Справа №551/736/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2021 р. Шишацький районний  суд  Полтавської області в складі:

головуючого  - судді Сиволапа Д.С.

секретаря  - Кулинченко О.А.,

за участю представника позивача адвоката Говорової С.Л.,

                                          відповідача ОСОБА_1 ,

                                          представника відповідача адвоката Шведенка П.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області цивільну справу за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» до ОСОБА_1 про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

29 липня  2019 року позивач ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» звернулось до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього збитків у розмірі 119486,88 грн, заподіяних внаслідок знищення посівів, з яких 81874,65 грн. - прямі збитки, 37612,23 грн. – неодержаний дохід.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору оренди землі від 12 січня 2017 року  він є орендарем належної ОСОБА_1   земельної  ділянки  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5325783800:00:020:0060. Даний договір належним чином зареєстрований 14.04.2017 та укладений строком на 7 років, а отже позивач набув права користування земельною ділянкою відповідача до 14 квітня 2024 року.

За весь час орендних відносин позивач використовує земельну ділянку за її цільовим призначенням, своєчасно та в повному обсязі виплачує власнику орендну плату.

В той же час, у березні 209 року позивачу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стало відомо, що приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. 16.03.2019  було прийнято рішення про припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» щодо вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_1 . 

В якості підстави для прийняття такого рішень в реєстрі вказана  угода про дострокове розірвання договору оренди землі,  укладена 12.09.2017  між ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» та ОСОБА_1 .

Позивач вказує на те, що вказана угода про розірвання договору оренди землі між ним та ОСОБА_1   не укладались ні у 2017, ні у 2019 році, та вважає, що вона була сфальсифікована. Враховуючи вищевикладене, позивач не знав та не міг знати  про існування даної угоди, а враховуючи те, що ОСОБА_1 до позивача про розірвання договору оренди землі не звертався та про виділення земельної ділянки в натурі для її подальшого самообробітку не попереджав, позивач вважав, що правомірно використовує вищевказану орендовану земельну ділянку.  

На вказаній земельній ділянці в період з серпня 2018 по квітень 2019 позивачем, були проведені сільськогосподарські роботи у вигляді розпушування ґрунту, боронування ґрунту з внесенням добрив, культивація ґрунту під посів, посів соняшника та інше.

Однак у квітні 2019 року відповідач в порушення договірних зобов`язань із застосуванням найманої техніки задискував засіяну позивачем спірну земельну ділянку, внаслідок чого знищено 6га посівів чим завдано підприємству збитки (прямі та непрямі) на загальну суму 119486,88 грн, яку позивач і просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 30 липня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено поводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (т.1 а.с.51).

В період з 30 серпня 2019 року  по 09 грудня 2020 року за відповідними ухвалами суду провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 07 серпня 2019 року у взаємопов`язаній справі № 551/410/19 за позовом ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Ганночки О.В., про визнання недійною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування рішення щодо припинення права оренди (т.1 а.с.140,186).

04 січня 2021 року представником позивача надано відзив на позову заяву з проханням відмовити у задоволені позовних вимог. Позовні  вимоги вважає безпідставними оскільки рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 07 серпня 2019 року було відмолено у задоволені позовних вимог ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Ганночки О.В., про визнання недійною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 12.09.2017 та скасування рішення щодо припинення права оренди. Дане рішення залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій, а отже угода про дострокове розірвання договору оренди землі між позивачем та відповідачем від 12.09.2017 є дійсною.

Умовами угоди передбачено, що забрати в натурі та обробляти земельну ділянку площею 6га відповідач отримав лише після збору врожаю 2018 року (серпень-вересень), а отже посилання позивача на протиправність його дій по нанесенню збитків є безпідставними.

Крім того вказав, що обов`язок повідомити позивача про виділ ділянки в натурі покладався не на відповідача, а на ФОП ОСОБА_2 , який на підставі договору з відповідачем від 03.04.2019 виконував геодезичні роботи – вимітив ділянку в натурі (а.с. 192-195).

Ухвалою суду від 12 січня 2021 року прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (т.1 а.с.201).

Ухвалою суду від 28 січня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її судовий розгляд.

12 лютого 2021 року позивачем надано відповідь на відзив в якій вказано, що акт визначення розміру збитків, що був наданий позивачем складений вказаною установою в межах її повноважень. Крім того, з огляду на положення законодавства в сфері реєстрації речових прав,  позивач вважає, що угода про дострокове розірвання договору оренди землі є дійсною не з моменту її підписання сторонами, а з моменту її державної реєстрації. Враховуючи те, що Товариство не знало та не могло знати  дати припинення дій договору, то воно продовжувало обробляти земельну ділянку відповідача й навесні 2019 року (т.1 а.с.228-229).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Говорова С.Л. позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Шведенко П.Я. в судовому засіданні заперечували проти позову з підстав, що були наведені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення присутніх учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні факти та правовідносини, що їх супроводжують.

Відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6га, що  розташована на території колишньої Пришибської сільської ради Шишацького району Полтавської області, кадастровий номер 5325783800:00:020:0060 (дата державної реєстрації 14.04.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1228155253257) (т.1 а.с.15-16,18-10).

12 січня  2017 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» в особі директора виробничого підрозділу «ВП «Шишацька» Панасенко І.В.  укладено договір оренди землі № 145.

За умовами даного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове приватне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6га з кадастровим номером 5325783800:00:020:0060. Строк дії договору згідно п.8 становить 7років (т.1 а.с.12-13).

12 січня  2017 року сторонами договору оренди складено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, який є додатком до договору (т.1 а.с.14).

14 квітня 2014 року приватним нотаріусом Хорольського районного  нотаріального округу здійснено реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» на земельну ділянку з кадастровим номером 5325783800:00:020:0060 на підставі вищевказаного договору оренди 145   від 12.01.2017 (т.1 а.с.18-19).

16 березня 2019 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою О.В.  до реєстру внесено запис про припинення іншого речового права (права оренди) належної ОСОБА_1   земельної ділянки з кадастровим номером 5325783800:00:020:0060, індексний номер рішення 45987134. Підставою для прийняття даного рішення вказано угоду про розірвання договору оренди землі б/н від 12 вересня  2017 року, укладену між ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» та ОСОБА_1   (т.1 а.с. 18).

Згідно тексту угоди про розірвання договору оренди землі № 145 від 12.01.2017 яка датована 12 вересня 2017 року сторони, а саме: орендодавець ОСОБА_1    та орендар ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» в особі генерального директора Скочка В.П., дійшли взаємної згоди про розірвання договору оренди землі № 145 від 12.01.2017 з 31.12.2018 року.  Після 31.12.2018 сторони не вважають себе обтяженими будь-якими правами і обов`язками, що випливали з договору оренди землі.

Дана угода набирає чинності з моменту її підписання. Обов`язок щодо внесення відомостей про розірвання договору оренди землі № 145 від 12.02.2017 покладається на Орендодавця і виникає у нього після 31.12.2018 року. Угода укладена в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендаря, а другий в орендодавця (т.1 а.с.206).

03 квітня 2019 року між ФОП ОСОБА_2 (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) укладено договір про виконання робіт на підставі якого виконавець здійснив геодезичні роботи, а саме вимітив земельну ділянку відповідача на місцевості (т.1 а.с. 202-205).

З акту визначення розміру збитків (знищення посівів сільськогосподарських культур, незавершеного виробництва) заподіяних землекористувачу - ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» затвердженого 11 червня 2019 року головою Шишацької районної держаної адміністрації Іваненком В.Б. вбачається, що 12 квітня 2019 року агрономом ВП «Шишацька» ОСОБА_3 на полі ДВЖ 5325783801_023 на земельній  ділянці 6га з кадастровим номером № 5325783800:00:020:0060 виявив факт виділення земельної ділянки в натурі шляхом відбивання кілками та те, що стороннім трактором перекультивовано (знищено) посіви соняшнику, який був посіяний 07.04.2019 (т.1 а.с.24-25).

Згідно даного акту та наданої позивачем документації розмір реальних збитків ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» станом на 30.04.2019  по земельній ділянці 5325783800:00:020:0060 становить 81874,65 грн., а розмір неодержаного доходу (без ПДВ) – 31343,53 грн. (т.1 а.с.28,29, 20-23, 70-135).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 –заступник генерального директора ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» з питань безпеки та ОСОБА_5 старший агроном ВП «Шишацька» ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» повідомили суду, що навесні 2019 року мав місце факт перекультивації стороннім трактором земельної ділянки, що належала ТОВ «Агрофірма ім. Довженка». При цьому перший свідок не надав стверджувальної відповіді, що вказана земельна ділянка належала саме ОСОБА_1 , а другий не зміг назвати культуру, що була посіяна там товариством. Обидва свідки повідомили, що за вказаною подією працівниками ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» було складено відповідний акт.

Відповідач ОСОБА_1 повідомив суд, що обробітку власної земельної ділянки за допомогою трактору здійснив в районі 10 квітня 2019 року. 

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила, що по травень 2020 року вона працювала начальником відділу з обліку виробництва рослинництва ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка та на прохання головного бухгалтера розрахувала за допомогою бухгалтерської програми 1С розмір коштів, що були витрачені для обробки та засідання земельної ділянки відповідача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 204 ЦК України  встановлено презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 07 серпня 2019 року № 551/410/19, яке 25 лютого 2020 року набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Ганночки О.В. про визнання недійсної угоди від 12 вересня 2017 року про дострокове розірвання договору оренди землі № 145 від 12.01.2017 (т.1 а.с.57-62). Сторонами не заперечується, що вказане рішення залишено без змін в ході його перегляду судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Враховуючи вищевказані положення ст. 204 ЦК та ст. 82 ЦПК України, суд при  розгляді даної справи керуються умовами укладеної між ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» та ОСОБА_1 угоди від 12 вересня 2017 року про дострокове розірвання договору оренди землі № 145 від 12.01.2017, укладеного між тими ж сторонами. Зокрема, зважає й на той факт, що вказана угода була укладена у двох примірниках, один з яких з моменту її підписання знаходиться у позивача (п.5).

Наданий позивачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12019170360000105, що було розпочато 04.04.2019 за ч.2 ст. 358 КК України за заявою директора ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» Жиліна С.В. від 03.04.2019 про підробку ОСОБА_7 та власниками земельних ділянок ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 угод про розірвання договорів оренди землі на висновки суду не впливає.

Зокрема,  підозра у даному кримінальному проваджені жодній особі не пред`явлена, натомість ст. 62 Конституції України закріплено презумпцію невинуватості у вчиненні злочину (т.1 а.с. 31).  

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав, що дії відповідача по знищенню посівів на орендованій позивачем земельній ділянці він вважає протиправними, оскільки вони суперечать умовам договору оренди землі між сторонами, а тому відповідач  зобов`язаний відшкодувати шкоду,  завдану його діями орендарю.

В якості правової підстави позивач послався, як на вимоги ст. 611 ЦК України (відповідальність за невиконання зобов`язань),  так і на положення ст. 1166 ЦК України, якою регулюються загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

На думку суду, у відповідача відсутній обов`язок відшкодування шкоди (збитків) позивачу, оскільки ним не було допущено порушень зобов`язання та не вчинено дій, що мають характер протиправних (неправомірних) та є підставою для такого відшкодування. Натомість суд вважає, що вказані збитки виникли з дій  самого позивача.

Так, згідно з ч.ч.1-2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Частиною 1 ст. 604 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Позивач вважає, що обов`язок відшкодувати завдану шкоду  виник у відповідача внаслідок невиконання ним  своїх зобов`язань за договором оренди землі № 145 від 12 січня 2017 року.

Натомість взаємні зобов`язання сторін за даним договором припинились відповідно до  ч.1 ст. 604 ЦПК на підставі укладеної між ними 12 вересня 2017 року угоди про  дострокове розірвання договору оренди землі № 145 від 12.01.2017.

Так, згідно умов угоди договір оренди землі буде розірвано 31.12.2018 року. Після 31.12.2018 сторони не вважають себе обтяженими будь-якими правами і обов`язками, що випливали з договору оренди землі. Дана угода набирає чинності з моменту її підписання.

Посилання представника позивача на те, що дана угоди набирає чинності з моменту її державної реєстрації на увагу суду не заслуговує, оскільки такої вимоги  нормами законодавства не передбачено.

Так, з фактом та моментом державної реєстрації права оренди пов`язаний лише початок перебігу строку дії відповідного договору оренди, натомість відповідного положення щодо розірвання договору оренди земельне законодавство не містить. Натомість статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачена можливість розірвання договору оренди землі за згодою сторін без вказівки на обов`язок та строки державної реєстрації даного факту.

Недоречним є посилання представника позивача на положення п. 8 договору оренди землі яким визначено, що договір укладено на 7 років, але в будь-якому випадку до моменту закінчення строку збору врожаю орендарем. Так, цим пунктом регулюється саме строк дії договору, натомість сторонами даного договору укладено угоду про його дострокове розірвання, а отже даний пункт договору з моменту набрання чинності вищевказаною угодою застосуванню не підлягає.

Згідно з ч.1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 33 договору оренди землі № 145 від 2.01.2017 передбачено обов`язок орендаря повернути земельну ділянку після закінчення строку оренди.

Таким чином, являючись стороною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та достеменно знаючи, що з 31 грудня 2018 року припиняються взаємні права сторін за вказаним договором, позивач (орендар), в супереч своєму обов`язку повернути земельну ділянку відповідачу (орендодавцю), на власний розсуд продовжив її обробіток та 07 квітня 2019 року засіяв соняшником. При цьому відповідача про це не попередив та не звернув уваги на те, що земельна ділянка вже розмічена на місцевості шляхом встановлення 03 квітня 2019 року відповідних знаків (т.1 а.с.202-204).

Являючись власником земельної ділянки, не обтяженої з 31.12.2018 року орендними правовідносинами, відповідач реалізував своє право самостійно господарювати на землі (п.2 ч.1 ст. 90 ЗК України) та на початку квітня 2019 року за допомогою трактору здійснив обробіток належної йому земельної ділянки.

Суд вважає, що вказані дії відповідача ґрунтуються на його правах, як власника земельної ділянки, а отже не мають характеру протиправних (неправомірних). За таких обставин у відповідача відсутній обов`язок відшкодування позивачу збитків завданих його діями при обробці власної земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

В зв`язку з відмовою у задоволені позовних вимог, суд повністю покладає судові витрати на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 279, 352 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» до ОСОБА_1 про стягнення збитків  – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області в 30-ти денний строк з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено та вручено (направлено) сторонам 29 квітня 2021 року.

Головуючий суддя                                                          Д.С. Сиволап