Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #93728095



КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД


Справа №753/12227/20 Провадження №11-кп/824/2237/2021Головуючий у І інстанції: Щасна Т.В.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Мосьондза І.А.

суддів Новова С.О., Трясуна Ю.Р.,

з участю секретаря Пшеницької Т.І.,

учасників судового провадження:

прокурора Гапон О.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Гонтарєва Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100020002542, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури Нагальнюка Р.В. на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року,-

В С Т А Н О В И В:

Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбаченні ст.76 цього Кодексу.

По справі вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 05.05.2020 року о 23 год. 50 хв., реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я, проник до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Під погрозою застосування предмета, схожого на автомат, ОСОБА_1 наказав потерпілій ОСОБА_2 дістати грошові кошти з каси та передати йому. Розцінюючи погрози обвинуваченого як реальну загрозу для її життя, потерпіла дістала з каси грошові кошти в сумі 2550 грн. та передала ОСОБА_1 .

Заволодівши грошовими коштами на загальну суму 2550 грн., обвинувачений з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону (ст.75 КК України), що потягло неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що висновок суду про можливість виправлення засудженого без відбування призначеного покарання з випробуванням не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд належним чином не врахував тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, та дані про особу винного.

За результатами апеляційного розгляду просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ч.1 ст.187 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

В решті вирок суду просить залишити без змін.

Захисником Гонтарєвим Р.М. на апеляційну скаргу прокурора подані заперечення, в яких він просив вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури та просила її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Гонтарєва Р.М., які заперечували проти поданої апеляційної скарги та вважали вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції, діючи у відповідності до положень ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу винного.

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого злочину та правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.187 КК України учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.

Відповідно до положень ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання по ч.1 ст.187 КК України, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №78 від 14.07.2020 року за своїм психічним станом на період вчинення інкримінованого кримінального правопорушення на психічний розлад не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, але не повною мірою.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнав його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, його молодий вік та скоєння злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд першої інстанції також дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Колегія суддів, діючи у відповідності до повноважень, визначених частиною 2 статті 404 КПК України, вважає, що з огляду на дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме визнання обвинуваченим своєї вини, його щире каяття , активне сприяння розкриттю злочину, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, законним та справедливим буде призначення йому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкцією ч.1 ст.187 КК України, що буде достатнім для забезпечення виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Разом з цим колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції неправильно застосував до обвинуваченого ОСОБА_1 положення ст.75 КК України та звільнив його від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Статтею 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Колегія суддів вважає, що за встановлених судом обставин, за яких був вчинений злочин, що відноситься до категорії тяжких, вчинений з метою заволодіння чужим майном, пов`язаний з погрозою застосування до потерпілої насильства, небезпечного для життя та здоров`я, суд першої інстанції неправильно застосував положення ст.75 КК України та звільнив обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, оскільки виправлення ОСОБА_1 неможливе без реального відбування покарання.

Відповідно до положень ст.409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст.75 КК України) є підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.

Неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням згідно п.4 ч.1 ст.420 КПК України є підставою для скасування вироку суду в цій частині та ухвалення нового вироку.

З цих підстав апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 420 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури Нагальнюка Р.В.задовольнити частково.

Вирок Дарницького районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року, ухвалений щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання та звільнення від відбування покарання з випробуванням скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 по ч.1 ст.187 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Строк відбування покарання обраховувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 з метою виконання вироку.

На підставі ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 06.05.2020 року по 24.09.2020 року.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Судді:

________________ ________________ _______________

Мосьондз І.А. Новов С.О. Трясун Ю.Р.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація