремо, до кого з батьків дитина відчуває психологічну та емоційну прихильність більшою мірою? Якими психологічними обставинами це характеризується ?

Чи є у дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які виникли внаслідок негативного ставлення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ?

Витрати по оплаті судової психологічної експертизи покласти на відповідача - ОСОБА_2 (тел. НОМЕР_1 ).

Зобов`язати ОСОБА_1 з`явитися разом з ОСОБА_3 до Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (адреса місцезнаходження: 25031, м. Кропивницький, вул. Волкова, 13Г) у визначені експертом дату та час для проведення дослідження відносно дитини.

Роз`яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі відповідно до ст.109 Цивільного процесуального кодексу України та наслідки несплати вартості проведення судової експертизи відповідно до ч. 3 ст. 135 Цивільного процесуального кодексу України.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Надати Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (адреса місцезнаходження: 25031, м. Кропивницький, вул. Волкова, 13Г) для проведення судової психологічної експертизи матеріали цивільної справи № 405/317/21 (провадження № 2/405/46/21).

Провадження в цивільній справі № 405/317/21 (провадження № 2/405/46/21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини з батьком, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення аліментів на її утримання зупинити до отримання висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко